Шукати листи з словом (частиною слова):

починаючи з листа




From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Newsgroups: ukr.politics
Subject: Американський вундеркінд
Date: Thu, 3 Jul 2003 15:46:49 +0300

Тепер що 1+1 подивитись, що ukr.politics у виконанні відкинутих від рідних
народів осіб без національності почитати, то враження на жаль аналогічне.
Раніше таке сказати було б важче.

Ось наприклад учора (3 липня 2003р) в ТСН 19:30 сюжет про 14-річного
американського вундеркінда. Усе здавалося б нічого, аж тут хлопчина
висловлює бажання стати в майбутньому президентом США.

І ось у цьому місці, виявляється, уже напоготові чужа колія. Сюжет
"попал в чужую колєю глубокую, крутиє скользкіє края імєєт ета колєя"
[ (с) В. Висоцький]. І пішло і поїхало роблення дурня з дійсного президента
США. Хоч серед християн взагалі то прийнято інше, "хто скаже "дурний" ,
підпадає геєнні огненній" [Матв.5,22], тобто джерело потужної всесвітньої
кампанії стосовно низького коефіцієнту інтелекту в президента США
мабуть досить таки далеке від християнства, але навіть просто з позиції
здорового глузду і з огляду на досить таки успішні (з точки зору самих
американців) результати діяльності цього діяча на посту президента
очевидне протилежне твердження - це дійсно мудрий, зважений,
рішучий президент, який справді є виразником волі американського
народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.

Далі на екрані Корчинський. Він сміливо, нічого не боячись, виливає
відро помиїв на Ющенка. Ну в цьому щось дивне угледіти досить важко
було б, а для чого ж іще прикормлювати хазяям каналу було цього
принципового сміливця, як не для цього. Дивно інше. Нащо було
Корчинському раптом відкривати усім очі на те, що влада в Україні -
це не хто інший, а саме Ющенко. І таким чином він, Корчинський,
виступає проти влади. Що можна шановному Корчинському з цього
приводу сказати? Хіба що щось з народного, наприклад, "бреши, та
міру май".

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 9 липня 2003 р. 10:17

"Leschinsky Oleg" «helge@visti.com» news:59j3eb.fte.ln@visti.com...
> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» wrote:
>>
>> І ось у цьому місці, виявляється, уже напоготові чужа колія. Сюжет
>> "попал в чужую колєю глубокую, крутиє скользкіє края імєєт ета колєя"
>> [ (с) В. Висоцький]. І пішло і поїхало роблення дурня з дійсного президента
>> США. Хоч серед християн взагалі то прийнято інше, "хто скаже "дурний",
>> підпадає геєнні огненній" [Матв.5,22], тобто джерело потужної всесвітньої
>> кампанії стосовно низького коефіцієнту інтелекту в президента США
>> мабуть досить таки далеке від християнства, але навіть просто з позиції
>> здорового глузду і з огляду на досить таки успішні (з точки зору самих
>> американців) результати діяльності цього діяча на посту президента
>> очевидне протилежне твердження - це дійсно мудрий, зважений,
>> рішучий президент, який справді є виразником волі американського
>> народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
>> міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.
>
> Дуже смішно, але дехто може без смайлів і не здогадатись.

І що ж Вам тут смішне, коли не секрет, шановний Leschinsky Oleg?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 11 липня 2003 р. 10:47

"Leschinsky Oleg" «helge@visti.com» news:ea3jeb.q9o.ln@visti.com...
> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» wrote:
>>
>>>OF> І ось у цьому місці, виявляється, уже напоготові чужа колія. Сюжет
>>>OF> "попал в чужую колєю глубокую, крутиє скользкіє края імєєт ета колєя"
>>>OF> [ (с) В. Висоцький]. І пішло і поїхало роблення дурня з дійсного президента
>>>OF> США. Хоч серед християн взагалі то прийнято інше, "хто скаже "дурний",
>>>OF> підпадає геєнні огненній" [Матв.5,22], тобто джерело потужної всесвітньої
>>>OF> кампанії стосовно низького коефіцієнту інтелекту в президента США
>>>OF> мабуть досить таки далеке від християнства, але навіть просто з позиції
>>>OF> здорового глузду і з огляду на досить таки успішні (з точки зору самих
>>>OF> американців) результати діяльності цього діяча на посту президента
>>>OF> очевидне протилежне твердження - це дійсно мудрий, зважений,
>>>OF> рішучий президент, який справді є виразником волі американського
>>>OF> народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
>>>OF> міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.
>>>
>>> Дуже смішно, але дехто може без смайлів і не здогадатись.
>>
>> І що ж Вам тут смішне, коли не секрет, шановний Leschinsky Oleg?
>
> Буш дегенерат,

Мало сумніву, що у Буша значно більше підстав
сказати таке стосовно Вас, аніж у Вас про нього.
Але так само мало сумніву, що він нізащо б так
само, як Ви про нього, про Вас би не сказав.
Причина проста - християнська мораль засуджує
подібні вияви, а Буш християнин.

> який став президентом США за підтримки родича, що зупинив
> підрахунок голосів.

Родич зупинив підрахунок голосів в США? Це Ви
самі додумались до такого, чи хтось підказав?

> За умови завершення підрахунку президентом став би Гор.

Усі особи в даному форумі, які постійно виявляють
негативне ставлення як до українського так і до
американського народів, висловлюють позитивне
ставлення до Гора і також висловлюють великий жаль,
що Гор не став президентом США. Це дає привід
задуматись, а що ж чекало б на американський
а також український народи, якби президентом США
став Гор.

> Всі знають і чули, як Буш не вимовляє довгих слів, а якщо його змусити це
> зробити, він переставляє склади місцями.
> Я не бачу причин гордитися президентом, який запхав економіку країни в таке
> місце, що виникла необхідність в "маленькой победоносной войне".

Що для президента головне, то це щоб громадяни _його_
країни підтримували його ж дії. І американці
підтримують. Ваша оцінка також звісно важлива,
але дещо менше.

> До того ж
> війна, яку він розпочав (судячи з його слів, він не розумів у що втягує
> країну) -- це просто яскравий приклад його розумової недостатності.

Схоже на те, що Ви дуже високої думки про свою
розумову достатність. Чи вслід за Моською
вважаєте, що коли не обгавкати когось значно
більшого за себе, то даремно життя пройшло.

> Треба зазначити, що він мав перед
> очима приклад РФ та Ізраіля, які мають ті самі
> проблеми в кращіх умовах, а в США ще живуть ті, хто
> брав участь у В'єтнамській війні.

Чеченці та палестинці, на відміну від режиму
Хусейна, не винищували хімічною зброєю, яка
до речі числиться серед видів зброї масового
знищення, власний народ.

> P.S. Його послухати, то все вищенаписане буде здаватися компліментами.
> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и воздуха"
> (c) здогадайтесьхтосказав.

Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
помиляюся звісно. І хто ж це сказав?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 14 липня 2003 р. 9:17

"Olexander Komarchuck" news:beppf0$8kd$1@elefant.alba.dp.ua...
> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» пишет...
>> "Leschinsky Oleg" «helge@visti.com» wrote...
>>>
>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>> воздуха"
>>> (c) здогадайтесьхтосказав.
>>
>> Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
>> помиляюся звісно. І хто ж це сказав?
>
> Шановний, російською це "закосить под дурачка", так?

Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
знайшлися добрі люди, які переклали щось із сказаного (Бушем
очевидно) на російську на свій смак. Згодіться, що зміст
американського оригіналу фрази з російським перекладом
не співпадає. Leschinsky Oleg скажімо не ризикнув перекласти
самотужки фразу на українську. А процитував російською. Тобто мене
цікавить а хто ж конкретно переклав фразу на російську. Хто
фактично і є її автором в своєрідному російсько забарвленому
звучанні.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Здесь кто-то хотел погутарь про ментальность
Date: 14 липня 2003 р. 9:35

"Leonid" «mir@papir.kiev.ua» news:3f123fa3$1@papir.kiev.ua...
> "OKI" «mkolejon@themail.com»
>>
>> Погодка перед выходными в самый раз завести волынку про особенности
>> менталитета
>> Любая нация старается показать, что она - особенная. Евреи воплотили свою
>> избранность в религии, немцы доказывали это арийским происхождением,
>> американцы самоутверждаются в Афганистане и в Ираке. Украинцы тоже умеют
>> показать, что и они не лыком шиты.
>> Где два казака - там три гетмана! (с) из воспоминаний общавшихся с
>> запорожцами.
>> Не верите? Убедитесь сами.
>> Украинское трудолюбие
[...]
>> "Да-а-а, - протянул мастер, раздумывая.- Это можно назвать ленивым
>> цигуном:
>> Хотя нет. Это не ленивый, это - УКРАИНСКИЙ цигун".
>> А каково ваше мнение по данному вопросу? Спонсором обдумывания выступает
>> Обуховский КБК. Верно, Леонид? :о))
>
> Правильно - Київський КБК.

Сам час обговорити також ментальність потужної маси осіб без
національності? Чи ОКІ не забажає?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 14 липня 2003 р. 17:15

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:beu6ju$6gp$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "Olexander Komarchuck" «magnit@ukrpost.net» wrote...
>>> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» пишет...
>>>> "Leschinsky Oleg" «helge@visti.com» wrote...
>>>>>
>>>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>>>> воздуха"
>>>>> (c) здогадайтесьхтосказав.
>>>>
>>>> Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
>>>> помиляюся звісно. І хто ж це сказав?
>>>
>>> Шановний, російською це "закосить под дурачка", так?
>>
>> Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
>
> Шурик, ану предоставь свою версию перевода следующих бушонковских слов:
> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities in
> our air and water that are doing it.

Не маю бажання приєднуватись до зграй мосьок, які,
заливаючись злобою, обтявкують президента великої
і прекрасної країни, повної чудових людей.

Стосовно подібних фраз. Коли практично будь-яка
людина говоритиме без папірця і не пару слів, то
при бажанні знайти якісь недоладності не складе
жодних труднощів.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 9:44

"Yours Faithfully" news:3f12c379$1@bserver.dfni.dp.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>> "Olexander Komarchuck" «magnit@ukrpost.net» wrote...
>>>>> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» пишет...
>>>>>> "Leschinsky Oleg" «helge@visti.com» wrote...
>>>>>>>
>>>>>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>>>>>> воздуха"
>>>>>>> (c) здогадайтесьхтосказав.
>>>>>>
>>>>>> Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
>>>>>> помиляюся звісно. І хто ж це сказав?
>>>>>
>>>>> Шановний, російською це "закосить под дурачка", так?
>>>>
>>>> Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
>>>
>>> Шурик, ану предоставь свою версию перевода следующих бушонковских слов:
>>> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities
>>> in our air and water that are doing it.
>>
>> Не маю бажання приєднуватись до зграй мосьок, які,
>> заливаючись злобою, обтявкують президента великої
>> і прекрасної країни, повної чудових людей.
>> Стосовно подібних фраз. Коли практично будь-яка
>> людина говоритиме без папірця і не пару слів, то
>> при бажанні знайти якісь недоладності не складе
>> жодних труднощів.
>
> Почему бы Вам просто не сказать: "Прошу прощения, забираю свои слова взад"?

У Вас, шановний Yours Faithfully, з часом нічого не
міняється. Про що постійно думали раніше, над тим не
покидаєте зосереджуватись і тепер :-)

Стосовно просити пробачення. Коли для цього будуть
хоч якісь маленькі підстави, за мною діло не стане.
Але в даному випадку, коли для мосьок було сказано,
що вони у порівнянні з тим, на кого гавкотять, просто
зяючий ряд нулів без жодних паличок, то це ж не що
інше, як називати речі своїми іменами. Тобто те, що
просто необхідно постійно робити, і то усім і кожному.
Це би принесло користь навіть зрештою на що вже
навіть мабуть і безродним (тому і із злобною
ментальністю) моськам, одкинутим від рідних народів.
Як от скажімо шановному ОКІ наприклад. Тай і у Вас
також національність відсутня, коли я не помиляюся.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 17:02

"Leschinsky Oleg" «helge@visti.com» news:q6l0fb.hd6.ln@visti.com...
> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» wrote:
>OF>
>OF> Стосовно просити пробачення. Коли для цього будуть
>OF> хоч якісь маленькі підстави, за мною діло не стане.
>OF> Але в даному випадку, коли для мосьок було сказано,
>OF> що вони у порівнянні з тим, на кого гавкотять, просто
>OF> зяючий ряд нулів без жодних паличок, то це ж не що
>OF> інше, як називати речі своїми іменами.
>
> Не можна порівнювати мене і Буша. У мене батько не був президентом США.

Далеко не всіх дітей президентів США американський народ
обирав президентами. І далеко не всі президенти США -
президентські діти. Буш президент не тому, що його батько
був президентом, а тому, що йому вірить американський
народ. А от Вам особисто вірить хоч одна людина? Саме
за цією ознакою Ви не до порівняння з Бушем. А ще тому,
що для Буша християнська мораль - не порожній звук. Це
також суттєво різнить Вас з Бушем.

> А от Хусейна і Буша порівняти можна. Коли Хусейн запропонував Бушу особисту
> зустріч та дуель, що давало Бушу можливість вирішити проблему малою кровью,
> Буш відмовився і замість себе виставив вояків США. Буш не тільки дегенерат,
> але і боягуз.

Коли хоробрий Хусейн сміливо застосував хімічну зброю
проти свого іракського народу, в результаті чого цілі
села, - і старі, і малі в них, - були повністю винищені, то таке
Ви вважаєте нормальним, хоч Ви і не дегенерат. Буш
разом із американським народом притримується
протилежної думки.

Я повністю підтримую думку, що коли правлячий режим
винищує власний народ, то він не має права на існування.
І потрібно зробити все можливе, щоб такий режим
був ліквідований. У держав нема права убивати власні
народи.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 17:02

"Yours Faithfully" news:3f13d699$1@bserver.dfni.dp.ua...
>
> Вы сказали: "Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити"
> Вам фразу процитировали мовою орыгиналу. Вы же начали отбрехиваться вместо
> того, чтобы признать свою ошибку. Про мою национальность Вы, ЕСТЕСТВЕННО,
> ошиблись.

Я сказав:
"Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
знайшлися добрі люди, які переклали щось із сказаного (Бушем
очевидно) на російську на свій смак. Згодіться, що зміст
американського оригіналу фрази з російським перекладом
не співпадає. Leschinsky Oleg скажімо не ризикнув перекласти
самотужки фразу на українську. А процитував російською. Тобто мене
цікавить а хто ж конкретно переклав фразу на російську. Хто
фактично і є її автором в своєрідному російсько забарвленому
звучанні"
Може щось тут не так? Тоді вкажіть на помилку.

І яка ж у Вас національність? Коли я помилився з Вашою
національністю, то це значить вона є. Чи хоч і є, але
Ви її встидаєтесь, і тому назвати не бажаєте. Ну то скажіть,
що встидаєтесь рідного народу, але він у Вас є, не
називаючи той срамотний для Вас народ.

Олександр Франчук

> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>>>>>>> "Leschinsky Oleg" «helge@visti.com» wrote...
>>>>>>>>>
>>>>>>>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>>>>>>>> воздуха"
[...]
>>>>> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities
>>>>> in our air and water that are doing it.
[...]
>> Тай і у Вас
>> також національність відсутня, коли я не помиляюся.



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 17:02

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:bf0ag8$7cd$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>>
>>> Шурик, ану предоставь свою версию перевода следующих бушонковских слов:
>>> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities
>>> in our air and water that are doing it.
>>
>> Не маю бажання приєднуватись до зграй мосьок, які,
>> заливаючись злобою, обтявкують президента великої
>> і прекрасної країни, повної чудових людей.
>> Стосовно подібних фраз. Коли практично будь-яка
>> людина говоритиме без папірця і не пару слів, то
>> при бажанні знайти якісь недоладності не складе
>> жодних труднощів.
>
> I don't wish to see any more foolish displays of ignorance such as has oozed
> from the pen of Olexandr Franchuk. Cocksucker, you are as hard as nails.
> Що в перекладі на українську означає - Лех Тиздайен Шурік

Ну коли так, і Ви самостійно вродили цю англомовну
фразу, то мабуть вже не за горами той час, коли Ви
будете ненавидіти американський народ прямо з
американського ж континенту. Підготовку до цього
Ви (не тільки Ви) схоже досить таки грунтовну ведете.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: В России к 2007 году каждый второй фильм будет отечественным
Date: 16 липня 2003 р. 12:06

"Richard" «rc@stayathome.yes» news:Dr%Qa.1023$r34.9165@news20.bellglobal.com...
> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>
>> А Украина к 2007 году может успеет снять свой второй фильм
>
> То есть в России каждый второй фильм будет отечественный, а на Украине
> будет второй отечественный.

Це мабуть слід розуміти так, що покидьки невідомих народів
Richard та OKI вважають Росію повністю підпорядкованою
покидькам територією, а Україну - ні.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 16 липня 2003 р. 22:47

On Wed, 16 Jul 2003 10:06:35 +0300, Leschinsky Oleg «helge@visti.com» wrote:
> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» wrote:
>OF>
>OF> Коли хоробрий Хусейн сміливо застосував хімічну зброю
>OF> проти свого іракського народу, в результаті чого цілі
>OF> села, - і старі, і малі в них, - були повністю винищені, то таке
>OF> Ви вважаєте нормальним, хоч Ви і не дегенерат. Буш
>OF> разом із американським народом притримується
>OF> протилежної думки.
>OF> Я повністю підтримую думку, що коли правлячий режим
>OF> винищує власний народ, то він не має права на існування.
>OF> І потрібно зробити все можливе, щоб такий режим
>OF> був ліквідований. У держав нема права убивати власні
>OF> народи.
>
> Вот я и столкнулся с одним из тех людей, которые выдвигают Буша на
> Нобелевскую премию.
> Совершенно нельзя сказать, что у таких людей проблемы с головой, но эта
> логика мне совершенно не понятна (хотя за деньги можно сказать и не такое, но
> факт получения денег нужно еще доказать).

Ви не розумієте елементарних речей як от що наприклад
коли людина убиває беззахисних людей, то це убивця,
злочинець, якого слід переслідувати, щоб він такого
не робив. І одночасно вважаєте, що у вас з головою все
нормально. Як з моєї скромної точки зору це щось
протилежне до нормальності.

> P.S. Странно, что никто не вспоминает страны, продавшие отравляющие вещества
> Ираку (подсказка: США, Великобритания).
> P.P.S. А оружия массового поражения, которое было непосредственным поводом для
> начала боевых действий, так и не нашли.

А хімічна зброя, якою в Іраку режим винищував власний
народ, це вже що, не зброя масового знищення?

> P.P.P.S. Я вообще с живым человеком общаюсь, или это новая версия агента
> (программного).

А я от не втрачаю надії, що до Вас щось трохи дійде :-)

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 19 липня 2003 р. 16:03

On Thu, 17 Jul 2003 08:17:59 +0300, Leschinsky Oleg «helge@visti.com» wrote:
> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» wrote:
>>
>>> Вот я и столкнулся с одним из тех людей, которые выдвигают Буша на
>>> Нобелевскую премию.
>>> Совершенно нельзя сказать, что у таких людей проблемы с головой, но эта
>>> логика мне совершенно не понятна (хотя за деньги можно сказать и не такое
>>> , но факт получения денег нужно еще доказать).
>OF>
>OF> Ви не розумієте елементарних речей як от що наприклад
>OF> коли людина убиває беззахисних людей, то це убивця,
>OF> злочинець, якого слід переслідувати, щоб він такого
>OF> не робив. І одночасно вважаєте, що у вас з головою все
>OF> нормально. Як з моєї скромної точки зору це щось
>OF> протилежне до нормальності.
>
> К вышесказанному приложим еще одну вашу цитату:
> -начало цитаты из сообщения Message-ID: «be18g4$17s9$1@news.uar.net»-
> ...це дійсно мудрий, зважений,
> рішучий президент, який справді є виразником волі американського
> народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
> міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.
> -конец цитаты из сообщения Message-ID: «be18g4$17s9$1@news.uar.net»-
> За тред в пару десятков сообщений ваше мнение о Буше изменилось
> диаметрально.

А ні на йоту думка про Буша не погіршилась. Більше
того, чим далі йде розмова, тим більше я поважаю цю
чудову людину, більше розуміючи, який шалений опір
довелось йому здолати, щоб зробити те, що велить
робити просто людська совість взагалі і християнська
мораль зокрема. Ну це звісно не для Вас, Вам це чуже.
І тим менше поважаю численних мосьок, які гавкотять
на нього, усвідомлюючи свою мізерність поруч з ним.
Хоч мосьок ще менше поважати уже досить складно.

> Вы ведь не будете спорить, что по вине Буша и в Афганистане и
> в Ираке погибло множество "беззахисних людей".

Та що Ви кажете. І як це сталося, що ніхто крім Вас
про таке не чув. Але Вас зрозуміти допомагає одна
з програмних фраз стосовно прямої брехні:
"Всего лишь прием в введении далеко не светской
дискуссии" (с)ОКІ

> При этом в Афганистане не
> поймали Бин Ладена, а в Ираке не нашли Хусейна.

Але ж Ви не захочете сказати, що їх там і не було,
сподіваюся.

> (На ваш аргумент о том, что
> Буш сам никого не убивал, мой контраргумент: Хусейн
> тоже с газовым баллоном не бегал.)

Це Ваш аргумент, не мій, Ви переплутали. Щось
Ви надто багато плутаєтесь, Вам не здається?
Ви б хотіли відповідальність за убивства покласти
на безпосередніх виконавців. У той час як джерело
злочинного діяння завжди там, де воно було задумане,
сплановане і підготовлене. А виконувати злочин
злочинці можуть доручити - найкраще несвідомим -
свідомі можуть не захотіти виконувати злочин. Через
це усі без винятку злочинці виступають проти
свідомості.

>>> P.P.S. А оружия массового поражения, которое было непосредственным
>>> поводом для начала боевых действий, так и не нашли.
>OF>
>OF> А хімічна зброя, якою в Іраку режим винищував власний
>OF> народ, це вже що, не зброя масового знищення?
>
> А его не нашли до сих пор.

Трупи тотально убитих хімічною зброєю жителів
багатьох сіл в Іраку свідчать про те, що ця
зброя _точно_ була. Навіть коли її зуміли добре
заховати і зараз не можуть знайти. Ваш вираз
"косить под дурачка" тут досить таки доречно
було б згадати.

> Из всего это можно сделать вывод (отбрасывая клинические предположения):
> Явный пример двойного стандарта. Причины такого отношения я не знаю.

Щоб Ваші висновки не були безглузді, краще
перестали б відкидати очевидні факти.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Re: Американський вундеркінд
Date: 20 липня 2003 р. 18:15

On Sat, 19 Jul 2003 16:09:40 +0300, Leschinsky Oleg «helge@visti.com» wrote:
> Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com» wrote:
>>
> Использование кривой логики понять еще можно: кто-то это делает за деньги,
> кто-то просто не может думать по другому.
> Но использование кривого квотинга понять невозможно.

Інакше кажучи по суті сказати щось Ви не можете :-(

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Оранжевое настроение Ющенко, или Достучаться до небес
Date: 30 липня 2003 р. 12:03

"vk" «P_test@sky.net.ua» news:bg2v1j$rr7$1@news.lucky.net...
> Привет, Alex! You wrote on Mon, 28 Jul 2003 12:54:53 +0300:
>A>
>A> Кого-то все это напоминает... Какого-то мессию. То ли Моисея, то ли
>A> Иисуса...
>
> Вот кто то с горочки спустился .... (с) :-)
> =======================================================
> двадцать восьмого июля

Тут вже давно є повна ясність, що усі особи, які
одкидають свою належність до своїх рідних
(нам невідомих але їм відомих) народів, тобто
покидьки невідомих народів, не симпатизують
Ющенку. Ще один вияв такої несимпатії - це ж
жувати вже пережоване - несмачно. Значно цікавіше
було б дізнатися про когось того, до кого покидьки
мають слабкість симпатизувати. Шановні покидьки,
більше конструктивізму! Не обмежуйте себе тільки
одною ненавистю. Пропонуйте щось своє (когось
свого). Коли воно (він, вона, вони) звісно є. Що
досить таки на жаль сумнівно.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 7 серпня 2003 р. 17:39

"Spy!" «ShPYgun@ua.fm» news:bgqmfs$oln$1@news.lucky.net...
> Россия не извинится за голодомор - 06/08/03
>
> Россия как правопреемница СССР не намерена извиняться перед Украиной за
> голодомор 1932-33 годов, заявил посол России в Украине Виктор Черномырдин.
> "Извиняться мы не собираемся! Нам не перед кем извиняться", - сказал он.
> Черномырдин, в свою очередь, обратился к журналистам с вопросом, кто в то
> время возглавлял Советский Союз. "А кто проводил? А кто был в руководстве
> СССР в то время? Может быть вам было бы Грузии предъявить (претензии)", -
> сказал посол, имея в виду Иосифа Сталина, возглавлявшего СССР в то время.
> По его словам, Россия как правопреемница СССР и так несет на себе многие
> обязательства Союза. "Все что Россия взяла как правопреемница - ей надо в
> ноги поклониться за то, что она несет этот крест и по долгам и по другим
> вопросам. Но только не по голодомору", - подчеркнул дипломат.
> В середине мая Верховная Рада признала голодомор 1932-1933 годов актом
> геноцида, передают Українські Новини. В результате голодомора по различным
> оценкам погибло от 3 до 7 млн. человек.
> http://www.glavred.info/

Якщо Москва не визнає своєї вини за голодомори 20-го сторіччя
в Україні, то що ж їй заважає розсекретити усі стосовні до
голодоморів архіви, які знаходяться в Москві? Що дало б якісь
підстави, окрім голослівних запевнень Чєрномирдіна, що Москва
тут ні при чому.

Усі три голодомори, (1921-23, 1932-34, 1946-47) вже давно
проминули найбільший термін секретності 50 років (окрім
терміну "довічно"). Але навіть найпростіші питання, стосовні
голодоморів, не мають відповіді. Наприклад питання а що то
таке сталося в проміжку весна-осінь 1921, що політика Москви
"український селянин повинен відчувати певність в
завтрашньому дні" перетворилася на політику "забрати 100
процентів продовольства і вивезти в Росію".

Без такого кроку, без відкритих усім дослідникам усіх архівів,
заяви Чєрномирдіна мають вигляд безглуздих заяв прямого
спадкоємця організаторів голодоморів, безпосередньо на якому
_зараз_ лежить уся вина за убивство відомої тільки йому
точної кількості мільйонів українців.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 8 серпня 2003 р. 11:59

"Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com»
news:3f326577$1@bserver.dfni.dp.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "Spy!" «ShPYgun@ua.fm» wrote...
>>>
>>> Россия не извинится за голодомор - 06/08/03
>>> Россия как правопреемница СССР не намерена извиняться перед Украиной за
>>> голодомор 1932-33 годов, заявил посол России в Украине Виктор Черномырдин.
>>> "Извиняться мы не собираемся! Нам не перед кем извиняться", - сказал он.
>>> Черномырдин, в свою очередь, обратился к журналистам с вопросом, кто в то
>>> время возглавлял Советский Союз. "А кто проводил? А кто был в руководстве
>>> СССР в то время? Может быть вам было бы Грузии предъявить (претензии)", -
>>> сказал посол, имея в виду Иосифа Сталина, возглавлявшего СССР в то время.
>>> По его словам, Россия как правопреемница СССР и так несет на себе многие
>>> обязательства Союза. "Все что Россия взяла как правопреемница - ей надо в
>>> ноги поклониться за то, что она несет этот крест и по долгам и по другим
>>> вопросам. Но только не по голодомору", - подчеркнул дипломат.
>>> В середине мая Верховная Рада признала голодомор 1932-1933 годов актом
>>> геноцида, передают Українські Новини. В результате голодомора по различным
>>> оценкам погибло от 3 до 7 млн. человек.
>>> http://www.glavred.info/
>>
>> Якщо Москва не визнає своєї вини за голодомори 20-го сторіччя
>> в Україні, то що ж їй заважає розсекретити усі стосовні до
>> голодоморів архіви, які знаходяться в Москві? Що дало б якісь
>> підстави, окрім голослівних запевнень Чєрномирдіна, що Москва
>> тут ні при чому.
>> Усі три голодомори, (1921-23, 1932-34, 1946-47) вже давно
>> проминули найбільший термін секретності 50 років (окрім
>> терміну "довічно"). Але навіть найпростіші питання, стосовні
>> голодоморів, не мають відповіді. Наприклад питання а що то
>> таке сталося в проміжку весна-осінь 1921, що політика Москви
>> "український селянин повинен відчувати певність в
>> завтрашньому дні" перетворилася на політику "забрати 100
>> процентів продовольства і вивезти в Росію".
>> Без такого кроку, без відкритих усім дослідникам усіх архівів,
>> заяви Чєрномирдіна мають вигляд безглуздих заяв прямого
>> спадкоємця організаторів голодоморів, безпосередньо на якому
>> _зараз_ лежить уся вина за убивство відомої тільки йому
>> точної кількості мільйонів українців.
>
> Антидиффамационная лига мешает

Це тільки Ваше припущення, що Російська держава - це
не велика незалежна держава, а усього лише тільки
васальне оргутворення антидиффамационної ліги, і тому
претензій не приймає. Претензії слід висловлювати
керівній структурі, а не підлеглій, коли я Вас
правильно розумію.

І навіть якщо Ви праві, Ваш коров'як точно влучив в
ціль, і Росія - це тільки маскрядно антидиффамационної
ліги, то все одно неможливо заперечити, що до завдання
убивати український народ Москва поставилась надзвичайно
відповідально, не буде перебільшенням навіть сказати,
що як а чи не до мети свого існування, підпорядкувавши
геть усі елементи державної машини саме цій задачі,
убивству українського народу. І що це підпорядкування
московської держави виконанню даного завдання аніскільки
не припинилося до тепер. Немає жодного натяку на якесь
хоч маленьке - навіть не вибачення - засудження
голодоморів в Україні з боку Москви _зараз_. Усі
організатори та виконавці убивства числяться _зараз_
серед найперших російських героїв. Державна символіка,
яка осявала убивць українського народу під час убивства,
_зараз_ прийнята знов і сяє, звучить та майорить над
убивцями, їх спадкоємцями та підпорядкованим їм народом
зараз, тепер. Огидні знаряддя убивства, а це прийняті
до виконання документи, Москва приховує _зараз_. Список
оцих _зараз_ можна продовжувати і продовжувати. Однак
навіть цього згаданого більше аніж досить, щоб з
цілковитою певністю визнати слова високопоставленого
представника російської держави Чєрномирдіна про
відповідальність "Но только не по голодомору" фальшивою
заявкою наскрізь брехливої людини.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 8 серпня 2003 р. 15:51

Yours Faithfully news:3f338792$1@bserver.dfni.dp.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>>
>>>> Якщо Москва не визнає своєї вини за голодомори 20-го сторіччя
>>>> в Україні, то що ж їй заважає розсекретити усі стосовні до
>>>> голодоморів архіви, які знаходяться в Москві? Що дало б якісь
>>>> підстави, окрім голослівних запевнень Чєрномирдіна, що Москва
>>>> тут ні при чому.
>>>> Усі три голодомори, (1921-23, 1932-34, 1946-47) вже давно
>>>> проминули найбільший термін секретності 50 років (окрім
>>>> терміну "довічно"). Але навіть найпростіші питання, стосовні
>>>> голодоморів, не мають відповіді. Наприклад питання а що то
>>>> таке сталося в проміжку весна-осінь 1921, що політика Москви
>>>> "український селянин повинен відчувати певність в
>>>> завтрашньому дні" перетворилася на політику "забрати 100
>>>> процентів продовольства і вивезти в Росію".
>>>> Без такого кроку, без відкритих усім дослідникам усіх архівів,
>>>> заяви Чєрномирдіна мають вигляд безглуздих заяв прямого
>>>> спадкоємця організаторів голодоморів, безпосередньо на якому
>>>> _зараз_ лежить уся вина за убивство відомої тільки йому
>>>> точної кількості мільйонів українців.
>>>
>>> Антидиффамационная лига мешает
>>
>> Це тільки Ваше припущення, що Російська держава - це
>> не велика незалежна держава, а усього лише тільки
>> васальне оргутворення антидиффамационної ліги, і тому
>> претензій не приймає. Претензії слід висловлювати
>> керівній структурі, а не підлеглій, коли я Вас
>> правильно розумію.
>> І навіть якщо Ви праві, Ваш коров'як точно влучив в
>> ціль, і Росія - це тільки маскрядно антидиффамационної
>> ліги, то все одно неможливо заперечити, що до завдання
>> убивати український народ Москва поставилась надзвичайно
>> відповідально, не буде перебільшенням навіть сказати,
>> що як а чи не до мети свого існування, підпорядкувавши
>> геть усі елементи державної машини саме цій задачі,
>> убивству українського народу. І що це підпорядкування
>> московської держави виконанню даного завдання аніскільки
>> не припинилося до тепер. Немає жодного натяку на якесь
>> хоч маленьке - навіть не вибачення - засудження
>> голодоморів в Україні з боку Москви _зараз_. Усі
>> організатори та виконавці убивства числяться _зараз_
>> серед найперших російських героїв. Державна символіка,
>> яка осявала убивць українського народу під час убивства,
>> _зараз_ прийнята знов і сяє, звучить та майорить над
>> убивцями, їх спадкоємцями та підпорядкованим їм народом
>> зараз, тепер. Огидні знаряддя убивства, а це прийняті
>> до виконання документи, Москва приховує _зараз_. Список
>> оцих _зараз_ можна продовжувати і продовжувати. Однак
>> навіть цього згаданого більше аніж досить, щоб з
>> цілковитою певністю визнати слова високопоставленого
>> представника російської держави Чєрномирдіна про
>> відповідальність "Но только не по голодомору" фальшивою
>> заявкою наскрізь брехливої людини.
>
> Так и люди должны другие отвечать в таком случае. И
> государство они свое уже имеют. Тем более,
> что и лозунг у них издавна "все ХХХ ответственны друг за
> друга". А понимаете Вы все неправильно естественно

Тобто закривавлене знаряддя вбивства приховує
Москва, кланяючись мумії убивці номер 1 в
мавзолеї під звуки гімну СССР,
а Ви, закликаючи усе розуміти "правильно",
показуєте в протилежний бік.

Невже Ви справді так думаєте? Це би було
іще більш сумно, ніж свідома фальш.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 18 серпня 2003 р. 13:40

"Yours Faithfully" news:3f33b4f3@bserver.dfni.dp.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Тобто закривавлене знаряддя вбивства приховує
>> Москва, кланяючись мумії убивці номер 1 в
>> мавзолеї під звуки гімну СССР,
>> а Ви, закликаючи усе розуміти "правильно",
>> показуєте в протилежний бік.
>
> ВАши лозунги меня не трогают не только потому, что уже надоели и поэтому
> обесценились, а и потому, что мало имеют общего с реальностью.

Правда про убивство обридла убивцям одразу ж
після убивства. Навіть не так - вона обридла
убивцям ще під час і навіть до учинення убивства.
Що стосується "лозунги ... мало имеют общего с реальностью"
то Вам слід указати більш конкретно, що Ви маєте
на увазі. Залишивши сперше свої емоції збоку.

>> Невже Ви справді так думаєте? Це би було
>> іще більш сумно, ніж свідома фальш.
>
> Действительность же выглядит следующим образом. Можно придираться к автору
> по мелочам (я, например, к Сталину отношусь по ряду причин лучше, чем автор,
> поэтому вину его не преувеличиваю), но в общих чертах все было так, как он
> это описывает. Еще больше мне понравилась статья Солдатенко в Зеркале
> недели, котрую канадийцы пытались раскритиковать, но кроме старых визгов
> ничего не вышло. Если захотите, я дам ссылку. А пока вот:
> //////////////////////////////////////////////////
> Украинский голокост
> Русский национал-большевизм все же пришел на смену ленинскому
> интернационализму. Этот переход осуществился в период диктатуры Сталина,
> человека нерусского. Причины ориентации Сталина преимущественно на русских в
> партийных, государственных и карательных органах СССР никак не связаны с
> особыми его симпатиями к русским. Просто Сталин всегда был крайне осторожен
> и предпочитал иметь дополнительный запас прочности в виде всем ему обязанных
> кадров, набранных из самого многочисленного и наиболее терпеливого народа
> страны. Произошло это далеко не сразу. Сталин стал полновластным диктатором
> в 1927 году, а свою кампанию русификации кадров он осуществил только через
> 10 лет - во время больших чисток 1937-1938 годов. Первые приметы русского
> национал-большевизма начали проявляться со второй половины 30-х годов в
> отдельных деталях новой государственной атрибутики (введение в Красной Армии
> воинских званий царской России - 1935 год, сталинские премии - за роман А.
> Толстого "Петр I" и фильм С. Эйзенштейна "Александр Невский" - 1941 год).
> Своего апогея русская атрибутика сталинского режима достигла во время
> Великой Отечественной войны, когда испуганный Сталин ухватился за русский
> патриотизм, историю, военные традиции и даже Православную Церковь, лишь бы
> только удержать власть. Я еще вернусь к проблеме русского
> национал-большевизма, сейчас же перейду к первому периоду правления Сталина,
> на который приходится страшнейший в истории Украины голод 1932-1933 годов.
> Голод, вызванный сталинской коллективизацией, тотальным ограблением крестьян
> и депортацией в Сибирь и на Север миллионов кулаков (из них 850 000 -с
> Украины), принял на Украине невиданные в ее истории масштабы. Число погибших
> от голодной смерти на Украине оценивается от 2 до 6 миллионов человек.

Насправді діапазон оцінок числа жертв значно ширший. Однак
дискусія навколо цих чисел - цілком безглузде заняття, яке
насправді потрібне тільки тим людям, які зацікавлені в
спотворенні та приховуванні правдивої інформації, тобто
прямим спадкоємцям організаторів голодоморів. Умови такої
дискусії диктуються ними, тими, хто володіє повною й цілком
точною інформацією стосовно усіх обставин організації та
виконання дій, потрібних для вбивства, та усіма точними цифрами,
де, коли і скільки українців було убито. Уся ця інформація
знаходяться в м. Москва.
Зовсім інша річ - розмова про причини, через які Москва
далі приховує інформацію стосовну до голодоморів. Про це
убивці та їх спадкоємці говорити зовсім не мають ніякого
бажання. Тут поле для розмови зовсім не вузьке. Ось Ви
наприклад вважаєте, що "Антидиффамационная лига мешает".
Тобто Ви вважаєте, що Москва хоч і хотіла б розсекретити
архіви, але "Антидиффамационная лига мешает". Але поясніть,
як же може незалежній Російській державі "Антидиффамационная
лига" не дозволяти зробити те, що слід було б? Чи може Ви
вже передумали, і не вважаєте, що "Антидиффамационная лига
мешает"?

> (Famine. Encyclopaedia Britannicа. V. 9. 1973; 0. Subtelny.Ukraine: a
> history. University of Toronto Press, 1990). Голод 1932-1933 годов
> украинские националисты считают не только самым большим преступлением
> большевиков, но и куьлминацией целенаправленного геноцида русскими
> украинского народа.
> Вот как трактует эти события основатель и первый председатель партии Рух
> И.Драч в речи "Покается ли Россия?", зачитанной им при открытии конференции
> "Голод 1932-1933 годов на Украине", проходившей в 1993 году в Киеве . "Голод
> 1932-1933 годов был по своей природе не случаен. Не был он также эпизодом в
> судьбе украинского народа. Пришло время признать факт, раз и навсегда, что
> это был только этап... систематического уничтожения украинского народа. Ибо
> глубоко сидящее неприятие самого существования нашей нации преобладает с
> среди наследников тех северных племен, которым наш народ дал веру, культуру,
> цивилизацию и даже имя... Первый урок, который уже становится неотъемлемой
> частью национального сознания украинцев, это то, что Россия никогда не имела
> и не дает намека, что имеет по отношению к украинцам чего-либо, кроме
> стремления к полному разрушению украинской нации. Мы это можем видеть от
> самого рафинированного философа до последнего алкоголика; слишком много
> русских зациклены на опаснейшей мании - украинофобии" (I. Drach. Will Russia
> Repent? The Ukrainian Quarterly. V. 16. 1993)
> Итак, русские обвинены (далеко не только Драчом) в геноциде украинцев в
> 1932-1933 годах. Обвинение тяжелейшее, и ответить на него следует фактами,
> именами, цифрами.

На даний час цілком зрозуміло, що убивство голодоморами
основи, ядра українського народу, віруючого селянства
України, було учинене тими, хто задумав, спланував і
організував це убивство. Звинувачувати російський народ,
який ці люди підставляють, щоб сховатися за цим народом,
як за ширмою, це буде робити те, що би хотіли справжні
убивці. А техніка цькування народів один на одного відпрацьована
убивцями досить таки досконало. Тому коли ми бачимо
повно свідчень, що в російських селах поруч українського
кордону не було жодного голоду, у той час як через кордон
зовсім недалеко села буквально порожніли, чи наприклад що
спроби заселити винищені українські села людьми з-за
українсько-російського кордону деколи закінчувались
невдачею через нестерпний трупний сморід, бо тих, що вмирали
в селі останніми, нікому було ховати, і їх тіла розкладались
прямо там, де вони вмирали, тобто в основному в хатах,
то чи можна вину за ці убивства покладати на тих, кого
голодомор за волею організаторів не зачепив? Мені так
думається, що не можна.

Російський народ, до речі, не єдина ширмочка, за якою
ховаються справжні убивці.

Коли наприклад комуністи під час розгляду питання про
голодомори в українському парламенті встали і вийшли
геть у повному складі, то мені це не здалось визнанням
ними своєї вини за голодомори. Це мало вигляд
підставляння дійсними убивцями ще одного щитка
замість себе, щитка хоч і повністю їм підконтрольного, але
на даний момент цінного в основному тим, що якоюсь мірою
ще придатний для того, щоб у свій час його підставити.

> Вопрос первый: кто несет основную ответственность за принятие решений о
> коллективизации, то есть уничтожении крестьянства? Ответ: ответственность
> несет Сталин.

Неправда. Голодомор 1932-34 не був першим. Перший був у 1921-23.
Тобто рішення про знищення українського селянства було прийняте
задовго до рішення про колективізацію, десь орієнтовно в районі
літа чи початку осені 1921. Убивство не було побічним наслідком
колективізації, як це зараз намагаються представити ті, хто убивали.
Інакше кажучи, колективізація була тільки одним із засобів,
необхідних для повного успіху убивання. Учинити такі гігантські
убивства без величезної підготовки було б неможливо.

> Начиная с XV съезда ВКП(б) (1927 г.), когда была окончательно
> разгромлена "левая оппозиция" (Л. Троцкий, Л. Каменев и Г. Зиновьев), Сталин
> стал полноновластным хозяином партии и страны. К решению о коллективизации
> Сталин пришел не сразу. Сначала он попытался заставить крестьян сдавать хлеб
> по грабительски низким ценам. Крестьяне стали придерживать хлеб. Тогда
> Сталин разослал по стране директивы за своей подписью с требованием начать
> "раскулачивание" зажиточных крестьян, а бедняков и середняков загонять в
> колхозы. На июльском Пленуме ЦК ВКП(б) (1928 г.) сталинские директивы стали
> официальной установкой партии. Попытки "правой оппозиции" помешать принятию
> губительных для крестьянства решений (об этом ниже) были подавлены Сталиным.
> Около 9 миллионов (по разным оценкам от 6 до 15 миллионов) кулаков и членов
> их семей были сосланы в Сибирь, где многие из них погибли. Другой причиной,
> обусловившей следующий этап катастрофы крестьян всех народов Советского
> Союза, а не только украинского, явилась постоянно возрастающая по инициативе
> Сталина разнарядка по сдаче колхозами сельхозпродуктов. Падение
> производительности труда подневольных, ограбленных колхозников только
> приближало страшный голод, который разразился в 1932-1933 годах.
> Вопрос второй: были ли в руководстве партии люди, которые осмеливались
> выступать против развязанной Сталиным войны с крестьянами? Ответ: да, такие
> люди нашлись в лице "правой оппозиции". Это члены Политбюро ЦК ВКП(б) Н,
> Бухарин, А. Рыков, М. Томский (Егоров) и кандидаты в Политбюро ЦК Н. Угланов
> и С. Сырцов. Все они русские люди, и многие грехи должны им проститься за
> попытку спасти миллионы людей и благосостояние страны. Украинцев в этом
> списке нет. Влиятельное руководство украинской компартии на том этапе
> поддерживало Сталина, который бросил им кость, заменив на посту Первого
> секретаря КП(б)У еврея Л. Кагановича украинским поляком С. Косиором. Лишь
> позже, в 1933 году, когда голод уже свирепствовал на Украине, а требования
> Сталина по поставкам зерна все повышались, Н. Скрыпник, один из высших
> партийных и государственных деятелей Украины, покончил с собой в знак
> протеста со сталинской политикой. Можно только гадать, удержался бы Сталин у
> власти, если бы компартия Украины поддержала "правую оппозицию" русских
> коммунистов в 1928 году.
> Вопрос третий: кто в руководстве партии периода коллективизации являлся
> опорой Сталина и исполнителем его воли? Ответ можно дать в виде списка
> членов "сталинского" Политбюро ЦК XVI съезда ВКП(б) (июль 1930 г.),
> сформированного спустя несколько месяцев после утряски, то есть удаления
> противников насильственной коллективизации. Вот этот список. Члены
> Политбюро: И. Сталин, К. Ворошилов, М. Калинин, Л, Каганович, С. Киров, С.
> Косиор, В. Куйбышев, В. Молотов, С. Орджоникидзе, Я. Рудзутак. Кандидаты в
> члены Политбюро: А. Микоян, Г. Петровский, В. Чубарь. По национальному
> составу среди партийного руководства: 5 русских, 2 грузина, 2 украинца
> (Петровский и Чубарь), армянин, еврей, латыш и украинский поляк. Я включил в
> число русских К. Ворошилова, который уверял П. Григоренко, что он украинец
> (П. Григоренко . В подполье можно встретить только крыс. Нью-Йорк: Детинец,
> 1981). Итак, в составе "русского" руководства партии ВКП(б) русские (включая
> Ворошилова) составляли 38%, то есть немногим более трети. Еще меньше русских
> было в руководстве ОГПУ - карательного органа большевиков конца 20-х -
> начала 30-х годов. До 1934 года во главе ОГПУ стоял поляк В.Менжинский. Его
> заместитель - еврей Г.Ягода сменил умершего Менжинского в 1934 году,
> возглавив ту же службу, но уже с новым названием - НКВД. В высших и средних
> звеньях ОГПУ/НКВД русских тогда было немного, преобладали евреи, латыши,
> поляки и даже западноевропейские выходцы вроде А. Артузова (Фра-учи).

Усі названі Вами особи відкидали свою належність до своїх
рідних народів. Коли навіть не так, як Лазарь Каганович,
який проголошував свою безнаціональність, то на ділі.
І ототожнювати людей, які одкидаючи свою належність до
рідних народів, ненавидять рідні свої народи, із цими ж
самими народами, то це буде не дуже коректно. Набагато
коректніше буде називати усіх осіб, названих вище, зловонною
масою покидьків невідомих народів, представників якої не так
уже й мало навіть в даному форумі. Усі ці люди, як і раніше,
незмінно наповнені тою ж самою ненавистю до українського
народу, до всього справді українського. І тому й далі цілком
готові убивати.

> Украине "повезло" больше; во главе ОГПУ Украины стоял украинец В. Балицкий.
> Русские палачи тоже, конечно, выполняли преступные указания Сталина. На
> Украине особенно заметной была роль П, Постышева, посланного Сталиным 2-м
> секретарем КП(б)У. Современные украинские русофобы размахивают именем
> Постышева как стягом, нагнетая ненависть к русским. Но ведь Постышев
> появился на Украине только в 1933 году, то есть когда голод там уже был в
> разгаре.
> Итак, первая часть страшного обвинения, что русские организовали геноцид
> украинского народа, явно не проходит. Не проходит потому, что русские
> составляли тогда меньшинство: в руководстве партии и карательных органов
> большевиков.
> Рассмотрим вторую часть русофобского обвинения, то есть утверждение, что
> имел место целенаправленный геноцид именно украинского народа. География
> голода, вызванного коллективизацией, охватывает значительную часть Украины,
> степную зону Северного Кавказа, Дои, Нижнее Поволжье и Казахстан. Совершенно
> напрасно Субтельный противопоставляет страшные жертвы украинцев процветанию
> русских: "Хотя голод свирепствовал на Украине, особенно в ее юго-восточных
> районах, и на Северном Кавказе (где жило много украинцев), непосредственно
> сама Россия почти не испытала его" (О. Subtelny. Ukraine: a history.
> University of Toronto Press, 1990). Дон и Нижнее Поволжье заселены в
> основном русскими. Что касается Кубани, то причисление казаков к украинцам
> страдает натяжкой. Кубанское казачье войско было образовано в 1860-году
> путем слияния черноморских казаков, потомков запорожцев, с казаками
> кавказских линий, а это были донские и терские казаки. До середины XIX века
> казаки Северного Кавказа принимали в свои ряды крепостных крестьян, бежавших
> из России и с Украины. Было вливание крови кавказских горцев. Кубанские
> казаки не считали и не считают себя украинцами: раньше они называли себя
> просто казаками, а с начала ХХ века - казаками и русскими.
> Перейдем к статистике. Если говорить о печальном первенстве народов СССР по
> проценту потерь от голода, вызванного коллективизацией, то первое место
> здесь принадлежит казахам. Четырехмиллионный казахский народ потерял тогда
> от 1 до 1,5 миллиона человек, то есть погибли от 25% до 40 % казахов (F.
> Lorimer.The population of the Soviet Union. Geneva: Leage of Nations, 1946);
> На Украине сравнимые потери, (20-25%) были в Полтавской, Днепропетровской,
> Кировоградской и Одесской областях. Eще вшести областях число погибших от
> гололда оценивается в 15%. Наконец, на севере Украины, в лесной зоне, число
> жертв было незначительным (R. Cottquest. The harvest of sorrow. New Ybrfe
> Oxford University Press, 1985). В связи с обвинением украинских русофобов
> хочу отметить, что среди погибших от голода на Украине было много русских.
> Дело в том, что голод поразил преимущественно юг и восток Украины, то есть
> земли, отнятые большевиками у России, где процент русских, и не только в
> городах, был высок. Наконец, и Россия, хотя меньше Украины пострадала от
> организованного Сталиным голода. Процент смертности в 1933 году по сравнению
> со смертностью в 1930 году (если принять ее за 100%) составил 360% на
> Украине и 150% в России (М. Livi-Bacci. On the human costs of
> collectivization in the Soviet Union. PopnI.Devl Rev., V. 19, 1993). Итак,
> утверждение о целенаправленном геноциде украинцев трудно примирить с
> фактами, дающими гораздо больше оснований говорить о целенаправленном
> геноциде крестьян Советского Союза. Страшное обвинение украинских русофобов
> в адрес русского народа при ближайшем рассмотрении лопается, как мыльный
> пузырь.
> http://www.geocities.com/CapitolHill/Parliament/9677/rusenukr.html#Украински
> й%20голокост

Якщо убивці (зовсім не російський народ) убивали не тільки в
Україні, то це не означає, що в Україні вони не убивали чи не
хотіли убивати. А спроби зняти з убивць вину, мотивуючи тим,
що вони убивали також і в інших місцях, були б просто
сміхотворні - якби не такий несмішний їх предмет.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 19 серпня 2003 р. 12:47

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:bhsmp3$psf$1@news.lucky.net...
>
> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
> злоупотребление гостеприимством.

А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 19 серпня 2003 р. 17:18

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:bht2lm$fqh$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>>
>>> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
>>> злоупотребление гостеприимством.
>>
>> А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
>> нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?
>
> А для этих масс свойственно посылать удурков на «ОКІ-лайка».
> Шутик!.... ну, ты в курсе дела :о))

Що Вам й таким як Ви свойствєнно окрім хамства,
я мав на увазі.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: ПРИЧИНИ ГОЛОДУ 1933 РОКУ В УКРАЇНІ ПО СТОРІНКАХ ОДНІЄЇ ПРИЗАБУТОЇ КНИГИ
Date: 20 серпня 2003 р. 12:12

Коли аналізувати причини кожного з трьох голодоморів в
Україні ізольовано, кожен сам по собі, а саме такий підхід
пропонують нам аналітики, які представляють тих, на кому
лежить уся вина за планування, організацію і проведення
усіх трьох голодоморів, то навколо кожного з голодоморів,
звісно, знаходиться повно різних обставин, багато з яких
можна так чи інакше але видавати за причину кожного
конкретного окремо взятого голодомору. Тому причини
кожного з трьох голодоморів з-під пера таких аналітиків
мають вигляд абсолютно не пов'язаних між собою речей,
ніби як їх розділяють сотні чи тисячі років.

Тим часом усі три голодомори були проведені в досить
стислий період часу, початок першого голодомору - 1921,
кінець третього з них - 1947, тобто протягом 26 років. Цей
період повністю лежить в рамках активної діяльності одного
покоління. Іншими словами, усі три убивства чинили (в
масі) практично одні й ті ж самі люди.

Результатом кожного з убивств було щоразу смерть
мільйонів українців (точне число мільйонів приховується
в Москві).

Ті ж самі люди абсолютно безкарно тричі чинили те
ж саме убивство з проміжком часу якраз таким, що не
встигало стати на ноги нове покоління українського народу.
І не було нічого спільного між цими трьома грандіозними
убивствами? Отже це були не убивства, а чисто такі собі
щоразу інші хоч і неприємні (тому не слід надто загострювати
на них увагу) але збіги обставин?

Скажіть будь-ласка, а як іще інакше ті убивці, які не
просто тричі убивали український народ, а ще й жиріли
щоразу на цьому убивстві, бо за кілька жалюгідних крихт
умираючі від голоду готові були віддати - і віддавали - геть
усе, що у них було, як іще інакше ті убивці, які усі лишилися
живими і здоровими, на високих керівних посадах, і то не
тільки в Москві та в Україні, а ще й і в багатьох інших місцях,
вони і їхні прямі спадкоємці, наповнені ненавистю до
українців і всього українського, як іще інакше ті убивці мають
виправдовувати те, що виправдати неможливо? Ну не
добиватися ж їм, щоб уся правда про них та їхні злочини
стали дійсними фактами суспільної свідомості, чи може
не так.

Олександр Франчук

"Spy!" «ShPYgun@ua.fm» news:bhrh7e$7q7$1@news.lucky.net...
> http://www.zn.kiev.ua/ie/show/456/41284/
> ПРИЧИНИ ГОЛОДУ 1933 РОКУ В УКРАЇНІ ПО СТОРІНКАХ ОДНІЄЇ ПРИЗАБУТОЇ КНИГИ
> Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ
> Варіант відповіді на питання, винесене в заголовок статті, прозвучав в «ДТ»
> (? 24 від 28 червня 2003 р.) у вигляді відсилки до постанови ЦК Компартії
> України <Про голод 1932-1933 років на Україні та публікацію пов'язаних з ним
> архівних матеріалів> від 26 січня 1990 р. Постанова була опублікована в
> книзі «Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів»,
> яку підготував Інститут історії партії при ЦК Компартії України. Книга
> вийшла в світ у «Політвидаві України» восени 1990 року. ЦК Компартії України
> прийняв цю постанову якраз для того, щоб вихід книги став можливим. Суть її
> визначається одним реченням: <Архівні матеріали розкривають, що
> безпосередньою причиною голоду на початку 30-х років у республіці стало
> примусове, з широким застосуванням репресій, проведення згубної для
> селянства хлібозаготівельної політики>.
> Стаття ця присвячена аналізу книги, названої в попередньому абзаці. Щоб не
> повторювати довгої назви, згадуватиму далі цю книгу одним словом - «Голод»,
> з посиланням у необхідних випадках на сторінку, звідки запозичено документ.
> Якби ми в пошуках причин голоду задовольнилися версією, висунутою у
> постанові ЦК КПУ, це означало б, що 70-та річниця голодомору проходить так
> само непродуктивно, як пройшла 60-та.
> «Український голокост» чи щось інше?
> У травні нинішнього року Верховна Рада України вперше за весь час свого
> існування порушила питання про голодомор на сесійному засіданні. Під час
> обговорення народні депутати КПУ залишили зал. Вони були обурені
> інтерпретацією причин голоду: нібито радянська влада і партія, що стояла за
> нею, нищили голодом українців тільки через те, що вони були українцями:
> Довести, що голод 1932-1933 рр. справді був геноцидом, важко. Щоправда,
> такий висновок зробили обидві комісії, які досліджували український голод, -
> Конгресу США у квітні 1988 року і міжнародна комісія юристів під
> керівництвом професора Дж.Сандберга в листопаді 1989 року. Проте комісії
> працювали в умовах «холодної війни», коли бралися до уваги антикомуністичні
> емоції. Тепер, щоб визнати голод 1932-1933 рр. не наслідком форсованої
> індустріалізації, як це представлено у згаданій вище статті в «ДТ», а
> продуманим актом геноциду, що спрямовувався проти українського народу,
> потрібні аргументи.
> Надруковані в книзі «Голод» архівні матеріали доводять, звичайно, що
> підвищена смертність на селі була пов'язана зі згубною хлібозаготівельною
> політикою. Проте катастрофічну (на порядок більшу ніж в інших хлібовиробних
> регіонах СРСР) смертність сричинили не заготівлі, а інше.
> Голодомор справді був геноцидом селянства (в Україні) і козацтва (на
> Кубані), поєднаним у часі з планомірним винищенням української інтелігенції.
> Він не випливав з офіційної національної політики ВКП(б), а точніше, з
> політики сталінського режиму, який підім'яв під себе не тільки суспільство,
> але й правлячу партію. Але він випливав з масового терору за соціальними і
> національними ознаками.
> Геноцид під прикриттям хлібозаготівель був застосований у катастрофічній
> ситуації, що складалася після 1929 року в СРСР, пов'язаний був зі
> сталінською «революцією згори». Не з форсованою індустріалізацією (тут зв'
> язок опосередкований), а з даремними намаганнями Кремля вибудувати під
> виглядом колгоспів в артільній формі особливу систему відносин між містом і
> селом. До створення цілісного народногосподарського комплексу, яким можна
> було управляти з одного центру, керівники ВКП(б) йшли методом спроб і
> помилок. Голод в багатьох регіонах СРСР був наслідком помилкової спроби, а
> голодомор в Україні і на Кубані - результатом намагань Кремля вийти з
> катастрофічної ситуації в найбільш небезпечних для нього національних
> регіонах шляхом застосування превентивних репресій (терору голодом).
> В книзі «Голод» є аргументи на підтвердження геноциду у вигляді терору
> голодом. Вона й тепер залишається найбільш повним і вражаючим зібранням про
> голод з архівів ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У. Варто лише прочитати ці документи під
> потрібним кутом зору.
> Потрібний кут зору
> Повних три роки (1987-1989) я вивчав проблему голоду, і на цьому локальному
> відрізку минулого міг бачити більше, ніж інші.
> З текстів, відібраних для книги «Голод», з інших документів тих архівів,
> звідки вони запозичені, виникало щось жахливе. За хлібозаготівлями
> приховувалася істинна причина голодомору. А тому я сумнівався, чи дасть
> політбюро ЦК КПУ санкцію на публікацію.
> Все-таки, шанси існували. По-перше, ніхто не здогадувався про істинну
> причину голодомору. Тим більше - про те, що документи з партійних архівів
> здатні її підтвердити.
> По-друге, десталінізація М.Горбачова, на відміну від хрущовської, пішла
> вглибину. Це зобов'язувало правлячу партію триматися на гребені хвилі, якщо
> вона бажала, щоб хвиля не накрила її з головою.
> По-третє, комісія Конгресу США з українського голоду 1932-1933 рр. вже
> закінчила роботу, опублікувала заключний рапорт і пустила зібрані документи
> у світовий науковий обіг. З конкретними результатами роботи комісії Дж.
> Мейса члени політбюро ЦК КПУ були знайомі. Я так впевнено це стверджую, тому
> що маю в руках том обсягом в 524 стор., надрукований у 1988 році в державній
> друкарні Вашингтона. На обкладинці книги - червоний штамп загального відділу
> ЦК КПУ з датою надходження - 5 вересня 1988 року. До мене вона потрапила під
> час передачі документів ЦК КПУ в державний архів після заборони партії (як
> чужорідний для фондоутворювача матеріал).
> На засіданні політбюро ЦК в січні 1990 року (мене запросили як експерта)
> дискусія щодо доцільності публікації книги «Голод» тривала довго. У мене
> склалося враження, що присутні зітхнули з полегшенням, коли перший секретар
> ЦК В.Івашко взяв на себе відповідальність і запропонував друкувати
> документи. Це був акт великої громадянської мужності.
> Книгу «Голод» підписали до друку 5 вересня 1990 року з оголошеним тиражем 25
> тис. примірників. Фактичний тираж виявився вдесятеро меншим. Говорили про
> те, що дефіцитний папір пішов «наліво», щоб хтось міг заробити, але в це
> важко повірити. Більш імовірно, що книгу, яку вже не можна було не
> друкувати, вирішили зробити бібліографічним раритетом.
> У 1990 році в Україну уперше приїхав Джеймс Мейс. Він привіз мені комп'
> ютерну роздруковку 206 свідчень про голод 1932-33 рр., зібраних комісією
> Конгресу США. Десятки різних відповідей на однакові питання давали
> можливість застосувати компаративний аналіз, що позбавляло джерело
> властивого мемуарній літературі суб'єктивізму.
> У грудні 1990 року тритомник свідчень обсягом в 1734 сторінки вийшов у світ
> в тій же друкарні Вашингтона. Тоді ж, у першій половині грудня в журналі,
> який ще називався «Під прапором ленінізму», я надрукував статтю <Як це було
> (читаючи документи створеної при Конгресі США <Комісії по голоду 1932-1933
> рр. на Україні>). Співставлення архівних документів і свідчень дало
> можливість сформулювати такий висновок: <Поряд з хлібозаготівлями і під
> виглядом їх було організовано репресивне вилучення будь-яких запасів
> продовольства, тобто терор голодом>. Вилучення всього продовольства в
> господарствах селян-боржників по хлібозаготівлях - це і є істинна причина
> голодомору.
> Після сталінської статті <Запаморочення
> від успіхів>
> Наукову літературу з Росії важко здобувати. Я вдячний проф. В.П.Данилову
> (Інститут російської історії РАН) за подарований мені п'ятитомник <Трагедия
> советской деревни (1927-1939)>. Його томи-«цеглини» наповнені документами,
> які досі не бачили денного світла. Вони дають можливість зрозуміти причини
> економічної деградації колгоспного ладу в момент його народження.
> Сучасне трактування подій суцільної колективізації в науковій літературі і в
> підручниках зводиться до наступного. Під виглядом артілей Сталін бажав
> насадити в селі комуни. Почалася колективізація всього, аж до дрібної худоби
> і птиці. У відповідь піднявся могутній антиколгоспний рух. Генсек змушений
> був відступити і опублікував в березні 1930 року в газеті «Правда» статтю
> «Запаморочення від успіхів». В ній він переклав вину за «перегини» на
> місцевих працівників і «подарував» колгоспникам присадибну ділянку з
> коровою.
> Сталінський «відступ» був декларативним. Мало того, що всіх, хто вийшов з
> колгоспів, знову загнали туди - це всім відомо. Виявляється, і це стало для
> мене відкриттям у цьому році, - держава не розрізняла колгоспів і радгоспів:
> все, що вироблялося в громадському господарстві колгоспів, підлягало
> відчуженню. Та в радгоспах платили якусь заробітну плату, а колгоспники
> мусили задовольнитися тим, що одержували з «подарованого» присадибного
> господарства. Аналіз компартійно-радянських постанов та інструкцій триріччя
> 1930-
> 1932 рр. підтверджує тільки цей висновок, іншого бути не може.
> На поверхні, у деклараціях все було інакше. Якраз за це триріччя
> сформувалося поняття трудодня. Було багато розмов про подолання зрівнялівки
> в оплаті колгоспної праці. Розроблялися заходи щодо
> організаційно-господарського зміцнення колгоспів. У квітні 1930 року було
> прийнято закон про хлібозаготівлі: колгоспи мусили здавати державі від
> третини до чверті валового збору (в незернових регіонах - не більше однієї
> восьмої). Основна частина врожаю підлягала розподілу по трудоднях.
> Тим часом небачена за глибиною економічна криза (Велика депресія) призвела
> до небувалого падіння світових цін на промислове устаткування. Радянські
> зовнішньоторговельні організації радісно скуповували за валюту все підряд по
> низьких цінах і на пільгових умовах оплати. Та незабаром виявилося, що ціни
> на сільськогосподарську продукцію впали ще більше. Довгострокових позик
> Радянському Союзу ніхто не давав, поки він не визнає царських боргів. Щоб
> заробити валюту, доводилося продавати більше хліба. Хлібозаготівельні плани
> стали безрозмірними, держава викачувала у колгоспів увесь врожай, руйнуючи
> їхню економіку і змушуючи селян, передусім молодь, відмовлятися від праці на
> землі.
> Статистика свідчить, що після переходу до суцільної колективізації в СРСР
> почалася стрімка урбанізація: кількість селян, які прибували в міста, зросла
> з 7 млн. осіб в 1929 році до 9,2 млн. в 1930 році і 10,8 млн. осіб в 1931
> році. Щоб припинити неконтрольовану урбанізацію, з грудня 1932 року в
> Радянському Союзі була запроваджена система внутрішніх паспортів, яка
> збереглася до нашого часу.
> З року в рік продовольче становище в українському селі ставало дедалі
> гіршим. Внаслідок заготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932
> року, в десятках сільських районів України розпочався повальний голод. Він
> тривав, поки визрів новий урожай, і забрав життя близько 150 тис. селян.
> Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК)
> Попередній розділ був необхідний, щоб охарактеризувати ситуацію, в якій
> почали діяти НХК, створені Сталіним восени 1932 року в основних
> хлібовиробних регіонах. В Україні комісію очолив голова Раднаркому СРСР
> В.Молотов, на Північному Кавказі - секретар ЦК ВКП(б) Л.Каганович, у
> Поволжі - секретар ЦК ВКП(б) П.Постишев. Результатом їх діяльності став
> голод в усіх перелічених регіонах. Він розпочався і в містах незернових
> регіонів СРСР, знятих з централізованого постачання внаслідок дефіциту
> хліба.
> Голод, але не голодомор! Мета цієї статті якраз і полягає в тому, щоб
> розрізнити ці два поняття і простежити, в яких регіонах СРСР і внаслідок
> яких причин голод поступово переростав у голодний мор з кількістю жертв, на
> порядок вищою.
> НХК не мали власного апарату. Вони були народжені буденним протокольним
> рішенням політбюро ЦК ВКП(б) від 22 жовтня 1932 року. Початком роботи
> комісії в Україні слід вважати появу Молотова на засіданні політбюро ЦК
> КП(б)У 30 жовтня. На цей час Україна виконала тільки 40 відсотків
> встановленого хлібозаготівельного плану.
> До речі, коли хто-небудь з ветеранів скаже, що в них у селі голоду не було,
> не треба поспішати із запереченнями. До кінця жовтня близько 1,5 тис.
> колгоспів виконали план і не потрапили під санкції. Але 23 тис. колгоспів
> залишалися в боржниках у держави.
> Держава бажала взяти своє. Тим більше, що вона нинішнього року дозволила,
> щоб матеріально зацікавити колгоспників у збиранні врожаю, видати їм
> натуральний аванс зерном у розмірі від 10 до 15 відсотків заробленого на
> трудодні. У попередні роки хліба не видавали до виконання <першої
> заповіді> - заготівельного плану, а після заготівель видавати було нічого.
> Переконуючись з року в рік, що держава забирає весь хліб, селяни починали
> працювати в громадському господарстві зовсім недбало. Хліб гинув у полі від
> бур'янів і осипання, під час жнив і транспортування. Під час обмолоту
> частину зерна колгоспники старалися пустити в солому і полову. Їм залишали
> тільки ці «озадки», а зерно після обмолоту відвозилося прямо на елеватори
> або зсипні пункти.
> У виступах українських керівників на Третій партконференції (липень 1932
> року) були спроби оцінити втрати врожаю 1931 року. С.Косіор оцінював їх в
> межах 120-150 млн. пудів, О.Шліхтер назвав цифру 150, М.Скрипник - до 200
> млн. пудів. Не претендуючи на точність, ці цифри давали уявлення про
> масштаби втрат - до половини річного продовольчого фонду сільського
> населення.
> Будь-яких повідомлень про втрати врожаю 1932 року не існує, але ситуація в
> сільському господарстві тоді ставала катастрофічною. В листі з колгоспу
> «Нове життя» Артемівського району, який газета «Вісті ВУЦВК» надрукувала 4
> січня 1933 року, повідомлялося: <Під час збиральної кампанії й обмолоту
> запанували цілковитий розгардіяш і безладдя. Бригади розпалися, у поле
> виходив хто хотів, праця організована не була. Роботу зволікали, хліб
> осипався. Розкрадання пішло навалою, вдень і вночі з поля возили на очах у
> всіх, розтягали колгоспний хліб. Обліку не було. Який був урожай, по цей
> день невідомо. Хлібозаготівлі колгосп виконав на 5 відсотків>.
> Під впливом подібних кореспонденцій, у керівників Кремля складалося
> враження, що урожай в Україні не загинув, а розкрадений. І Сталін став на
> звичний шлях репресій. 7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК
> СРСР <Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та
> про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності>. Розкрадання майна
> колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» - позбавленням
> волі на строк не менше 10 років. Газета «Правда» організувала в Україні рейд
> боротьби з крадіжками зерна. З 7 по 17 серпня 1932 року в ньому взяли участь
> 100 тисяч «ударників преси». Метою рейду була боротьба з крадіжками зерна.
> Проте даремно кореспондент «Правды» по Дніпропетровській області закликав:
> треба шукати, адже існує підземне «пшеничне місто». «Ударники преси» не
> знайшли його.
> Після того, як хлібозаготівлі у вересні і жовтні 1932 року дали мізерні
> результати, на зміну «ударникам преси» прийшла НХК. Її документації в
> архівах не існує. Просто час від часу Молотов (іноді - Каганович) наїжджав в
> Україну і цікавився, як йдуть заготівлі. Комісія не давала власних
> розпоряджень, але поки вона існувала, всі компартійно-радянські постанови в
> республіці писалися під диктовку Молотова або Кагановича.
> Беручи на себе функції політичного керівництва, компартійні вожді покладали
> безпосередню управлінську роботу на радянські органи влади. У надзвичайних
> ситуаціях компартійна диктатура виходила на передній план. Проте Молотов при
> здійсненні хлібозаготівель у місцевості, якій уже загрожував голод, мав
> намір спиратися на всі можливі важелі влади.
> Заготівлі викликали опір місцевого управлінського апарату, який розумів, що
> позбавлені хліба люди не доживуть до наступного врожаю. Наявність опору,
> який кваліфікувався як «зрада», підтверджує лист генерального секретаря ЦК
> КП(б)У С.Косіора від 13 грудня 1932 року секретарям обкомів партії, в якому
> від імені ЦК він (фактично - Молотов) пропонував негайно ставити питання про
> виключення з партії «зрадників» з наступною їх висилкою на Північ, ув'
> язненням на тривалі строки, розстрілом.
> Усі випадки «зради» висвітлювалися в пресі. Скорочення постачання хліба за
> картками в містах або зняття цілих міст з державного постачання пояснювалося
> куркульським саботажем хлібозаготівель. Щоб відвести від себе
> відповідальність за руйнівні наслідки політики форсованої індустріалізації,
> керівники країни пропонували населенню міст замість хліба інформацію про
> каральні дії проти саботажників. Така інформація була потрібною і для того,
> щоб подолати опір місцевої влади в сільських районах.
> Виконуючи директиву Молотова, до заготівельної роботи підключилися чекісти.
> Голова ДПУ УСРР С.Реденс 22 листопада розробив план операції <по выявлению
> контрреволюционных центров, организующих саботаж и срыв хлебозаготовок>.
> Операція повинна була охопити 243 райони. З санкції ЦК КП(б)У вона почалася
> негайно.
> Неможливо без хвилювання читати звіт голови ЦКК КП(б)У і наркома РСІ УСРР
> В.Затонського, який у січні 1933 року працював уповноваженим ЦК КП(б)У по
> хлібозаготівлях в Одеській області, а Затонський був незадоволений роботою
> підлеглих Реденса, і у звіті зазначав, що селяни перестали боятися чекістів
> і репресій: <Мне рассказывали из практики Одесской области, в частности,
> Новой Украинки и Знаменки (то же передавал товарищ, приехавший ко мне из
> Никополя), что выселением на север не так уж огорчались. Никто не
> дезертировал, многие шли с гармошкой, а были даже случаи «добровольчества»,
> когда соседи обращались с просьбой включить их в партию переселенцев> (стор.
> 341). Затонський писав про це з подивом, не розуміючи поведінки селян, тому
> що був упевнений: «мужик - с хлебом». А селяни надавали перевагу депортації
> перед голодною смертю. Ось підтвердження з цієї же книги «Голод». Секретар
> Краснопільського райкому партії на Харківщині доповідав у ЦК КП(б)У в грудні
> 1932 року: <Нарсуд майже щоденно розбирає хлібні справи на місцях. Після
> закінчення суду в с.Краснопілля середняк Бесараб Олексій Васильович сказав:
> <Хай судять та везуть звідціля, так хоч з голоду не вмреш, а вдома коли
> залишимося, все рівно помремо> (с.289).
> Натуральні штрафи
> Починаючи від 1990 року, «візитною карткою» голодомору є натуральні штрафи.
> Проте я не помітив, щоб пострадянська історіографія голодомору визнала їх
> значення.
> Натуральні штрафи - це конфіскація незернового продовольства у боржників по
> хлібозаготівлях. Вони не йшли в залік боргу, а стали каральним засобом.
> Заготівельники були переконані, що десь в ямах або в «озадках» (соломі й
> полові) зерно у колгоспників є. Щоб змусити їх розрахуватися з державою,
> вони вдавалися до натуральних штрафів.
> Коли селян позбавляли хліба, від голоду гинули власники слабких господарств.
> У добре поставлених садибах люди виживали за рахунок незернового
> продовольства, яким запасалися до нового врожаю. Якщо це продовольство
> конфіскувалося за борги, гинули й вони. Купити їжу на сільських базарах було
> неможливо, хто б міг її продавати? Кооперативні крамниці «отоварювали»
> тільки тих, хто виконав хлібозаготівельний план. У місті магазини
> перетворилися на розподільники, які обслуговували тих, хто мав картки.
> Система магазинів «Торгівля з іноземцями» у містах продовжувала існувати й
> після того, як СРСР відмовився від послуг зарубіжних фахівців та робітників.
> Вона викачувала у голодуючого населення валюту, сімейні коштовності й
> натільні хрестики. Але ці магазини мало кого врятували від голодної смерті.
> Продиктована Молотовим постанова ЦК КП(б)У про заходи щодо посилення
> хлібозаготівель від 18 листопада 1932 року, яку ми знаходимо в книзі
> «Голод», мала пункт, який став запальною свічкою голодомору: <В колхозах,
> допустивших разворовывание колхозного хлеба и злостно срывающих
> хлебозаготовки, применять натуральные штрафы в виде установления
> дополнительного задания по мясозаготовкам в размере 15-месячной нормы сдачи
> для данного колхоза мяса как по обобществленному, так и индивидуальному
> скоту колхозника.
> Применение этого штрафа проводится райисполкомом с предварительного
> разрешения в каждом отдельном случае облисполкома. Причем райисполкомы
> устанавливают сроки взыскания и размеры штрафа для каждого колхоза (в
> пределах 15-месячной нормы мясосдачи) применительно к состоянию отдельных
> колхозов> (с. 254).
> Коли я казав, що в рукопису книги «Голод» побачив щось жахливе, то мав на
> увазі передусім ці два абзаци. Сформульовані вони по-діловому, мають чотири
> обмежувальних застереження: стягування штрафів тільки РВК з санкції ОВК в
> межах певної норми, по м'ясу. Та надалі ці обмеження відпадали одне за
> одним. У цій самій постанові у розділі про одноосібників містився такий
> пункт: <В отдельных районах (по постановлению облисполкома) штраф может быть
> установлен картофелем в размере годичного плана данного хозяйства по
> картофелю. В исключительных случаях по специальному постановлению
> облисполкома размер штрафа может быть удвоен> (с.257).
> Треба одразу підкреслити: в компартійно-радянських постановах про натуральне
> штрафування названі тільки м'ясо, сало і картопля. В них не згадувалися
> продукти тривалого зберігання. Та через два місяці після виходу постанови
> від 18 листопада «злісні боржники» були піддані натуральному штрафуванню за
> повною програмою. Це підтверджують свідки голодомору. А серед <злісних
> боржників> опинилися всі українські колгоспи, за винятком півтора тисяч.
> 27 листопада секретар Одеського обкому КП(б)У М.Майоров рапортував в ЦК: <На
> местах совершенно не используется система штрафов, очень уж робко к этому
> подходит низовой наш актив, опять-таки из-за боязни перегибов, хотя кое-где
> перегибы уже имеют место> (с.267). 8 грудня С.Косіор рапортував Сталіну:
> <Наибольший результат дает применение натурштрафов. За корову и свинью
> сейчас колхозник и даже единоличник крепко держатся. Наиболее эффективной
> эта мера оказалась в отношении единоличников. Что касается колхозов, то
> здесь результат меньший, ибо штрафы пока коснулись только обобществленного
> стада, а персонально колхозников почти еще не затронули> (с. 284).
> Не минуло й місяця після запровадження натуральних штрафів, як до них звикли
> настільки, що з'явилося ще одне словоскорочення. Стало зрозумілим, що
> держава дістала потужний засіб тероризування селян. Кремль не забарився
> використати його, щоб підняти хліб з підземного «пшеничного міста».
> Терор голодом
> 1 січня 1933 року Сталін надіслав у Харків керівникам УСРР новорічну
> телеграму. Цю телеграму, оформлену як постанова ЦК ВКП(б), потрібно навести
> повністю. В ній - весь 33-й рік:
> <Предложить ЦК КП(б)У и СНК УССР широко оповестить через сельсоветы,
> колхозы, колхозников и трудящихся единоличников, что:
> а) те из них, которые добровольно сдают государству ранее расхищенный и
> скрытый хлеб, не будут подвергаться репрессиям;
> б) в отношении колхозников, колхозов и единоличников, упорно продолжающих
> укрывать расхищенный и скрытый от учета хлеб, будут применяться строжайшие
> меры взыскания, предусмотренные постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа
> 1932 г. (об охране имущества государственных предприятий, колхозов и
> кооперации и укреплении общественной социалистической собственности)> (с.
> 308).
> Жахливий зміст сталінської телеграми стає зрозумілим тільки при її
> аналітичному вивченні.
> Перший пункт телеграми був попередженням: здавайте хліб, інакше стане
> погано. Здавати вимагалося весь необлікований хліб, а не тільки зерно, що
> розглядалося як вкрадене (наприклад, виявлене при повторному обмолоті
> «озадків»). Характер репресій не визначався.
> Другий пункт телеграми стає зрозумілим тільки у співставленні з першим. Він
> адресувався селянам, які проігнорували попередження. Але як таких визначити?
> Яким способом? Досі не придумали нічого іншого, крім обшуку. Отже,
> сталінська телеграма була попередженням про масові обшуки.
> У ході таких обшуків хліб могли знайти або не знайти. У першому випадку все
> було ясно: швидкий суд на основі закону від 7 серпня 1932 року. Про це
> телеграма чесно попереджала. Які дії Кремль передбачав в другому випадку, у
> телеграмі не повідомлялося. Зате відомо, що з листопада 1932 року на тих
> боржників, у кого під час обшуків хліб не знаходили, накладали,
> висловлюючись косіорівською мовою, натурштрафи. Звідси випливав логічний і
> зрозумілий всім селянам висновок: у вигляді штрафу заберуть інші продовольчі
> продукти тривалого зберігання.
> У тритомнику свідчень, виданих у 1990 р. Комісією з українського голоду
> 1932-1933 рр. в Конгресі США, ми знаходимо яскраву картину того, що сталося.
> Оскільки це джерело в Україні представлене обмеженою кількістю примірників,
> пошлюсь на опубліковані мною свідчення з нього в журналі, який видавався у
> нас масовим тиражем («Під прапором ленінізму», 1990, ? 23,
> с. 84-85).
> Федір Коваленко з села Лютенька Гадяцького району на Полтавщині розповідав:
> <В листопаді і грудні 1932 року забрали все зерно, картоплю, все забрали,
> включно квасолю і все, що було на горищі. Які дрібні були сушені груші,
> яблука, вишні - все забрали>.
> Дмитро Корнієнко з Понорниці на Чернігівщині згадував, що батько й мати
> після розкуркулення сиділи в тюрмі. Дітей, які жили самі (йому було 15
> років), підгодовувала бабуся. В день обшуку вона принесла півстакана пшона,
> але зварити не встигла. Прийшла бригада з п'яти чоловік з різними за
> розмірами торбами. Один тримав торбу спеціально для пшона, туди й висипали:
> Під керівництвом чекістів і уповноважених по хлібозаготівлях обшуки в
> кожному селі проводили місцеві члени комітетів незаможних селян. Засуджувати
> їх не можна, вони були голодні. Як не можна засуджувати й тих обшуканих, які
> пізніше їли своїх дітей.
> Легенда про «підземні міста» з пшениці вмерла разом з суцільними обшуками.
> До 1 листопада з урожаю 1932 року було заготовлено 136 млн. пудів. За три
> місяці свого існування НХК «заготовила» в українському селі 87 млн. пудів
> хліба. В архіві СБУ є документ, в якому повідомлялося: органи ДПУ і міліції
> за період з 1 грудня по 25 січня знайшли 14 956 ям, 621 «чорний амбар» і
> 1359 інших схованок, з яких було вилучено 1 718 500 пудів зернохліба
> (публікується вперше). В цю кількість входив хліб, знайдений в «озадках»,
> тобто прихований колективно, а також виявлений у перекупників. Тобто зерно,
> виявлене при обшуках, які супроводжувалися конфіскацією всього незернового
> продовольства, становило зовсім маленьку частку в усьому обсязі заготівель.
> Необгрунтованість звинувачень у крадіжках було доведено загибеллю мільйонів
> селян.
> Навесні 1933 року селян привчали працювати в громадському господарстві
> шляхом організації харчувальних пунктів на польових станах. Для цього
> держава виділила частину раніше відібраного зерна. З метою налагодження
> життя у враженому голодомором селі були організовані надзвичайні органи
> компартійної диктатури - політвідділи МТС і радгоспів.
> Сталіним та його оточенням голодомор оцінювався як корисний засіб
> викорінення приватновласницьких настроїв і привчання колгоспників до
> колективної праці. Секретар ЦК КП(б)У Хатаєвич доповідав 3 березня 1933 року
> начальству: <Чувствуется отрезвление после того разгула и обострения
> собственнических, мелкобуржуазных вожделений, которые переживало большинство
> колхозников во время прошлых хлебозаготовок. Среди большинства тех
> колхозников, которые совсем еще недавно таскали и воровали колхозный хлеб,
> относились небрежно к колхозному имуществу, не хотели честно работать в
> колхозном производстве, замечается, что они все более осознают необходимость
> честно и старательно работать для колхоза> (с. 403).
> Український голодомор істотно вплинув на формування радянської економіки,
> якою ми її знаємо. Переконавшись у тому, що селяни не працюватимуть в
> громадському господарстві колгоспів безплатно, Сталін ініціював постанову
> РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 19 січня 1933 року <Про обов'язкову поставку зерна
> державі колгоспами та одноосібними господарствами>.
> Чи могли відносини між контрольованими державою «командними висотами»
> економіки і сільським господарством радикально змінитися після прийняття
> єдиної постанови? Могли, і є приклад: рішення Х з'їзду РКП(б) про перехід
> від продрозкладки до продподатку. Цим рішенням відкривалася нова економічна
> політика - неп. А постановою від 19 січня 1933 року держава визнавала те, що
> вирощена в колгоспі продукція належить селянам. Визнавалося, що державі
> мусить надходити лише частка цієї продукції у вигляді податку, який мав бути
> відомий колгоспникам ще до початку сільськогосподарського року. Податковий
> характер зернопоставок означав, що вирощене понад обсяг цих зобов'язань
> зерно належить тільки колгоспникам і може використовуватися ними на власний
> розсуд. Те, що колгоспникам було завчасно відомо, скільки зерна вони мусять
> відвантажити державі за обов'язковою поставкою і як плату за послуги МТС в
> кінці року, створювало зацікавленість в результатах колективного
> господарювання.
> Отже, не в березні 1930, а тільки у січні 1933 року колгоспи набули того
> вигляду, в якому ми їх знаємо. Одним боком (громадським господарством) вони
> оберталися до державного сектора економіки, а іншим (присадибним
> господарством) - до ринку. Завдяки небажанню селян України працювати на
> державу безплатно планово-директивна економіка Радянського Союзу почала
> існувати з деякими залишками товарно-грошових відносин - грошовим обігом,
> заробітною платою у грошовому вимірі, колгоспною торгівлею.
> Необхідна післямова
> Рамки газетної статті і обмеження її проблематики документами з книги
> «Голод» не дозволили зупинитися на багатьох аспектах проблеми, зокрема й на
> полемічних питаннях.
> У книзі «Голод» мені належав розділ «Трагічна статистика голоду». Не
> влаштовували надто низькі цифри жертв голодомору, які випливали з аналізу
> демографічної статистики, багатьох політиків і публіцистів. Ніхто, однак, не
> чинив спроб полемізувати з обрахунком. Через 12 років я написав статтю
> «Скільки нас загинуло в голодоморі 1933 року?» («ДТ», ? 45, 2002). В ній
> повторювалися цифри, що містилися в забутій книзі. У відповідь - знову
> мовчання. Тільки народний депутат С.Хмара з властивою йому безпосередністю
> заявив у Верховній Раді під час парламентських слухань 12 лютого 2003 року:
> <Я хотів би звернутися до науковців, і зокрема до Станіслава Кульчицького,
> який намагається занизити число жертв і вичислює їх в межах 3 - 3,5 млн.
> Цими питаннями я займався, аналізуючи демографічну статистику, ще в середині
> 1970-х років і дійшов висновку, що їх було не менше 7 млн. душ загиблих>.
> Справа не в Кульчицькому, «який намагається». Візьміть В.Кубійовича -
> головного редактора «Енциклопедії українознавства» і «свою людину» в таборі
> українських націоналістів. У статті <Зміни в стані населення Совєтської
> України в рр. 1927-1958> (Мюнхен, 1959 р.), він обраховував втрати у 2-3
> млн. осіб. Зазначаючи, що більшість авторів називає цифри від 4 до 7 млн.,
> В.Кубійович (до речі, демограф європейського значення) вказував: треба
> допустити величезний приплив людності до сіл на Україні, щоб вирівняти такі
> величезні втрати, а на це ми не маємо ніяких даних.
> Щодо більш складної проблеми - причини голодомору, то пануючий мотив
> сучасної публіцистики полягає в тому, що Сталін (Кремль, Москва, Росія)
> нищили українців через те, що вони були українцями. Ототожнення українського
> голоду з єврейським голокостом при ігноруванні будь-яких інших спроб
> пояснити походження голодомору сіє сумніви в реальності того, що відбувалося
> в Україні (а також на Кубані і в Республіці німців Поволжя). Внаслідок цього
> у Північній Америці, Німеччині, Франції вже знаходяться вчені (в Росії і у
> нас вони ніколи не переводилися), які заперечують наявність українського
> голоду, відмінного від російського.
> Не хочу, щоб казали, що Кульчицький й тут щось намагається, в даному разі -
> виправдати Сталіна. Але механізм формування голодомору був саме такий, як
> його описували документи з книги «Голод». Читаючи ту книгу, не можна
> заплющувати очі кожного разу, коли натикаєшся на процитовані вище уривки з
> документів. Трактувати їх можна тільки однозначно.
> Сталін не сподівався, що демографічні наслідки репресій, пов'язаних зі
> спробами утвердження колгоспного ладу в тому вигляді, який він собі уявляв,
> виявляться настільки страхітливими. Коли його попередили, що намічений на
> 1937 рік перепис населення викриє ці наслідки, він заборонив аборти в усьому
> Радянському Союзі, і ця заборона трималася аж до листопада 1955 р.
> Національний вимір в українсько-кубанському голодоморі, звичайно ж,
> присутній. Він визначається самою територією, на якій були масово
> застосовані натуральні штрафи. У Поволжі, де натуральні штрафи
> застосовувалися епізодично (крім Республіки німців Поволжя), на Північному
> Кавказі, де незернове продовольство відбирали в масовому порядку тільки в
> Кубанському окрузі, смертність від голоду була вдесятеро меншою. Але
> національні аспекти «соціалістичного будівництва» в Радянському Союзі - це
> тема іншої статті.



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 20 серпня 2003 р. 12:14

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:bhv9jb$jeb$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>>>>
>>>>> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
>>>>> злоупотребление гостеприимством.
>>>>
>>>> А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
>>>> нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?
>>>
>>> А для этих масс свойственно посылать удурков на «ОКІ-лайка».
>>> Шутик!.... ну, ты в курсе дела :о))
>>
>> Що Вам й таким як Ви свойствєнно окрім хамства,
>> я мав на увазі.
>
> А я мав на увазі, що такі файні хлопці як я мають властивість вказувати
> вірний напрямок руху таким удуркам як ти. Бачу в тебе зовсім пагано з
> розумінням російскої

Мова тут про осіб без національності, давайте не
забувати. І що хамство неодмінно притаманне таким
особам, я не можу Вам заперечити тут ну нічого.
А от що такі - це "файні хлопці", дозволю собі
маленький сумнів, хоч то звісно належить до
оцінок, для яких в народі існує вислів: "Хвали
мене, моя губонько, а то до вух роздеру". Одначе
хамство - це ж тільки зовнішній вияв внутрішньої
сутності, яка полягає в злобі, ненависті а також
заздрісності. Це єдина властивість, неодмінно
притаманна тим, хто національності не має, і яку
можна вважати за незаперечно нами з Вами установлену.
Якщо Вам ніякі інші властивості стосовно таких осіб
в голову не приходять, то Ви не єдиний. Я також
нічого іншого по суті в таких, як Ви отак зразу
б не назвав.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 20 серпня 2003 р. 14:15

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:bhviet$rj$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>>>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>>>>>>
>>>>>>> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
>>>>>>> злоупотребление гостеприимством.
>>>>>>
>>>>>> А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
>>>>>> нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?
>>>>>
>>>>> А для этих масс свойственно посылать удурков на «ОКІ-лайка».
>>>>> Шутик!.... ну, ты в курсе дела :о))
>>>>
>>>> Що Вам й таким як Ви свойствєнно окрім хамства,
>>>> я мав на увазі.
>>>
>>> А я мав на увазі, що такі файні хлопці як я мають властивість вказувати
>>> вірний напрямок руху таким удуркам як ти. Бачу в тебе зовсім пагано з
>>> розумінням російскої
>>
>> Мова тут про осіб без національності, давайте не
>> забувати. І що хамство неодмінно притаманне таким
>> особам, я не можу Вам заперечити тут ну нічого.
>> А от що такі - це "файні хлопці", дозволю собі
>> маленький сумнів, хоч то звісно належить до
>> оцінок, для яких в народі існує вислів: "Хвали
>> мене, моя губонько, а то до вух роздеру". Одначе
>> хамство - це ж тільки зовнішній вияв внутрішньої
>> сутності, яка полягає в злобі, ненависті а також
>> заздрісності. Це єдина властивість, неодмінно
>> притаманна тим, хто національності не має, і яку
>> можна вважати за незаперечно нами з Вами установлену.
>> Якщо Вам ніякі інші властивості стосовно таких осіб
>> в голову не приходять, то Ви не єдиний. Я також
>> нічого іншого по суті в таких, як Ви отак зразу
>> б не назвав.
>
> Шура, смени себе ник на "Дурень со ступою", а лучше "Дурень з
> Національністью"

О, то ми з Вами таким макаром повний портрет
мас осіб без нацознак намалюєм :-) Це - добре.
Отже маємо крім хамства, як зовнішнього вияву
внутрішнього стану "файного хлопця" також
просто "умніка (без ступи звісно)", а ще краще
"умніка без Національності". Іншими словами
особа без національності, виявляючи себе як
простий хам, одночасно вважає себе дуже файним
і умним. Це що ж, така висока самооцінка тому,
що хватило ума одкинути рідний народ, чи чому?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 21 серпня 2003 р. 11:49

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:bhvmbi$a2c$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>>
>>>> Мова тут про осіб без національності, давайте не
>>>> забувати. І що хамство неодмінно притаманне таким
>>>> особам, я не можу Вам заперечити тут ну нічого.
>>>> А от що такі - це "файні хлопці", дозволю собі
>>>> маленький сумнів, хоч то звісно належить до
>>>> оцінок, для яких в народі існує вислів: "Хвали
>>>> мене, моя губонько, а то до вух роздеру". Одначе
>>>> хамство - це ж тільки зовнішній вияв внутрішньої
>>>> сутності, яка полягає в злобі, ненависті а також
>>>> заздрісності. Це єдина властивість, неодмінно
>>>> притаманна тим, хто національності не має, і яку
>>>> можна вважати за незаперечно нами з Вами установлену.
>>>> Якщо Вам ніякі інші властивості стосовно таких осіб
>>>> в голову не приходять, то Ви не єдиний. Я також
>>>> нічого іншого по суті в таких, як Ви отак зразу
>>>> б не назвав.
>>>
>>> Шура, смени себе ник на "Дурень со ступою", а лучше "Дурень з
>>> Національністью"
>>
>> О, то ми з Вами таким макаром повний портрет
>> мас осіб без нацознак намалюєм :-) Це - добре.
>> Отже маємо крім хамства, як зовнішнього вияву
>> внутрішнього стану "файного хлопця" також
>> просто "умніка (без ступи звісно)", а ще краще
>> "умніка без Національності". Іншими словами
>> особа без національності, виявляючи себе як
>> простий хам, одночасно вважає себе дуже файним
>> і умним. Це що ж, така висока самооцінка тому,
>> що хватило ума одкинути рідний народ, чи чому?
>
> Ты ищешь рецепт, чтоб одолеть свою ущербность или просто пытаешься
> самовнушением национального признака повысить свою значимость?

Це така Ваша відповідь на питання про причини
вкрай високої самооцінки? Хоч і не дуже пряма
відповідь, але хоч щось.
Це щось полягає у тому, що Ваша милість вважає
наявність національних ознак більш значимими,
аніж відсутність національних ознак. Тобто маємо
хама, який вважає себе файним хлопцем, умніком
без Національності, але мріє здобути національну
ознаку.
Якийсь навий салат у Вашому виконанні, дозволю
собі зауважити.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 21 серпня 2003 р. 15:19

"OKI" «mkolejon@themail.com» news:bi2and$7jg$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "OKI" «mkolejon@themail.com» wrote...
>>>
>>> Ты ищешь рецепт, чтоб одолеть свою ущербность или просто пытаешься
>>> самовнушением национального признака повысить свою значимость?
>>
>> Це така Ваша відповідь на питання про причини
>> вкрай високої самооцінки? Хоч і не дуже пряма
>> відповідь, але хоч щось.
>> Це щось полягає у тому, що Ваша милість вважає
>> наявність національних ознак більш значимими,
>> аніж відсутність національних ознак. Тобто маємо
>> хама, який вважає себе файним хлопцем, умніком
>> без Національності, але мріє здобути національну
>> ознаку.
>> Якийсь навий салат у Вашому виконанні, дозволю
>> собі зауважити.
>
> Шура, мы если что и маємо, то только одного придурка, который как с писаной
> торбой носится со своей национальностью. Неужель ты такой ущербный, что
> только национальностью, причем смею отметить весьма и весьма спорной, ты
> можешь гордиться в этой жизни?

Доки питання про особисто Вашу національність не
перестане бути нестерпно важким питанням для
особисто Вас, доти Ваші міркування про мою (чи чиюсь
ще) національність матимуть вигляд безпорадних і
безглуздих висловів хама, який хоч і вважає себе
файним хлопцем, умніком без Національності, але
одночасно мріє здобути національну ознаку і якого
дуже нервує чиєсь бажання обговорювати ментальність
мас осіб без національних ознак, які (особи без
національності) раз не утворюють собою ніякого
народу, то неправильно буде на множину таких осіб
говорити навіть "маса". Сукупності таких осіб
утворюють собою маси (у множині), розкидані то тут,
то там всюди. За суто територіальною ознакою.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 22 серпня 2003 р. 10:53

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Доки питання про особисто Вашу національність не
>> перестане бути нестерпно важким питанням для
>> особисто Вас, доти Ваші міркування про мою (чи чиюсь
>> ще) національність матимуть вигляд безпорадних і
>> безглуздих висловів хама, який хоч і вважає себе
>> файним хлопцем, умніком без Національності, але
>> одночасно мріє здобути національну ознаку і якого
>> дуже нервує чиєсь бажання обговорювати ментальність
>> мас осіб без національних ознак, які (особи без
>> національності) раз не утворюють собою ніякого
>> народу, то неправильно буде на множину таких осіб
>> говорити навіть "маса". Сукупності таких осіб
>> утворюють собою маси (у множині), розкидані то тут,
>> то там всюди. За суто територіальною ознакою.
>
> Тяжелый случай. Шурик, тебя обманули! Ты не украинец, твоя национальность -
> ДЯТЕЛ! Причем безнадежно и «ОКІ-лайка».

Ваша зворушлива стурбованість моєю національністю
прямо аж бере за душу...
Але облишимо сентименти і вернімося до наших баранів.
Тобто до мас осіб без національних ознак.
З Вашої останньої репліки випливає Ваша крайня
стурбованість національним питанням. Але це вже
було. Тобто до хамства, файнохлопнопросебедумної
безнацумності :-) та безплідної жаги нацознаки
нема чого додати. Невже це вичерпна характеристика
мас осіб без національності? Біднувато дещо у нас
з Вами виходить :-(
А як стосовно Вашої схильності до прямої брехні,
яка раніше за Вашою оцінкою була "Всего лишь прием
в введении далеко не светской дискуссии"? Чи таку
схильність слід розглядати як органічну складову
комплексу, ознакою якого є Ваше хамство. Мабуть що
воно так і є. Хіба що Ви думаєте інакше.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 22 серпня 2003 р. 16:08

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>>
>>>> Доки питання про особисто Вашу національність не
>>>> перестане бути нестерпно важким питанням для
>>>> особисто Вас, доти Ваші міркування про мою (чи чиюсь
>>>> ще) національність матимуть вигляд безпорадних і
>>>> безглуздих висловів хама, який хоч і вважає себе
>>>> файним хлопцем, умніком без Національності, але
>>>> одночасно мріє здобути національну ознаку і якого
>>>> дуже нервує чиєсь бажання обговорювати ментальність
>>>> мас осіб без національних ознак, які (особи без
>>>> національності) раз не утворюють собою ніякого
>>>> народу, то неправильно буде на множину таких осіб
>>>> говорити навіть "маса". Сукупності таких осіб
>>>> утворюють собою маси (у множині), розкидані то тут,
>>>> то там всюди. За суто територіальною ознакою.
>>>
>>> Тяжелый случай. Шурик, тебя обманули! Ты не украинец, твоя национальность -
>>> ДЯТЕЛ! Причем безнадежно и «ОКІ-лайка».
>>
>> Ваша зворушлива стурбованість моєю національністю
>> прямо аж бере за душу...
>
> Болезненную озабоченность личным нацвопросом в палате проявляешь лишь ты
> один.

Вона для Вас така болюча тільки тому, що Ви
хоч самі й не належите до жодної з національностей,
але одночасно претендуєте не тільки на право
обговорювати різні національності (в основному
їх лаяти), а ще й навіть то присвоювати іншим
якусь національність, то навпаки.
І в той же час не вважаєте що інші, у кого
національність є, аналогічно мають право
обговорювати ментальність мас (сукупностей) осіб
без національності.

Не торкайтесь національних питань, раз одкидаєте
особисто свою належність до рідного народу.
А коли ж торкаєтесь, то будьте такі добрі
окреслити особисто свою власну позицію, хто Ви
такий (що Ви таке є) стосовно національностей,
оскільки в таких питаннях, які стосуються оцінок,
важливо не тільки що сказано, але й хто оте щось
сказав. Тому як на мою думку, так важливо
визначатись з ментальністю мас осіб без
національності, раз ці маси так рвуться судити
народи.

>> Але облишимо сентименти і вернімося до наших баранів.
>
> Ты мой баран? По крайней мере самокритично, хотя притяжательное
> местоимение я воздержусь применять.
>
>> Тобто до мас осіб без національних ознак.
>> З Вашої останньої репліки випливає Ваша крайня
>> стурбованість національним питанням. Але це вже
>> було. Тобто до хамства, файнохлопнопросебедумної
>> безнацумності :-) та безплідної жаги нацознаки
>> нема чого додати. Невже це вичерпна характеристика
>> мас осіб без національності? Біднувато дещо у нас
>> з Вами виходить :-(
>> А як стосовно Вашої схильності до прямої брехні,
>> яка раніше за Вашою оцінкою була "Всего лишь прием
>> в введении далеко не светской дискуссии"? Чи таку
>> схильність слід розглядати як органічну складову
>> комплексу, ознакою якого є Ваше хамство. Мабуть що
>> воно так і є. Хіба що Ви думаєте інакше.
>
> Я смотрю ты упорно пытаешься продемонстрировать вершины
> интеллекта и шедевры ораторского
> искусства. Должет тебя огорчить, в жизни таких называют
> «ОКІ-лайка», или, научно выражаясь -
> даун, результат неловкого движения...
> Совеpши пеpемещение в область мужских гениталий, пожалуйста (надеюсь этой
> фразой я достаточно ясно дал понять тебе свою мысль и одновременно избавил
> свой тред от твоих олигофренских правок?)

Я сюди в форум пишу тільки для того, щоб висловити
свої думки. І висловити їх якомога точніше. І в
українській мові достатньо засобів, щоб зробити це
без використання брудної лайки. Не думаю, що в
російській мові не вистачає засобів, якими б Ви змогли
висловити свої думки. Ваша проблема в іншому. Щоб
висловити думку, потрібно її мати. А коли думки бракує,
то не залишається на жаль нічого іншого окрім
«ОКІ-лайки». В моїх листах я й надалі замінятиму
Ваші брудні лайки указанням, що тут Ваша лайка.
Щоб не було що ніби я розповсюджую Ваш бруд. Маєте
бажання своє багно розповсюджувати, то потрудіться
робити це власноручно.
Що стосується а як таке називається в житті, то
знову ж таки все залежить від того, а ким називається.
Коли взяти сукупність одкинутих од народів мас, серед
яких Ви обертаєтесь, то нічого Вам заперечити не можу.
Що Ви кажете, то воно так і є - з Вашої точки зору
і точки зору таких як Ви. Однак мушу Вас засмутити,
на світі окрім одкинутих від народів мас існують також
і народи.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 26 серпня 2003 р. 16:23

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> В моїх листах я й надалі замінятиму
>> Ваші брудні лайки указанням, що тут Ваша лайка.
>> Щоб не було що ніби я розповсюджую Ваш бруд. Маєте
>> бажання своє багно розповсюджувати, то потрудіться
>> робити це власноручно.
>
> Из песни слов не выкинешь. И это каким же нужно быть конченым узколобом,
> чтоб править ручками чужой тред

Здається Ви тут перестаралися, шановний ОКІ.
Справа в тому, що тут у форумі усі тільки тим
і займаються, що правлять ручками чужі треди.
Питання тільки в тому, робиться це коректно чи
ні.
Коли от наприклад хто пише замість шматка тексту
попереднього листа ну скажімо
...
[Брєд поскіпано]
...
то по суті тут маємо цілком коректне указання
на те, що в попередньому листі, на який
відповідає автор поточного листа, щось було,
автором чого є автор попереднього листа, але
що поточний автор не вважає за потрібне цитувати
(висловлюючи при цьому своє ставлення до
поскіпаного).
Заміна Ваших матюків на «ОКІ-лайка» анітрохи
по суті не відрізняється від наведеного вище
прикладу. Така ж сама заміна шматка передавторського
тексту, який з точки зору автора поточного
листа нема сенсу цитувати в поточному листі.
При цьому ясно і зрозуміло вказано на автора
викинутого уривку.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 27 серпня 2003 р. 15:48

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Питання тільки в тому, робиться це коректно чи
>> ні.
>> Коли от наприклад хто пише замість шматка тексту
>> попереднього листа ну скажімо
>> ...
>> [Брєд поскіпано]
>> ...
>
> Ну и? Человек вполне информативно высказывает свое отношение к мыслям
> собеседника и при этом не злоупотребляет излишним цитированием.

(Ви просто переказали тут російською 7 рядочків
попереднього тексту нижче. Видно в школі
крім Маяковського й Нєкрасова перекази полюбляли?)

>> то по суті тут маємо цілком коректне указання
>> на те, що в попередньому листі, на який
>> відповідає автор поточного листа, щось було,
>> автором чого є автор попереднього листа, але
>> що поточний автор не вважає за потрібне цитувати
>> (висловлюючи при цьому своє ставлення до
>> поскіпаного).
>> Заміна Ваших матюків на «ОКІ-лайка» анітрохи
>> по суті не відрізняється від наведеного вище
>
> Отличается. Ты берешься цитировать и при этом правишь мой текст.
> Низко, Хоботов (с)
> Порядочные люди, которые не цураются своего народа и национальности так не
> поступают :о))

Я цитую (з Вашого) тільки те, що (з моєї точки
зору) містить хоч щось, на що можна відповідати.
Не зловживаючи зайвим (з моєї точки зору) цитуванням
Ваших матюків. До залишених мною Ваших слів у Вас
претензій нема. А Ви видно вважаєте, що Ваші
матюки - це головне в Ваших листах. Цілком можливо,
що це так не лише з особисто Вашої точки зору, а й з
точки зору також і усіх інших представників одкинутих
від народів мас, які через те, що у них нема рідного
народу, вважають, що викидати з своїх листів
матюки - це низько, а хамити і матюкатись - це ясно
що високий стиль.

Ми з Вами таким чином дещо доповнили колективний
портрет менталітету покидьків невідомих народів,
це добре :-)

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 28 серпня 2003 р. 12:02

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>>
>>>> Питання тільки в тому, робиться це коректно чи
>>>> ні.
>>>> Коли от наприклад хто пише замість шматка тексту
>>>> попереднього листа ну скажімо
>>>> ...
>>>> [Брєд поскіпано]
>>>> ...
>>>
>>> Ну и? Человек вполне информативно высказывает свое отношение к мыслям
>>> собеседника и при этом не злоупотребляет излишним цитированием.
>>
>> (Ви просто переказали тут російською 7 рядочків
>> попереднього тексту нижче. Видно в школі
>> крім Маяковського й Нєкрасова перекази полюбляли?)
>
> Нет, Шура, просто я отвечаю по ходу получения информации (если твои
> заплесневелые буквосложения про нацию можно назвать таковой) и редко
> возвращаюсь к напейсаному, а тем паче с правками.

А коли потім читав далі, то забув, бідолаха,
щойно напейсане собою. Ну не помітив, що то те
саме. Бува й таке :-)

[речення з ОКІ-матом поскіпане]

>>>> то по суті тут маємо цілком коректне указання
>>>> на те, що в попередньому листі, на який
>>>> відповідає автор поточного листа, щось було,
>>>> автором чого є автор попереднього листа, але
>>>> що поточний автор не вважає за потрібне цитувати
>>>> (висловлюючи при цьому своє ставлення до
>>>> поскіпаного).
>>>> Заміна Ваших матюків на «ОКІ-лайка» анітрохи
>>>> по суті не відрізняється від наведеного вище
>>>
>>> Отличается. Ты берешься цитировать и при этом правишь мой текст.
>>> Низко, Хоботов (с)
>>> Порядочные люди, которые не цураются своего народа и национальности
>>> так не поступают :о))
>>
>> Я цитую (з Вашого) тільки те, що (з моєї точки
>> зору) містить хоч щось, на що можна відповідати.
>> Не зловживаючи зайвим (з моєї точки зору) цитуванням
>> Ваших матюків. До залишених мною Ваших слів у Вас
>> претензій нема. А Ви видно вважаєте, що Ваші
>> матюки - це головне в Ваших листах. Цілком можливо,
>> що це так не лише з особисто Вашої точки зору, а й з
>> точки зору також і усіх інших представників одкинутих
>> від народів мас, які через те, що у них нема рідного
>> народу, вважають, що викидати з своїх листів
>> матюки - це низько, а хамити і матюкатись - це ясно
>> що високий стиль.
>
> Оооо, ты видать не сталкивался с такими типусами в реале. Поверь, если
> столкнешься, то ассортимент "высоко стиля" в твоем понимании значительно
> пополнится

Та таких сквернословних хамів, як Ви, на кожному
кроці повнісінько. Майже щодня юрби таких типусів
в програмі "Окна", яку веде Дмітрій Нагієв
( Дмитрий Нагиев ) можна спостерігати.
До речі такого обдарованого ведучого вже давненько
в російському телебаченні не було, особливо що
стосується демонстрації того факту, що
культура людська обмежена, а дикість - безмежна.

І щось Ви бідненький геть заплутались: Ви хамите й
матом криєте, а розуміння цього як високого стилю
хочете приписати мені?
Може Вам слід дещо зменшити дозу Вашого улюбленого
галапєрідольчіка, щоб не отупіти остаточно? А то
небезпека такого повороту схоже вже ну надто
близенько.

>> Ми з Вами таким чином дещо доповнили колективний
>> портрет менталітету покидьків невідомих народів,
>> це добре :-)
>
> Нет уж, уволь. Ради Бога, если надумаешь издавать свои "Записки
> сумашедшего", то не упоминай там меня в качестве помощника в построении
> твоих пазлов.

Навіть якби захотів Вас десь упоминути, то даремно
переживаєте. Вашого імені не знаю, і навіть щось
за собою бажання справді взнати Ваше імя не помічав.
Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
народів мас, густо розкиданих на українській землі.
Так що не пропаде Ваш скорбний труд.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Франчуку
Date: 28 серпня 2003 р. 14:36

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>>
>>>> Я цитую (з Вашого) тільки те, що (з моєї точки
>>>> зору) містить хоч щось, на що можна відповідати.
>>>> Не зловживаючи зайвим (з моєї точки зору) цитуванням
>>>> Ваших матюків. До залишених мною Ваших слів у Вас
>>>> претензій нема. А Ви видно вважаєте, що Ваші
>>>> матюки - це головне в Ваших листах. Цілком можливо,
>>>> що це так не лише з особисто Вашої точки зору, а й з
>>>> точки зору також і усіх інших представників одкинутих
>>>> від народів мас, які через те, що у них нема рідного
>>>> народу, вважають, що викидати з своїх листів
>>>> матюки - це низько, а хамити і матюкатись - це ясно
>>>> що високий стиль.
>>>
>>> Оооо, ты видать не сталкивался с такими типусами в реале. Поверь, если
>>> столкнешься, то ассортимент "высоко стиля" в твоем понимании
>>> значительно пополнится
>>
>> Та таких сквернословних хамів, як Ви, на кожному
>> кроці повнісінько. Майже щодня юрби таких типусів
>> в програмі "Окна", яку веде Дмітрій Нагієв
>
> Я знал, Я ЗНАЛ!, что ты проводишь вечера за просмотром подобного.
> Лишний раз
> убеждаюсь и самовосхищаюсь тем какой я замечательный диагност :о)

А що, серед Вас перегляд передачі про Вас
вважається поганим тоном? Цікава нова риса.
Яка однак цілком нормально не суперечить
замовчуванню одкинутими від народів масами
усього стосовного до покидьків невідомих народів.

>> Навіть якби захотів Вас десь упоминути, то даремно
>> переживаєте. Вашого імені не знаю, і навіть щось
>> за собою бажання справді взнати Ваше імя не помічав.
>
> Вот и славненько, пусть я для тебя буду просто доктором

Ви мені оцим один давній анекдот нагадали,
який колись користувався популярністю в одній
досить передовій науково-дослідній установі.
Назвемо її "інститут".

Отже двоє працівників "інституту" розмовляють,
і один питає іншого: "Вгадай, чим наш "інститут"
відрізняється від божевільні?" "Ну чим?"
"В божевільні здорові керують хворими, а
в "інституті" хворі - здоровими"

І що цікаво, досить скоро життя внесло
свої корективи в текст. В курилці один з
працівників розповідав оце іншому, але
якраз в момент коли він дійшов до "Ну чим?"
з-за його спини виникає директор даної
установи і питає: "Ну-ну, і чєм наш
институт атличаєца ат сумасшедшева дома?"
"Нічєм, нічєм", поквапливо запевнив
працівник.

>> Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
>> шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
>> народів мас, густо розкиданих на українській землі.
>> Так що не пропаде Ваш скорбний труд.
>
> Густо говоришь? Хм, а может это ты и тебе подобное просто напросто
> являетесь
> вкраплением в нашу массу? Тэк скэзать ложка дерьма в бочке меда.

Тобто народи - це усього лише вкраплення в маси
покидьків невідомих народів, така Ваша шановна
думка. Чи я може неправильно зрозумів?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Франчуку
Date: 29 серпня 2003 р. 12:27

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> А що, серед Вас перегляд передачі про Вас
>> вважається поганим тоном? Цікава нова риса.
>
> У нас вообще считается дурным тоном смотреть по тельавизору что-либо
> кроме новостей.
>
>> Яка однак цілком нормально не суперечить
>> замовчуванню одкинутими від народів масами
>> усього стосовного до покидьків невідомих народів.

Дивитись бокс, футбол - ознака поганого тону?
У Вас там без сумніву оригінальна компанія.
Але стандарти Вашої тусовки діють тільки в
ній. Вони мало зрозумілі думаю не тільки мені
одному.

>>>> Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
>>>> шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
>>>> народів мас, густо розкиданих на українській землі.
>>>> Так що не пропаде Ваш скорбний труд.
>>>
>>> Густо говоришь? Хм, а может это ты и тебе подобное просто напросто
>>> являетесь
>>> вкраплением в нашу массу? Тэк скэзать ложка дерьма в бочке меда.
>>
>> Тобто народи - це усього лише вкраплення в маси
>> покидьків невідомих народів, така Ваша шановна
>> думка. Чи я може неправильно зрозумів?
>
> Правильно. Вот видишь, поменяли тебе схему лечения и сразу заметно общее
> улучшение

Слід віддати Вам належне, Ви перший насмілились
висловити те, що _справді_ думає кожен нормальний
покидьок невідомих народів. Це дуже сміливо з
Вашого боку. Коли конкретизувати сказане Вами, то
виходить, що як на Вашу думку, наприклад російський
народ (як і інші народи) - це тільки вкраплєніє в
вашу масу, "тек скезеть ложка дєрьма в бочкє мйода"
(ложка лайна в масі покидьків невідомих народів).
Неполохлива заявка людини, яка відповідає за свої
слова.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Франчуку
Date: 2 вересня 2003 р. 10:19

OKI wrote:
>
>>>>>> Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
>>>>>> шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
>>>>>> народів мас, густо розкиданих на українській землі.
>>>>>> Так що не пропаде Ваш скорбний труд.
>>>>>
>>>>> Густо говоришь? Хм, а может это ты и тебе подобное просто напросто
>>>>> являетесь
>>>>> вкраплением в нашу массу? Тэк скэзать ложка дерьма в бочке меда.
>>>>
>>>> Тобто народи - це усього лише вкраплення в маси
>>>> покидьків невідомих народів, така Ваша шановна
>>>> думка. Чи я може неправильно зрозумів?
>>>
>>> Правильно. Вот видишь, поменяли тебе схему лечения и сразу заметно
>>> общее улучшение
>>
>> Слід віддати Вам належне, Ви перший насмілились
>> висловити те, що _справді_ думає кожен нормальний
>> покидьок невідомих народів. Це дуже сміливо з
>> Вашого боку. Коли конкретизувати сказане Вами, то
>> виходить, що як на Вашу думку, наприклад російський
>> народ (як і інші народи) - це тільки вкраплєніє в
>> вашу масу, "тек скезеть ложка дєрьма в бочкє мйода"
>> (ложка лайна в масі покидьків невідомих народів).
>> Неполохлива заявка людини, яка відповідає за свої
>> слова.
>
> Когда началось массовое сваливание на "историческую" родину, я просто был
> шокирован количеством евреев и немцев среди своих знакомых, которых до этого
> считал русскими. Учитывая сколько еще жидовского дерьма осталось на
> просторах России, а так же государственную политику по отношению к русским
> ближнего зарубежья я действительно так считаю. Так что, ты погорячился, если
> считаешь. что припер меня этой оброненной фразой. Если бы русский народ был
> не вкраплением, то разве был бы возможен этот цирк с Будановым? Разве были
> бы гонения на баркашовцев?

Але Вам не дивно, що Вас не шокує, що раніше, до
того, як стало можливим "масовоє сваліваніє" з
несправжньої русскості штучних русскіх, повно
представників німецького та єврейського народу, а
також мабуть рівно й і представників інших народів,
чомусь не тільки не намагалися афішували свою
справжню національну належність, а зовсім навпаки,
усі як один фактично приховували свою національність.

На безпосередньо підконтрольних Москві територіях
така ситуація і тепер має місце. От наприклад
нещодавно мій давній товариш, який тривалий час
жив в Росії, розказав, як його було обурило, коли
він в паспорті сина побачив запис "русский". Він
сподівався, що побачить там "украинец". А син
йому на те: "Русскім бить удобнєє, атєц".

Крім цього, оті майже русскі німці та євреї аналогічно,
як і Ви на них, в свою чергу думали на Вас, що Ви -
русскій. А воно вийшло так, що вони також, як і Ви,
помилялися. Тільки от у них виявилося що інша
національність, а у Вас ніякої. Обман зору у Вашому
випадку значно суттєвіший, аніж у випадку німців та
євеїв. У них національність, дивлячись збоку, змінилася,
а у Вас - взагалі начисто щезла.

Що стосується "жидовского дерьма ... на просторах
России", то частково згоден з Вашою термінологією,
однак тільки щодо таких осіб єврейського походження,
яким плювати на рідний народ. Тобто різновиду покидьків
невідомих народів. А таких в природі на жаль ну значно
більше, ніж могло б здатися на перший погляд. І через
відсутність почуття до рідного народу їх неодмінно
пінить, коли вони бачать таке почуття у когось. Будь
то українець чи росіянин.

Особливо це починає бути помітно, коли котрийсь з
політичних діячів на ділі доводить, що справді любить
рідний народ.

Наприклад американець Буш. У нас це українець Ющенко,
стосовно якого зараз видно, що нема буквально нічого
такого, на що б не пішли прямі спадкоємці організаторів
голодоморів в Україні, щоб не допустити його до влади.
До тої влади, яку український народ вже давно віддав
саме йому. Цей факт цілком ясний зграям покидьків,
наповнених ненавистю до українського народу. Вони з
давніх часів окопувалися в коридорах українських
владних установ саме за ознакою ненависті до
українського народу. Тому діяч типу Ющенка для них
абсолютно неприйнятний.

І тому стабільна крайня ненависть до таких діячів з
боку "жидовского дерьма ... на просторах России" а
також на просторах багатьох інших країн забезпечена
раз і назавжди. Ну і з боку подібних осіб хоча й
іншого походження, але з аналогічним ставленням до
рідного народу звісно. Яких хоч меншість в народі,
але більшість в керівних та інформаційних структурах.
Абсолютною більшістю такій масі ставати який сенс?
Треба ж з когось дерти за своє зрештою.
Міжнаціональна ненависть для таких людей просто
вкрай необхідна.

А от нормальним євреям, у яких є нормальне національне
почуття, як і решті народів, міжнаціональна ненависть
об'єктивно невигідна:
якби єврейському народу була вигідна міжнаціональна
ненависть, то були б прийнятними і її прямі наслідки.
Я маю на увазі Голокост, який навряд чи хтось наважиться
видавати за результат міжнаціональної злагоди та
взаєморозуміння. Тим часом навряд чи хоч якась помітна
кількість "жидовского дерьма ... на просторах России"
попало під Голокост. Загинули практично виключно
прості нормальні люди, на яких покидьки звалили вину
за свої злочини.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Джордж, за что ты так ненавидишь отца и мать? ("The Guardian", Великобритания)
Date: 9 вересня 2003 р. 12:40

Не часто можна побачити таку кількість ядучої отрути в
концентрованому вигляді. І після заперечення автором
християнських цінностей логічно було б сподіватися
побачити, а які ж цінності він пропонує навзамін. Однак
своїх цінностей ні автор, ні перекладач, ні публікатор не
пропонують. Коли не вважати за цінності аборти і
гомосексуалізм звісно.

Видно що мабуть некволо Джордж Буш дістав цих нікчемних
мосьок, що вони, обгавкуючи його, не шкодують ну ніяких
зусиль.

Так тримати, шановний Президенте. Нам тут в Україні дуже
добре відомо, що буває, коли маси цих повних злоби покидьків
дориваються до можливості робити те, що хочуть. А також що
коли їм ніхто всерйоз не стане на перешкоді, то все те десь
повториться знов.

Олександр Франчук

On Sat, 6 Sep 2003 10:13:48 -0400, "Richard" «rc@stayathome.yes» wrote:
> Джордж, за что ты так ненавидишь отца и мать? ("The Guardian",
> Великобритания)
> Известный британский психолог считает, что бессознательная ненависть Буша к
> своим родителям нашла отражение в его фанатическом крестовом походе,
> затеянном для избавления мира от зла
> Оливер Джеймс / Oliver James, 02 сентября 2003
> Когда в 1986 году алкоголик Джордж Буш приблизился к своему 40-летнему
> юбилею, он сознавал, что всех своих успехов в жизни достиг лишь благодаря
> своему отцу. От этого Буш-младший чувствовал себя столь жалким человеком,
> что делал мало различия между жизнью и смертью. Однажды Буш пригласил
> приятеля полетать на личном самолете. Лишь после того, как самолет чуть не
> разбился при взлете, а его двигатель несколько раз чуть не заглох в воздухе
> стало ясно, что Джордж впервые примерил на себя роль пилота. После аварийной
> посадки приятель Буша издал вздох облегчения, но не тут-то было: будущий
> президент США прибавил оборотов и опять поднял самолет в воздух.
> Как-то раз, разглядывая в зеркале свое перепачканное рвотой лицо, этот
> сильно склонный к саморазрушению человек пал на колени и просил Бога о
> помощи. Господь помог ему, Буш стал трезвенником и
> христианином-фундаменталистом. Его спичрайтер Дэвид Фрам отмечает в своей
> книге: <Зигмунд Фрейд заимствовал латинское местоимение Id ( Ид или Оно,
> бессознательное - прим. пер.) для описания импульсивных, сексуальных, не
> поддающихся контролю элементов человеческой психики. В период юности
> бессознательное Буша, похоже, было столь же мощным и разрушительным, как и
> бессознательное Клинтона. Однако позже, когда Буш стал мужчиной средних лет,
> ему удалось обуздать свой Ид, заковать его в кандалы и запереть под замок".
> Одним из тюремщиков Буша-младшего, был его отец. В средней школе в Андовере
> и в Йельском университете Буша-младшего навещали дедушка, дяди и многие
> двоюродные братья и сестры. Однако самое сильное влияние на Джорджа оказала
> блестящая карьера его отца. На стене школы в Андовере висела большая
> черно-белая фотография отца со всеми завоеванными им спортивными регалиями.
> Буш-старший был одним из самых успешных атлетов за всю 100-летнюю историю
> школы, не менее впечатляющие результаты продемонстрировал он и в Йельском
> университете. Младший брат Буша-младшего Джеб вкратце так резюмировал
> проблему: <Многие люди, которые имеют таких отцов, чувствуют себя
> неудачниками>.
> Колоссальная фигура отца вызывала у Джорджа противоречивые чувства. С одной
> стороны, Буш поклонялся и стремился подражать ему. Его сосед по комнате
> Питер Нойман вспоминает, что Джордж <боготворил своего отца и собирался
> стать точно таким же, как он>. А друг Буша-младшего по Йельскому
> университету вспоминает, что Джордж испытывал к отцу «глубокое уважение».
> Позже, когда Буш-младший обосновался в нефтяном бизнесе, другой его друг
> как-то заметил: «Он очень хотел оправдать доверие своего отца».
> С другой стороны, в глубине в душе Буш испытывал сильную ненависть к
> прекрасно функционирующей модели американского общества, согласно которой
> успехи отца заставляли сына чувствовать себя неудачником. Его бунтарство
> было бессознательным отпором отцу и отчаянной попыткой создать что-то
> собственное. Далекий от того, чтобы подражать отцу, Буш-младший, по его
> собственному признанию, стремился в школе <привить себе ощущение
> легкомыслия>. Его сокурсники по Йельскому университету вспоминают, что
> будущий президент США походил на пропитанного алкоголем и охочего до
> развлечений героя киноактера Джона Белуши в фильме «Скотный двор». Он сильно
> недолюбливал интеллектуалов и враждебно относился к удачливым выпускникам
> школ вроде своего отца. Как-то на модной вечеринке он подошел к почтенной
> женщине и спросил: «Ну и какой он, секс после 50 лет?».
> В возрасте 25 лет Джордж бросил грубый и прямой вызов высоким чувствам отца.
> В состоянии сильного опьянения он разбил свою автомашину. А потом глумился
> над отцом: "Я слышал, ты искал меня, ну что ж давай возьми меня под ручки".
> По мере взросления сын все чаще и чаще выливал свою ярость к отцу на самого
> же себя: в состоянии депрессии он употреблял алкоголь. Однако в алкоголизме
> сына виновен был не только отец. Буша-младшего воспитывала нечувствительная
> и властная мать.
> Наиболее доверенные подруги Барбары говорят о ее "испепеляющих взглядах" и
> "острых словечках". Кроме того, она была чрезвычайно жестким человеком.
> Когда Бушу было семь лет, его младшая сестра Робин умерла от лейкемии, и
> очевидцы вспоминают, что он был до глубины души потрясен ее кончиной.
> Барбара утверждает, что эффект смерти Робин был преувеличен. Однако вряд ли
> кто смог бы обвинить ее в том, что она слишком уж переживала по поводу
> смерти своей дочери: на следующий день после похорон ее вместе с мужем
> видели на поле для игры в гольф.
> Барбара была главным авторитетом в доме. Джеб описывает это как <своего рода
> матриархат ..., когда мы росли, отца не было дома. Мать раздавала леденцы и
> требовала от нас дисциплины>. Один из друзей детства вспоминает, что Барбара
> <была человеком, внушавшим страх". Сам же Буш-младший так оценивал ситуацию:
> <У каждой матери свой собственный стиль. Моя немного походила на ...
> армейского сержанта-инструктора по строевой подготовке. Она всегда была
> очень откровенным человеком и никогда не лезла за словом в карман. Она
> всегда говорила все, что было у нее на уме>. По словам дяди, откровенность
> матери Буша нередко дополнялась затрещинами и тумаками.
> Бесчисленные исследования показывают, что мальчики, воспитанные властными
> матерями, более подвержены алкоголизму и склонны к антиобщественным
> поступкам. Вдобавок ко всему, Барбара, как и Буш-старший, сильно давила на
> сына, чтобы тот достиг высоких результатов. Она создала в семье атмосферу
> соперничества. Все детские игры, будь то обычные детские забавы или бейсбол,
> были нацелены на то, чтобы настроить ребенка на победу.
> По крайней мере, материнское воспитание подготовило Буша-младшего к школьной
> жизни в Андовере. По прибытии туда Буша попросили написать сочинение о самом
> памятном событии в его жизни, и он решил написать о смерти своей сестры.
> Подыскивая синоним для слова «tears» (а мать вдолбила в его голову, что в
> сочинении нельзя повторяться), он остановился на фразе > my cheeks>. За сочинение Буш получил «двойку», а комментарий учителя включал
> слово «постыдный».
> Этот случай может послужить одним из объяснений странной особенности
> Буша-младшего делать ляпы в публичных речах. Вот один хорошо известный
> пример на эту тему: «Наши дети учится? ("Is our children learning?")».
> Как-то отвечая на критику в адрес своих умственных способностей, нынешний
> президент США заметил, что критики «недопониоценили» его
> ("misunderestimated" от misunderstand + underestimate/неправильно понимать +
> недооценивать - прим. пер.). Вполне возможно, что подобные ляпы вызваны к
> жизни вряд ли осознанным желанием Буша-младшего подразнить задиру-мамочку и
> надругаться над высококультурной чувствительностью папочки.
> Результатом такого детства стало то, что психологи называют авторитарной
> индивидуальностью. Авторитаризм как явление был идентифицирован вскоре после
> второй мировой войны в ходе исследования, посвященного изучению причин
> фашизма. Сторонники жесткой руки налагают самую строгую дисциплину на самих
> себя и окружающих: такие правила установлены в сегодняшнем Белом доме, где
> молитвы предваряют рабочий день, где женские юбки должны быть ниже колена, и
> где Буш поднимается в 5 часов 45 минут утра, неизменно пробегая три мили
> трусцой перед завтраком.
> Авторитарные люди одержимы неистовой враждебностью к «легитимным» целям, что
> зачастую является результатом предубеждений их родителей. Будучи
> последовательными моралистами, такие люди направляют свою враждебность на
> презираемые социальные группы. Они избегают самоанализа, предпочитая ему
> игру на публику, жесткость и цинизм. Они относятся к другим людям с
> подозрением, находя в самом невинном поведении собеседников скрытые
> подтексты. Они склонны к суевериям. Все эти черты много раз подмечали в Буше
> его друзья и коллеги. Его страсть к морализированию - всеобъемлюща и сильна.
> Он планирует заменить систему социального обеспечения религиозными
> благотворительными организациями, которые навязали бы обществу христианские
> семейные ценности.
> Как правило, в качестве мишеней авторитаристы выбирают евреев, чернокожих и
> гомосексуалистов. Буш выступает против абортов и считает гомосексуализм
> злом, руководствуясь при этом своей фундаменталистской интерпретацией
> Библии. Возможно, социальная группа, к которой Буш испытывает самое сильное
> презрение - это те, кто воспринял ценности 60-х годов. Он говорит, что
> ненавидит <людей, которые испытывали чувство вины за то, что страдали
> другие>. Он всегда отвергал любой вид самокопания.
> Люди, которые хорошо знают Буша, говорят, что его трудно раскусить,
> поскольку жизнь президента протекает, по выражению одного из его друзей, за
> "красивым и обманчивым" фасадом. Дэвид Фрам отмечает, что Буш <жестко
> дисциплинирован и не спешит доверять людям. Даже когда он улыбается вам, его
> глаза пристально рассматривают собеседника>.
> Самые глубокие чувства Буша основаны на суеверии. <У жизни свои виражи, -
> говорит он, - жизнь пишет свою собственную историю, и попутно мы начинаем
> понимать, что авторами ее сценария являемся отнюдь не мы>. Воля Божья, а не
> воля Буша объясняет его поступки на жизненном поприще.
> Многие христиане-фундаменталисты авторитарны по своей натуре.
> Фундаменталисты понимают каждое слово Библии абсолютно буквально и полагают,
> что человеческая история закончится в ближайшем будущем, чему будет
> предшествовать ужасное апокалиптическое сражение на Земле между силами добра
> и зла, в котором выживут лишь праведники.
> Согласно Дэвиду Фраму, когда Буш говорит об "оси зла", он отождествляет
> своих врагов с сатаной и силами Тьмы. Неизвестно, рассматривает ли нынешний
> президент США сражение с Ираком и другими «злыми» странами как вехи на пути,
> ведущем к апокалипсису и дню Страшного суда. Как неизвестно и то, разделяет
> ли Тони Блэр эти религиозные идеи. Однако ясно одно: хотя порой Буш может
> выглядеть клоуном, его действиями также руководит подавленный гнев по
> отношению к любому, кто бросает вызов фанатическим верованиям, которые
> разделяют президент и многие его сограждане.
> Благодаря своей глубокой ненависти, так же как и любви к обоим родителям,
> Буш превратился в безрассудного мятежника, жаждущего смерти. Он ненавидел
> своего отца за то, что сам всю свою жизнь находился в его тени, а также за
> то, что тот эмоционально шантажировал его. Он ненавидел свою мать за то, что
> та давила на него физически и морально, требуя выполнять все ее прихоти. Эта
> же ненависть объясняет и его радикальную трансформацию в авторитарного
> фундаменталиста. Благодаря тотальному отождествлению с религиозным
> фундаментализмом, Бушу удалось ограничить произвол своего бунтарского «я».
> Теперь бессознательная ненависть Буша к родителям нашла свое воплощение в
> фанатическом моральном крестовом походе, затеянном для избавления мира от
> зла. Как выразился Дэвид Фрам, "контроль над бессознательным - это основа
> основ президентства Буша, как человек он агрессивен в своем гневе>. И этот
> гнев теперь управляет миром>.
> http://www.guardian.co.uk/usa/story/0,12271,1033904,00.html



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 11 вересня 2003 р. 17:16

OKI wrote:
> "Leonid" «mir@papir.kiev.ua»
>>
>> Ющенку достатньо було сказати перед камерами :
>> якщо спіймаю цього бровка (Лєонтьєва) , то випишу 3.14здюлєй.
>> І все.
>
> Мямлик, он во всем мямлик

"Увідєвші Слона, ну на нєво мєтацца
І лаять, і візжать, і рвацца;" ?
[Моська] (С)И. А. Крилов, :-)

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 12 вересня 2003 р. 11:48

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> OKI wrote:
>>> "Leonid" «mir@papir.kiev.ua»
>>>>
>>>> Ющенку достатньо було сказати перед камерами :
>>>> якщо спіймаю цього бровка (Лєонтьєва) , то випишу 3.14здюлєй.
>>>> І все.
>>>
>>> Мямлик, он во всем мямлик
>>
>> "Увідєвші Слона, ну на нєво мєтацца
>> І лаять, і візжать, і рвацца;" ?
>> [Моська] (С)И. А. Крилов, :-)
>
> Шура, ты поражаешь нас своей начитанностью. Но к кому относится твоя цитата,
> уж не к Кате ли Чумаченко?

До осіб, які хають інших, і роблять це
виключно через усвідомлення своєї мізерності
поруч з ними.
Але це ясна річ що хтось інший, а не Ви.
Хіба що Ви думаєте інакше :-)

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 12 вересня 2003 р. 16:35

OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>>> OKI wrote:
>>>>>
>>>>> Мямлик, он во всем мямлик
>>>>
>>>> "Увідєвші Слона, ну на нєво мєтацца
>>>> І лаять, і візжать, і рвацца;" ?
>>>> [Моська] (С)И. А. Крилов, :-)
>>>
>>> Шура, ты поражаешь нас своей начитанностью. Но к кому относится твоя
>>> цитата, уж не к Кате ли Чумаченко?
>>
>> До осіб, які хають інших, і роблять це
>> виключно через усвідомлення своєї мізерності
>> поруч з ними.
>> Але це ясна річ що хтось інший, а не Ви.
>> Хіба що Ви думаєте інакше :-)
>
> Ты можешь убедить меня в обратном?

І не подумаю. Крім того де там мені. Ось
скажімо Ви мені тикаєте, хоч ми разом
корів і не пасли, але це мабуть характеризує
більше Вас, аніж мене. Те ж саме з Вашими
матюками. Ви можете мати іншу думку звичайно.

> В чем же ты видишь величие Ющенко? В том,
> что его склоняет каждый встречный-поперечный? Что портреты его в последнюю
> предвыборную местами висели обплеваные, обмазанные дерьмом, с выдранными
> глазами или всяческими дорисовками?

А хіба тут в Україні є щось справді українське
але не обпльоване, не обмазане лайном, з невидраними
очами і без усяческих дорисовок?
Зроблених Вами і масами таких як Ви?
Тільки не тіште себе, що ви - більшість.
Наявність піни та усього іншого такого легшого
від води на поверхні зовсім не означає, що
за кілька сантиметрів нижче не починається
кілометрова товща чистої води.
І більшість нормальних людей знають, хто оте все
робить. І тому коли моськи заходяться
"І лаять, і візжать, і рвацца", то це важко
сприймати інакше, аніж що вони помітили справді
когось непересічного, людину.

> А может в том, что его портреты
> чередуясь с Юлиными удостаиваются чести висеть у меня на дартсе? А может
> величие ты видишь в жизни (в том числе и личной) под увиличительным стеклом
> или "За стеклом"?
> Шурик, раз он сунулся на сцену, то значит о нем может высказать мнения любой
> не ленивый. Понял? Мы же перетираем Шеву, Реброва энд компани, но при этом
> не обсуждаем способность Шуры Франчука обращаться с мячиком. А почему?
> Правильно, потому, что твой удел не на поле ноги ЛОМАТЬ, а наоборот, СТРОИТЬ
> в палате из себя этакого залихватского укра.

Укра? Що це таке? Вам щось привиділося.
Перехрестіться, може пройде.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 15 вересня 2003 р. 9:43

"OKI" «mkolejon@themail.com» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Ось скажімо Ви мені тикаєте, хоч ми разом
>> корів і не пасли, але це мабуть характеризує
>> більше Вас, аніж мене. Те ж саме з Вашими
>> матюками. Ви можете мати іншу думку звичайно.
>
> Я не имею привычки обращаться на Вы к субъктам, мягко
> говоря, не вызывающим у меня уважения. Поэтому ни ты,
> ни Сева не дождетесь такого обращения.

Розумію Вас. Ви "поважаєте" виключно осіб,
наповнених ненавистю до свого рідного народу.
Однак повагою таке Ваше почуття називати
було б досить непросто. Крім того, хоч тут у
форумі й повно повноцінних покидьків невідомих
народів, які усі цілковито вписуються в Ваші
критерії "поваги", але ні до кого з них я щось не
помічав, щоб Ви зверталися на "Ви". Так що боюсь
навряд чи взагалі хто од Вас такого звертання
колись діждеться. Але не думаю однак що хоч один
є хтось такий, щоби справді чекав од Вас на таке
звертання.

>>> В чем же ты видишь величие Ющенко? В том,
>>> что его склоняет каждый встречный-поперечный? Что
>>> портреты его в последнюю
>>> предвыборную местами висели обплеваные, обмазанные
>>> дерьмом, с выдранными глазами или всяческими дорисовками?
>>
>> А хіба тут в Україні є щось справді українське
>> але не обпльоване, не обмазане лайном, з невидраними
>> очами і без усяческих дорисовок?
>> Зроблених Вами і масами таких як Ви?
>
> Йоптить, ты и в этом нашел доказательство своей украинственности!! :о))

Кожній людині, яка не позбулася іще решток
здорового глузду, цілком ясно, що обпльовують,
обмазують лайном, видирають очі та роблять
усяческі дорисовки не хтось інший, а такі як Ви,
повні злоби й ненависті люди. І то навіть без
різниці, що саме конкретно вони обпльовують,
обмазують лайном, де видирають очі чи роблять
усяческі дорисовки. Що саме обпльовувати,
обмазувати лайном, де видирати очі та робити
усяческі дорисовки залежить тільки від Ваших
подальших намірів. Але кожній нормальній
людині ясно, що нормальна людина такого
робити не буде в жодному випадку.

І коли на хвильку зупинитися на тому, а що ж
насправді означає обпльовування, обмазування
лайном, видирання очей та усяческі дорисовки,
то одразу ж видно от що.
Перше, що на прилеглій території, де помічені
обпльовування, обмазування лайном, видирання
очей та усяческі дорисовки, окрім нормальних
людей, мешкають також і покидьки, повні злоби
та ненависті. Без злоби, без ненависті
обпльовувати, обмазувати лайном, видирати очі
та робити усяческі дорисовки ясно що ніхто б не
став.
Друге, що психіка цих покидьків в корені
відмінна від психіки нормальних людей, тому
що як для нормальних людей, то обпльовування,
обмазування лайном, видирання очей та роблення
усяческих дорисовок, (як до речі і Ваші матюки),
свідчать виключно про авторів усіх цих акцій.
У той час як автори обпльовувань, обмазувань
лайном, видирань очей та усяческих дорисовок
(а також автори привселюдних матюків, як наприклад
ось Ви) вважають, що своїми негідними діями
нібито принижують об'єкт своєї ненависті. Це не
єдиний самообман, до якого вдаються покидьки,
щоб і надалі підтримувати свою товсту пиху на
належному рівні.
Ще одним суттєвим моментом є певність стосовно
безкарності своїх дещо протиправних дій. Це
означає не що інше, як наявність в місцевих
правоохоронних та владних установах достатньої
їх підтримки, тому що жоден боягузливий покидьок,
для якого в природі не існує нічого, що би хоч
трохи за цінністю наближалося до дорогоцінності
його власної шкури, не робив би обпльовувань,
обмазувань лайном, видирань очей та усяческих
дорисовок, якби при цьому був хоч якийсь маленький
ризик.
Ну і нарешті щоб в усій околиці щось обплювати,
обмазати лайном, видрати очі та поробити усяческі
дорисовки, достатньо зовсім невеликої кількості
нормальних покидьків.

>> Тільки не тіште себе, що ви - більшість.
>> Наявність піни та усього іншого такого легшого
>> від води на поверхні зовсім не означає, що
>> за кілька сантиметрів нижче не починається
>> кілометрова товща чистої води.
>
> Шурик, а тебе разве не известно, что "за кілька
> сантиметрів нижче" начинается уровень "DOWN" :о)

А може насправді піна (разом з масами усього
отого легшого від води і Вами на поверхні,
через що оте все так кидається в очі) цілком ясно
й однозначно усвідомлює, що там, в глибині, не
що інше, як справді чиста вода. І чи не
усвідомленням саме цього факту пояснюється
перманентна злоба покидьків невідомих народів.

>> І більшість нормальних людей знають, хто оте все
>> робить. І тому коли моськи заходяться
>> "І лаять, і візжать, і рвацца", то це важко
>> сприймати інакше, аніж що вони помітили справді
>> когось непересічного, людину.
>
> Да чего там скромничать, скажи уже сразу СЛОНА!
> Вобщем к нам приехал цирк.

Невже Ви, шановний ОКІ, уже настільки вжилися
в роль Моськи, що починаєте вимагати, щоб
нормальну людину називали Слоном.
Але ж навіть і Ви насправді не зовсім Моська.
Просто Вашу реакцію (а також реакцію інших
покидьків невідомих народів) на нормальних
людей на диво влучно змалював Крилов у своїй
знаменитій байці.

>> Укра? Що це таке? Вам щось привиділося.
>> Перехрестіться, .
>
> Пааашел на
... [ матерщину ОКІ у відповідь на просту пропозицію
перехреститися викинуто ]

Цей форум зрештою немодерований дискусійний,
і хто що має, з тим тут і перебуває. Шкода, що ОКІ
остаточно вичерпався, а на дні, окрім матюків, нічого
не знайшлося. Може хтось допоможе цьому покидьку?
Як на мене, то дискусувати цікаво з протилежно
думаючими опонентами, дискусія з однодумцями
може кому й і цікава, але то вже не зовсім дискусія.
Одначе коли інтелект опонента починає не виходити за
межі матерщини, то інтерес дискусії також дещо падає.
Хоч слід віддати належне шановному ОКІ, наразі серед
відвертих покидьків невідомих народів в укрполітному
форумі він мабуть найкращий (і найнеполохливіший).

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 15 вересня 2003 р. 15:15

"OKI" «mkolejon@themail.com» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Розумію Вас. Ви "поважаєте" виключно осіб,
>> наповнених ненавистю до свого рідного народу.
>> Однак повагою таке Ваше почуття називати
>> було б досить непросто. Крім того, хоч тут у
>> форумі й повно повноцінних покидьків невідомих
>> народів, які усі цілковито вписуються в Ваші
>> критерії "поваги", але ні до кого з них я щось не
>> помічав, щоб Ви зверталися на "Ви". Так що боюсь
>> навряд чи взагалі хто од Вас такого звертання
>> колись діждеться. Але не думаю однак що хоч один
>> є хтось такий, щоби справді чекав од Вас на таке
>> звертання.
>
> Видать все твое внимание поглощено составлением словообразований. Только
> рановато ты на на люди выперся с таким убогим словарным запасом.
> Не в качестве оправдания, а дабы усовестить тебя в невнимательности. К пану
> Владимиру и пану Фермеру я обращаюсь исключительно на Вы - разница в
> возрасте обязывает. С некоторыми другымы товарисчамы на "Ты" перешли по
> обоюдному согласию. А ваще не спорю, амикошонство свойствено моей натуре.

Вірю Вам на слово, що до Владимира і пана Фермера
Ви звертаєтесь на "Ви". Я цього не помічав мабуть
через прикрий брак уваги до Вашої шановної персони.

Чи правильно буде сказати, що Ви поважаєте Владимира
і пана Фермера в основному через відсутність у них
національності? Старших од Вас тут більше ніж двоє.

>> Кожній людині, яка не позбулася іще решток
>> здорового глузду, цілком ясно, що обпльовують,
>> обмазують лайном, видирають очі та роблять
>> усяческі дорисовки не хтось інший, а такі як Ви,
>> повні злоби й ненависті люди. І то навіть без
>> різниці, що саме конкретно вони обпльовують,
>> обмазують лайном, де видирають очі чи роблять
>> усяческі дорисовки. Що саме обпльовувати,
>> обмазувати лайном, де видирати очі та робити
>> усяческі дорисовки залежить тільки від Ваших
>> подальших намірів. Але кожній нормальній
>> людині ясно, що нормальна людина такого
>> робити не буде в жодному випадку.
>
> Шурик, чем вызвана серия повторений? Ты начал заикаться от волнения, сильное
> эхооооооо не канале, восхищаешься придуманным словосочетанием или тебе
> платят пословно? Ты еще с Маяковского пример возьми и начни пейсать по
> одному слову в строке.

Це Ви про що, про обпльовування, обмазування
лайном, видирання очей та усяческі дорисовки,
чим частенько займаєтесь Ви чи (також) ті, кого
Ви "поважаєте", чи про щось інше? Кажіть прямо.

>> І коли на хвильку зупинитися на тому, а що ж
>> насправді означає обпльовування, обмазування
>> лайном, видирання очей та усяческі дорисовки,
>> то одразу ж видно от що.
>> Перше, що на прилеглій території, де помічені
>> обпльовування, обмазування лайном, видирання
>> очей та усяческі дорисовки, окрім нормальних
>> людей, мешкають також і покидьки, повні злоби
>> та ненависті. Без злоби, без ненависті
>> обпльовувати, обмазувати лайном, видирати очі
>> та робити усяческі дорисовки ясно що ніхто б не
>> став.
>> Друге, що психіка цих покидьків в корені
>> відмінна від психіки нормальних людей, тому
>> що як для нормальних людей, то обпльовування,
>> обмазування лайном, видирання очей та роблення
>> усяческих дорисовок, (як до речі і Ваші матюки),
>> свідчать виключно про авторів усіх цих акцій.
>> У той час як автори обпльовувань, обмазувань
>> лайном, видирань очей та усяческих дорисовок
>> (а також автори привселюдних матюків, як наприклад
>> ось Ви) вважають, що своїми негідними діями
>> нібито принижують об'єкт своєї ненависті. Це не
>> єдиний самообман, до якого вдаються покидьки,
>> щоб і надалі підтримувати свою товсту пиху на
>> належному рівні.
>> Ще одним суттєвим моментом є певність стосовно
>> безкарності своїх дещо протиправних дій. Це
>> означає не що інше, як наявність в місцевих
>> правоохоронних та владних установах достатньої
>> їх підтримки, тому що жоден боягузливий покидьок,
>> для якого в природі не існує нічого, що би хоч
>> трохи за цінністю наближалося до дорогоцінності
>> його власної шкури, не робив би обпльовувань,
>> обмазувань лайном, видирань очей та усяческих
>> дорисовок, якби при цьому був хоч якийсь маленький
>> ризик.
>> Ну і нарешті щоб в усій околиці щось обплювати,
>> обмазати лайном, видрати очі та поробити усяческі
>> дорисовки, достатньо зовсім невеликої кількості
>> нормальних покидьків.
>
[ОКІ-матерщина викинута]
> Шура, это ты пытался продемонстрировать мне литературный прием под
> кодовым названием "многократное повторение" или просто у тебя в бестолковке
> пластинка заела? А может главврач сжалился над тобой и решил взять на
> очередные гастроли театра вашего дурдома по Польше и теперь усиленно
> репетируешь экспрессию?

Ви мабуть, як і я, також не ідеал, але це нічого.
Головне, що Ви усе тут вище зрозуміли і зауважень
по суті у Вас жодних нема. Саме це я мав на меті,
коли пробував зрозуміти, а що ж насправді означають
Ваші обпльовування, обмазування лайном, видирання
очей та усяческі дорисовки.

>> Невже Ви, шановний ОКІ, уже настільки вжилися
>> в роль Моськи, що починаєте вимагати, щоб
>> нормальну людину називали Слоном.
>
> Я рад, что хоть по своему поводу ты не питаешь иллюзий :о))
>
>> Але ж навіть і Ви насправді не зовсім Моська.
>> Просто Вашу реакцію (а також реакцію інших
>> покидьків невідомих народів) на нормальних
>> людей на диво влучно змалював Крилов у своїй
>> знаменитій байці.
>
> Считай, что ты меня сразил своим кругозором и начитанностью :о)

Приємно бачити, що ми обоє однаково нереконані,
що Ви не Моська.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 16 вересня 2003 р. 9:50

"OKI" «mkolejon@themail.com» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Ви мабуть, як і я, також не ідеал, але це нічого.
>> Головне, що Ви усе тут вище зрозуміли і зауважень
>> по суті у Вас жодних нема. Саме це я мав на меті,
>
> Спорить с больным? Это не наш метод!
>
>> коли пробував зрозуміти, а що ж насправді означають
>> Ваші обпльовування, обмазування лайном, видирання
>> очей та усяческі дорисовки.
>
> Ты хочеш возложить на меня славу за деяния всего прогрессивного
> человечества? Скромность мне не позволяет с этим согласиться

Припустимо що Ви праві. Однак з огляду на наявність
в природі обпльовувань, обмазувань лайном, видирань
очей та усяческих дорисовок, і допускаючи, що вони
не самі по собі десь узялись, приходимо до парадоксально
неочевидного висновку, що хтось таки їх робить. Це
значить що Ваша скромність потребує невеличкого
доповнення у вигляді висловлення Вашої думки на тему а
хто ж оте все (обпльовування, обмазування лайном,
видирання очей та усяческі дорисовки) робить. Може це ті,
хто люблять свій рідний народ, як на Вашу шановну думку,
таким займаються?
А покидьки невідомих народів зовсім ні при чому, як от
наприклад Москва стосовно голодоморів 20-го сторіччя
в Україні.

Більшості українських політиків цілком ясно, що раз
Черномирдін сказав, то Москва звісно що до голодоморів в
Україні не має жодного відношення. І раз так, це кожен
розуміє, то слід негайно підписати з Москвою геть усе те,
про що уже давно так мріють усі до одного ті, кого при
кожній згадці про будь-щось українське аж корчить та
нудить від ненависті. Продуктами тої нудоти битком набитий
даний форум. Як і захопленими висловами про ЄЕП від тих же
самих осіб.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
Date: 19 вересня 2003 р. 15:41

Dmitry Trunikov «trunikov@ukr.net» news: bke1dh$47f$1@news.dg.net.ua...
>
> http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_3120000/3120612.stm
> Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
[...]
> В Украине опасаются, что ЕЭП повредит отношениям с ЕС и ВТО
[...]
> "Главный вопрос, в каком виде будет подписан этот документ", -
> передает корреспондент Би-би-си.
[...]

Хоч текст угоди бачив мало хто і режим розробки
документів непрозорий, однак сумніву в тому, що
він гарно звучить, досить мало.
Тому навряд чи головним питанням стосовно цієї
угоди буде вигляд підписаного документу, а головною
небезпекою - що ЄЕП зашкодить взаєминам України з
ЄС та НАТО.
При укладанні такого роду угод вирішальне значення
має не так текст угоди, як з _ким_ вона укладається.

Для прикладу, кому цікаво, порийтесь в тексті
угоди про утворення СССР початку 20-х років. І
спробуй хто знайди там пункт про три голодомори
в Україні, з допомогою яких Москва убила одних
тільки малих українських дітей за найскромнішими
оцінками мільйони.

Повинна принаймні бути ясність, коли є намір
укладати такого масштабу угоду. Ясність щодо
того, що партнер не тримає разом з милою
усмішкою камінь за пазухою.

Однак якраз стосовно Москви повна й вичерпна
ясність є у прямо протилежному. Коли устами своїх
найповноважніших представників Москва заявляє, що
не має жодного відношення до голодоморів 20-го
сторіччя в Україні, то це має вигляд не чогось
іншого, а прямої нахабної брехні прямо в очі.

А от позиція українського політикуму, якому плюють
в очі, а він каже, що то дощ іде, має досить таки
жалюгідний вигляд. А особливо ще й з огляду на
недавні спроби вибачатись від імені українського
народу деяких високопоставлених урядовців, які
вже давно зобовязані були зажадати вибачень за
убивство голодоморами 20-го сторіччя багатьох
мільйонів українців, але не мають і гадки робити
це. Інформацію про кількість тих мільйонів убитих
чудових людей і далі приховує та ж Москва, так
само й гадки не маючи розсекречувати інформацію про
те, як вона готувала убивство і убивала українських
дітей, а потім приховувала від світу свої гігантські
злочини.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
Date: 21 вересня 2003 р. 15:35

Rostyslav Pelekhovych wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com» wrote...
>> Dmitry Trunikov «trunikov@ukr.net» wrote...
>>>
>>> http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_3120000/3120612.stm
>>> Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
>> [...]
>>> В Украине опасаются, что ЕЭП повредит отношениям с ЕС и ВТО
>> [...]
>>> "Главный вопрос, в каком виде будет подписан этот документ", -
>>> передает корреспондент Би-би-си.
>> [...]
>>
>> Хоч текст угоди бачив мало хто і режим розробки
>> документів непрозорий, однак сумніву в тому, що
>> він гарно звучить, досить мало.
>
> Та є вже давно текст Угоди, я навіть уривки сюди надсилав.
> Подивіться на Укр.Правді.

Дійсно, недодивився :-(
Але коли відверто, то й і не шукав. І то навіть не
тому, що неодноразово чув, що розробка документу
ведеться в непрозорому режимі, а в основному через
те, що (повторюсь):
{
навряд чи головним питанням стосовно цієї
угоди буде вигляд підписаного документу, а головною
небезпекою - що ЄЕП зашкодить взаєминам України з
ЄС та НАТО.
При укладанні такого роду угод вирішальне значення
має не так текст угоди, як з _ким_ вона укладається.

Для прикладу, кому цікаво, порийтесь в тексті
угоди про утворення СССР початку 20-х років. І
спробуй хто знайди там пункт про три голодомори
в Україні, з допомогою яких Москва убила одних
тільки малих українських дітей за найскромнішими
оцінками мільйони.

Повинна принаймні бути ясність, коли є намір
укладати такого масштабу угоду. Ясність щодо
того, що партнер не тримає разом з милою
усмішкою камінь за пазухою.

Однак якраз стосовно Москви повна й вичерпна
ясність є у прямо протилежному. Коли устами своїх
найповноважніших представників Москва заявляє, що
не має жодного відношення до голодоморів 20-го
сторіччя в Україні, то це має вигляд не чогось
іншого, а прямої нахабної брехні прямо в очі.

А от позиція українського політикуму, якому плюють
в очі, а він каже, що то дощ іде, має досить таки
жалюгідний вигляд. А особливо ще й з огляду на
недавні спроби вибачатись від імені українського
народу деяких високопоставлених урядовців, які
вже давно зобовязані були зажадати вибачень за
убивство голодоморами 20-го сторіччя багатьох
мільйонів українців, але не мають і гадки робити
це. Інформацію про кількість тих мільйонів убитих
чудових людей і далі приховує та ж Москва, так
само й гадки не маючи розсекречувати інформацію про
те, як вона готувала убивство і убивала українських
дітей, а потім приховувала від світу свої гігантські
злочини.
}

Також доречним буде нагадати:
(
_From: Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com»
_Newsgroups: ukr.politics
_Subject: Четвертий московський ривок
_Date: Sun, 30 Mar 2003 17:47:37 GMT
)
.---------->
Московські автори написали:
(С. Валянский, Д. Калюжный, Москва, "Вече", 2001,
"Другая история Руси", c. 94-96)
>
> Общество и экономика России имеют скачкообразный путь
> развития, движение "рывками". [...] Когда отставание становится
> нестерпимым, происходит рывок, и через напряжение всех сил
> и потерю жизни части населения страна достигает могущества.
> [...]
> Ясно, что подобный рывок можно осуществить лишь за счет
> кого-то, причем известно кого: за счет крестьян. Благо, их
> всегда было больше 90% населения. Многие из них не пережили
> этих реформ!
> [...]
> Таких рывков случалось не так много в истории России, и были
> они разной амплитуды. Но крупных за последние пятьсот лет
> было всего три. Первый, во времена Ивана Грозного, в момент
> становления централизованного Русского государства. Второй -
> при Петре I, при становлении Российской империи. Третий, во
> времена Сталина, при становлении СССР как индустриальной
> державы. Четвертый вызывается необходимостью входа России
> в информационное общество.

У результаті кількох років напруженої роботи московський
інтелект нарешті виробив відповідь на запитання "что нам
дєлать с Украіной". У вигляді теорії четвертого московського
скачка "с патєрєй жізні часті насєлєнія".

Отже є повна ясність - конче потрібен четвертий ривок для
"входа России в информационное общество", яке не якийсь там
далекий прогноз, а уже давно цілком реальна річ. Тобто
четвертий ривок потрібен не колись якось невідомо коли, а
терміново зараз, вже, тепер. І оскільки "подобный рывок
можно осуществить лишь за счет кого-то", хто, що поробиш,
не переживе даного ривка, то як негайно не почати
ворушитися стосовно чогось на кшталт утворення єдиного
економічного простору. Кого ж у ньому у черговий раз
призначити на роль сміття історії? На це питання із таким
грандіозним досвідом трикратного убивання та приховування
трупів українців, як у Москві, можна не дуже переживати,
відповідь також напевно що вже готова, як і пояснення на
потім, на період після учинення задуманого злочину.

Що поробиш, були тяжкі роки, але зате який був досягнутий
прогрес. З уже непрогресивного індустріального суспільства
увійшли в інформаційне.

У той час, як здоровий глузд підказує, що прогрес завжди
був, є, і залишиться й надалі одним і тим самим - на відміну
від його наслідків. Позавчора найбільш помітним наслідком
прогресу було індустріальне суспільство. Вчора й сьогодні -
інформаційне. Не доводиться сумніватися, що завтра це вже
буде щось інше. Ті речі, які нещодавно здавалися прогресом,
тепер видаються уже мало що не його гальмом.

Як от наприклад нещодавнє вбивство за допомогою голодоморів
20-го сторіччя в Україні нам невідомої кількості мільйонів
українців (точне їх число зберігається в московських
спецхранах), вбивці намагаються видати за мало як не
необхідну жертву на користь прогресу, тобто індустріалізації.
А вже тепер приводом для планування нового величезного
убивства є нібито потреба стати інформаційним суспільством.
Що прогрес пішов далі, то це видно не усім, а от його останній,
добре видимий наслідок, тепер уже годиться для обґрунтування
проекту нового гігантського московського злочину. Той новий
наслідок прогресу годиться тому, що він усім добре відомий.
А що стосується "невловимої", справжньої суті прогресу -
удосконалення взаємин між людьми, то подати її, як базу
(підставу) для хоч одного з грандіозних убивств, ну ніяк не
вийде. Це однаково стосується як убивств у минулому, так і
знов запланованих вбивств.

Тим більше, що очевидною й об'єктивно найбільшою перешкодою
суті прогресу, тобто вдосконалення міжлюдських взаємин, є
якраз саме те, без чого убивці українського народу не
змогли б а ні на одну крихітну мить продовжити своє
існування у вигляді давно консолідованої злочинної зграї.
І ця перешкода справжнього прогресу одночасно є суттю
московського злочинного оргутворення. Це бездонна
брехливість наскрізь.

Інакше кажучи, нове заплановане в Москві грандіозне
вбивство (так само як і вчинені убивства в минулому)
у принципі не змогло б сприяти якомусь справді прогресу.

А от чим насправді можна було б пояснити потребу
московського злочинного оргутворення убивати, тільки
внутрішньою необхідністю чи ще чимось - це
вже інше питання.
<-----------.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Кучма в США зустрінеться з єврейським лобі
Date: 22 вересня 2003 р. 14:31

.--------->
Кучма в США зустрінеться з єврейським лобі і побуває на протоколі у Буша
(www.ПРАВДА.com.ua, 21.09.2003, 15:32)
[...]
Кучма зустрінеться з [...] головою Антидифамаційної ліги
Гленом Тобіасом
[...]
<---------.

Це часом не той босс, який, як стверджує наш шановний
Yours Faithfully, не дозволяє Путіну оприлюднювати
таємну інформацію, стосовну до планування, виконання
та результатів трьох голодоморів в Україні?

Якщо шановний Yours Faithfully правий, то тоді слід
чекати, що пункт про голодомори з промови президента
України має після зустрічі щезнути. Або принаймні що
винних в геноциді ну нема, отакий якийсь буде новий
різновид геноциду, геноцид, який робив _ніхто_.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Кучма в США зустрінеться з єврейським лобі
Date: 23 вересня 2003 р. 17:01

"Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com» 3f6f03ab@bserver.dfni.dp.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> .--------->
>> Кучма в США зустрінеться з єврейським лобі і побуває на протоколі у Буша
>> (http://www.ПРАВДА.com.ua, 21.09.2003, 15:32)
>> [...]
>> Кучма зустрінеться з [...] головою Антидифамаційної ліги
>> Гленом Тобіасом
>> [...]
>> <---------.
>> Це часом не той босс, який, як стверджує наш шановний
>> Yours Faithfully, не дозволяє Путіну оприлюднювати
>> таємну інформацію, стосовну до планування, виконання
>> та результатів трьох голодоморів в Україні?
>> Якщо шановний Yours Faithfully правий, то тоді слід
>> чекати, що пункт про голодомори з промови президента
>> України має після зустрічі щезнути. Або принаймні що
>> винних в геноциді ну нема, отакий якийсь буде новий
>> різновид геноциду, геноцид, який робив _ніхто_.
>
> Так ведь про жидов же нельзя плохо говорить, сами знаете.

В залежності кого називати жидами. Якщо покидьків
невідомих народів єврейського походження, які
ненавидять рідний народ, то чого ж не можна. Навіть
треба. Як на мою думку звісно. Ви можете міркувати
цілком навпаки.

> Путин бережет их чувства,

Цікаво було б взнати, чи є національність в Путіна.
Скоріше нема, ніж є, судячи з того, чиї почуття
йому дорожчі. Це коли Ваша гіпотеза відповідає
дійсності звичайно.

> так как человек тактичный...

Ви так думаєте? А на перший погляд, вислуховуючи
"мочіть в сортірах, ето сапогі всмятку" такого не
скажеш.

> Вообще, если почитать Жаботинского, так жиды и
> москали - полнейшее соответствие. Не просто соответствие, но
> именно жиды - таки и есть москали. А кацапы тут и рядом
> не пробегали. Сёпрайз??

Взагалі то з давніх часів побутувало розуміння
москалів, як служак московської злочинної зграї.
Наприклад казали "забрали в москалі", коли когось
забривали на службу в московські воєнізовані
угрупування. Без різниці, з якого народу висмикнули
свіжоспеченого москаля. Зайво казати, що усі
служаки московського злочинного оргутворення на
даний момент не мають національності. У них у всіх
відсутній рідний народ. Тут повно місця для роботи
для усіх покидьків невідомих народів. Чи це жиди,
покидьки невідомих народів єврейського походження,
чи кацапи, покидьки невідомих народів російського
походження, чи хахли, покидьки невідомих народів
українського походження, усім є місце в москалях.
Це ж саме можна сказати про десятки (чи сотні)
інших народів. Головне, це щоб була відсутня
національність, через що серце покидька кам'яніє
від ненависті.
Коли Ваша думка інакша, цікаво було б, щоб Ви її
висловили.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Franchukу Re: Раскрыта тайна
Date: 29 вересня 2003 р. 16:20

"OKI" «1@1.com» news:bke90q$kv7$1@news.lucky.net...
> "Olexandr " «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Припустимо що Ви праві. Однак з огляду на наявність
>> в природі обпльовувань, обмазувань лайном, видирань
>> очей та усяческих дорисовок, і допускаючи, що вони
>> не самі по собі десь узялись, приходимо до парадоксально
>> неочевидного висновку, що хтось таки їх робить. Це
>> значить що Ваша скромність потребує невеличкого
>> доповнення у вигляді висловлення Вашої думки на тему а
>> хто ж оте все (обпльовування, обмазування лайном,
>> видирання очей та усяческі дорисовки) робить. Може це ті,
>> хто люблять свій рідний народ, як на Вашу шановну думку,
>> таким займаються?
>
[...]
> Кто такие эти ваши Мямлик и Юля?

Коли Ви замість людських імен, яких ці люди ніколи не
приховували, використовуєте запанібратські звертання
та погані клікухи, придумані Вами ж, то це з Вашого боку
якраз саме те, про що писав Крилов у своїй знаменитій
байці "Моська". В байці себе якраз так поводила Ваш
прообраз, героїня байки Моська.

> Для нас жулье и ворье, для вас лишь
> иллюзорная надежда на что-то. И только. Каковы их заслуги и достижения,
> разумеется не на поприще личного обогащения? Да ни кто они, понимаешь,
> Н-И-К-Т-О!

Коли у порівнянні з Великим Моською, тоді звичайно. Хто
може що Вам заперечити.

> И я не вижу причины выделять их среди остального стада
> соискателей места у депутатской кормушки. А вот отменную полиграфию и ее
> обилие вполне закономерно могут рассматриваться как вызов народу, по крайней
> мере той его части, которая выбирает в Раду не за фотогеничность, а по
> другим критериям. И что-то я не замечал твоих возмущений по поводу
> аналогичных действий в других краях над изображениями Ветренко, Симоненко и
> того же Кучмы.

Нагадаю Вам (забудькуватому чи не від передозування
галапєрідольчіку? не зловживайте, шановний ОКІ), було
пару листів тому у цій же нитці діалогу (15.09.2003):
.---------->
Кожній людині, яка не позбулася іще решток
здорового глузду, цілком ясно, що обпльовують,
обмазують лайном, видирають очі та роблять
усяческі дорисовки не хтось інший, а такі як Ви,
повні злоби й ненависті люди. І то навіть без
різниці, що саме конкретно вони обпльовують,
обмазують лайном, де видирають очі чи роблять
усяческі дорисовки. Що саме обпльовувати,
обмазувати лайном, де видирати очі та робити
усяческі дорисовки залежить тільки від Ваших
подальших намірів. Але кожній нормальній
людині ясно, що нормальна людина такого
робити не буде в жодному випадку.
<-----------.

> Все это ерунда. Жулики рекламируют себя, а народ высказывает свое отношение
> к предлагаемому товару.

За всі краї не поручуся, однак те, що я бачив на власні
очі тут у нас, це обпльовані, обмазані лайном, з видраними
очима та з усяческими дорисовками виключно портрети
Ющенка. Портретів шановних Вітренко, Симоненко і
В. Медведчука покидьки цього разу не додумались обробити
(щоб потім приписати свої дії нормальним людям, звісно).

Подальший підрахунок голосів досить виразно показав справжнє
ставлення народу. Так що не треба знов видавати дії покидьків
невідомих народів за вияви народного ставлення.

> Разрушение и надругательство над памятниками советским воинам отдавшим жизнь
> за освобождение украинской земли от фашистов, избиение ветеранов на 9 мая в
> вашем городе - это куда хуже и серьезней "обпльовувань, обмазувань лайном,
> видирань очей та усяческих дорисовок" над шедеврами саморекламы.

Що стосується провокацій з боку покидьків, то вони останнім
часом у Львові і справді дещо почастішали.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Сайт БРАТСТВА Дмитра Корчинського
Date: 2 жовтня 2003 р. 12:07

Сайт БРАТСТВА Дмитра Корчинського
http://www.bratstvo.info

Щоб у деяких з на перший погляд безглуздих гасел
цього сайту, наприклад "ГЕТЬ ДЕМОКРАТІЮ, ХАЙ
ЖИВЕ СВОБОДА!", побачити ясну та чітку логіку,
достатньо хоч раз послухати вислови самого
шановного Дмитра Корчинського, благо зробити це
можна просто увімкнувши телевізор.

І хоч деякі з решти численних (на всі смаки)
гасел братства, як от наприклад
.------>
Наші завдання:
навчити співвітчизників страйкувати і бунтувати
(за європейським і американським зразками);
навчити українців солідарності.

Нам потрібні:
активна нація;
єдина Церква;
велика Україна.

Наші діти будуть князями і вождями, а не лакеями!
<------.
- мають вигляд здавалося б досить привабливий як
на перший погляд, а особливо коли стати на точку
зору молодого максималізму,
однак коли поглянути на реальні діла, а саме
кого саме конкретно мало не щовечора з телеекрану
шановний Дмитро Корчинський бачить з протилежного
боку фронту, то неважко помітити разюче співпадіння
ворогів шановного Корчинського з предметами ненависті
так само шановних відвертих покидьків невідомих
народів в даному укрполітному форумі, які ніколи не
приховували ненависті до українського народу, до
всього справді українського.

До стандартних ворогів, Ющенко і Тимошенко,
останнім часом особливо гостро додався мер Києва
Омельченко. Не доводиться сумніватися, що вслід за
масмедійною артпідготовкою через Корчинського
покидьки готують і конкретні дії стосовно цього
діяча.

Тому для прихильників братства ось така пропозиція.

Замінити 21 пункт щоденної молитви членів братства
отаким одним пунктом:

Господи, визволи нас від ворогів,
що прикидаються своїми,
а їхні вуста промовляють неправду,
і їхня правиця - правиця зрадлива.
Амінь.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Сайт БРАТСТВА Дмитра Корчинського
Date: 3 жовтня 2003 р. 15:49

"Olexandr Muzichniy" bli6oq$1po8$5@news.ukr.net...
> Вітання з Січеслава, пане(пані) Olexandr Franchuk!
> You wrote on Thu, 02 Oct 2003 12:07:45 +0300:
>OF>
>OF> До стандартних ворогів, Ющенко і Тимошенко,
>OF> останнім часом особливо гостро додався мер Києва
>OF> Омельченко. Не доводиться сумніватися, що вслід за
>OF> масмедійною артпідготовкою через Корчинського
>OF> покидьки готують і конкретні дії стосовно цього
>OF> діяча.
>
> А чому Омельченко? Він теж останнім часом перейшов до
> табору Ющенка?

До табору Ющенка не знаю, але що якраз саме
Омельченко зараз в даний час на перешкоді тим
шановним діячам, які оплачують працю не менш
шановного Дмитра Корчинського, то це видно
просто неозброєним оком.

Що стосується шановного Корчинського, і коли
порівняти його з напарником у програмі "Проте"
шановним Джангіровим, то одразу видно, що той
Джангіров, на відміну від Корчинського, ніким
не намагається прикидатися. Він зовсім відверто
причисляє себе до русскоязичного насєлєнія без
національних ознак, тим самим чітко визначаючи
свою позицію. Із стандартними, добре нам тут у
форумі відомими уподобаннями даної категорії
людей, які завжди були і будуть й надалі цілком
протилежні до будь-чого нам відомого справді
українського.

Корчинський же, повністю поділяючи погляди
шановного Джангірова, намагається видати себе
за мало що не виразника інтересів українського
народу.

І щоб спробувати хоч трохи зрозуміти цю людину,
я не полінувався і прочитав одну з його праць.
І от що там надибав.

: Моральні норми створені смертельно втомленими
: людьми. Вони мусять бути переглянути,
(Дмитро Корчинський, " "Це" і "Воно" ")

Якщо порівняти з

: Те, що є вигідним, в тій чи іншій мірі, для всіх
: членів суспільства, - є моральним.
(Віктор Медведчук, "Політика і мораль")

то при деяких відмінностях за формою, по суті
обидві сентенції є не чимось іншим, а спробою
заперечити нормальну людську мораль, саме якраз
те, що є сутнісною основою українського народу.

Але незважаючи на таку зворушливу спільність
поглядів навіть стосовно етичних категорій
(не кажучи вже про Ющенка) навряд чи може бути
щось людське між цими двома людьми. Ось наприклад
з Іудою не хотіли мати нічого спільного навіть
ті, хто платили йому 30 срібляників за його
дії.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Привет Франчуку!
Date: 7 жовтня 2003 р. 17:27

"U-Stas" «stas@usa.net» news:blmhn7$3m5$1@news.lucky.net...
>
> КТО СКАЗАЛ, ЧТО НАЦИОНАЛЬНОСТЬ МОЖЕТ БЫТЬ ТОЛЬКО ОДНА?
> Например, человек родился в семье отца-украинца и матери-русской, и он знает
> и уважает ту и другую культуру. Почему он не может быть русским и украинцем
> одновременно? Кто сказал, что национальность может быть только одна? Почему
> я не могу быть русским и аварцем, если мой отец - аварец, а мама - русская?
> Кстати говоря, такое самосознание было до революции в России, пока не
> началось советское нациестроительство. Газета, например, выходила - "Русский
> еврей". То есть не существовало эксклюзивного, жесткого подхода, что
> национальность у человека может быть только одна - только по отцу или только
> по матери. А было так: ты православный - значит, русский или, как говорил
> Петр Струве, русский - это тот, кто участвует в культуре.
> http://ng.ru/science/2003-09-10/11_nationality.html

Мабуть що сказав це хтось такий, хто упевнений в тому,
що не дивлячись на те, що кожен із нас має по двоє батьків,
кожен з нас одночасно є без жодного сумніву самим одним, а
не якоюсь парою.

А також що незважаючи на те, що батьки кожного з нас
мають одне чоловічу стать, а друге - жіночу, усі ми
успадковуєм, як це не дивно, тільки лише одну стать,
усі ми є якщо не чоловіками, то жінками. (Гермафродити
хоч узагалі то в природі і можливі, але усіма
сприймаються як хворобливе відхилення від норми, коли
Ви звісно не проти).

І коли глянути на питання від протилежного й припустити,
що національностей може бути не одна, то Ваше твердження
про те, що Ваш батько - аварець, буде надто сумнівним.
Ви маєте можливість (практично) стверджувати, що Ваш батько
аварець (як і що мама - русская) тільки в тому випадку,
коли самі певні того, що національність може в одної
людини бути тільки одна.

Що ж стосується русских євреїв, то такі люди в більшості
випадків схильні до відкидання взагалі національності.
Тобто позитивного почуття до рідного народу.
Як от у даному форумі наприклад таких русскоязичних
без національності осіб, нащадків невідомих народів,
повно повнісінько. Ну то не Ви звісно, коли я не
помиляюся.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: На: Привет Франчуку!
Date: 8 жовтня 2003 р. 12:13

"Petr Bagmet" «apteka@anders.donetsk.ua» news:blv7p9$ncq$12@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Що ж стосується русских євреїв, то такі люди в більшості
>> випадків схильні до відкидання взагалі національності.
>
> Брешуть.

Звісно що брешуть. Але бути брехливим зовсім не
суперечить цілком реальному відкиданню рідного
народу. Якраз навпаки, брехливість і відкидання
нормального людського почуття до рідного народу
обумовлюють одне інше. Відкидати дане від Бога
без брехливості важко було б. Не будете ж Ви
заперечувати, що ненависть підпільних (які
заперечують свою національну належність) русских
євреїв до національних почуттів - це одна з тих
небагатьох речей від них, стосовно якої можна з
повною певністю і без жодних сумнівів однозначно
сказати, що це правдива ненависть. А раз їх
ненависть до національних почуттів правдива, то
який може бути сумнів у тому, що твердження
про наявність національних почуттів у таких осіб
неправдиве.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Привет Франчуку!
Date: 8 жовтня 2003 р. 16:00

U-Stas wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>"U-Stas" «stas@usa.net» wrote...
>>>
>>> КТО СКАЗАЛ, ЧТО НАЦИОНАЛЬНОСТЬ МОЖЕТ БЫТЬ ТОЛЬКО ОДНА?
>>> [...]
>>
>> Мабуть що сказав це хтось такий, хто упевнений в тому,
>> що не дивлячись на те, що кожен із нас має по двоє батьків,
>> кожен з нас одночасно є без жодного сумніву самим одним, а
>> не якоюсь парою.
>> А також що незважаючи на те, що батьки кожного з нас
>> мають одне чоловічу стать, а друге - жіночу, усі ми
>> успадковуєм, як це не дивно, тільки лише одну стать,
>> усі ми є якщо не чоловіками, то жінками. (Гермафродити
>> хоч узагалі то в природі і можливі, але усіма
>> сприймаються як хворобливе відхилення від норми, коли
>> Ви звісно не проти).
>> І коли глянути на питання від протилежного й припустити,
>> що національностей може бути не одна, то Ваше твердження
>> про те, що Ваш батько - аварець, буде надто сумнівним.
>> Ви маєте можливість (практично) стверджувати, що Ваш батько
>> аварець (як і що мама - русская) тільки в тому випадку,
>> коли самі певні того, що національність може в одної
>> людини бути тільки одна.
>
> Шото Вы сильно тут все запутали... Давайте разбираться: пол человека
> однозначно определяется хромосомой - женский Х-хромосома, мужской -
> Y-хромосома. ЧЕМ однозначно определяется национальность?

Вас заплутали ну значно раніше, раз Ви тепер
з простою зроду-віку традиційною задачею
визначення власної національності не можете
справитись самостійно.
А ще два покоління тому усі Ваші предки без
проблем вирішували цю задачу.

Ви думаєте що стать однозначно визначається
хромосомою? І як же тоді при зміні статі
вдається замінити X(Y) хромосому на Y(X) хромосому.
Поясніть як для неспеціалістів, а то навряд чи я
єдиний тут хто таких тонкощів не дуже розуміє.

А національність визначається не _чим_,
а _ким_. Виходячи з чогось, тобто грунтуючись
на достатніх (як для того, хто визначає свою
власну національність) підставах.

>> Що ж стосується русских євреїв, то такі люди в більшості
>> випадків схильні до відкидання взагалі національності.
>> Тобто позитивного почуття до рідного народу.
>> Як от у даному форумі наприклад таких русскоязичних
>> без національності осіб, нащадків невідомих народів,
>> повно повнісінько. Ну то не Ви звісно, коли я не
>> помиляюся.
>
> Относительно себя я уже писал: один дед - поляк, другой - русский, одна
> бабка - цыганка, другая - украинка. Определяйте теперь мою национальность...

Давайте тоді може разом спробуємо :-)

Якщо я Вас правильно розумію, то стосовно прадідів
у Вас є повна певність, що у дідуся поляка обоє
батьків були поляки, в дідуся русского обоє батьків
були русскі, в бабусі циганки тато з мамою звісно
що обоє були цигани, а в бабусі українки ясно що
обоє, тато й мама були українці. І то не тільки
батьки, а й і більш давні предки усі до одного в
кожного з Ваших предків, у яких була (з Ваших слів)
національність, усі були одної національності.
Ви дійсно упевнені в цьому?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Привет Франчуку!
Date: 8 жовтня 2003 р. 17:27

"U-Stas" «stas@usa.net» news:bm13kh$htu$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> А національність визначається не _чим_,
>> а _ким_. Виходячи з чогось, тобто грунтуючись
>> на достатніх (як для того, хто визначає свою
>> власну національність) підставах.
>
> Тогда Ваша аналогия с полом не просто хромает - она и рядом не валялась...

То не аналогія. Просто примітивний усім відомий
приклад природності процесу успадкування з двох
чогось одного, а не двох одночасно. Нагадаю Вам
Ваше ж питання, з чого Ви почали:
КТО СКАЗАЛ, ЧТО НАЦИОНАЛЬНОСТЬ МОЖЕТ БЫТЬ ТОЛЬКО ОДНА?

>>> Относительно себя я уже писал: один дед - поляк, другой - русский, одна
>>> бабка - цыганка, другая - украинка. Определяйте теперь мою
>> национальность...
>> Давайте тоді може разом спробуємо :-)
>> Якщо я Вас правильно розумію, то стосовно прадідів
>> у Вас є повна певність, що у дідуся поляка обоє
>> батьків були поляки, в дідуся русского обоє батьків
>> були русскі, в бабусі циганки тато з мамою звісно
>> що обоє були цигани, а в бабусі українки ясно що
>> обоє, тато й мама були українці. І то не тільки
>> батьки, а й і більш давні предки усі до одного в
>> кожного з Ваших предків, у яких була (з Ваших слів)
>> національність, усі були одної національності.
>> Ви дійсно упевнені в цьому?
>
> Говорят, что ВСЕ 8 с лишним миллиардов людишек происходят из одного племени
> древних полулюдишек количеством на более 2 тысяч голов. Т.е. у всех землян
> одна и та же "национальность"

Було просте питання про Вашу певність у тому,
що Ваші предки два покоління тому були поляк,
русский, циганка, українка. Замість відповіді
Ви якісь чутки зачинаєте роздмухувати.
Однак я Вас так розумію, що Ви не певні.
Я теж не певен. Є певність тільки у тому, що
батьки Ваших батьків не зуміли передати своїм
дітям, тобто Вашим батькам, того, що уміли самі
робити легко і просто, а саме визначати, до
якого народу належать.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Привет Франчуку!
Date: 9 жовтня 2003 р. 15:19

"U-Stas" «stas@usa.net» news:bm2sbf$7qj$2@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> То не аналогія. Просто примітивний усім відомий
>> приклад природності процесу успадкування з двох
>> чогось одного, а не двох одночасно.
>
> Ну тогда и не надо путать вместе вопросы пола и национальности. Давайте
> лучше вместо национальности спрашивать о спортивных или политических
> предпочтениях индивида. Вместо "украинец" будет скажем
> "социалист-футболист", а вместо "русский" - "дзюдоист-кегебист"...

Маєте повне право називати будь-що будь-чим.
Але оскільки речі мають свої імена, то не
дивуйтесь, якщо Вас будуть не дуже розуміти.

>> Було просте питання про Вашу певність у тому,
>> що Ваші предки два покоління тому були поляк,
>> русский, циганка, українка.
>
> Отвечаю - это ОНИ так считали, чисто субьективное восприятие
> действительности. А мне лично по барабану, кем они там себя считали -
> никакие национальные хромосомы пока вроде не обнаружены.

Хромосоми честі, совісті, моралі, правди, любові і
віри також поки що не знайдені. Чи вам усе таке що
без хромосоми - по барабану? Як от по барабану а
ким були Ваші предки. А може вони, Ваші предки,
заслуговують на повагу, Вам таке в голову не
приходило випадком. Хоча б за те, що завдяки саме
їм появилося на світ таке грандіозне хромосомне
явище природи, як от Ваша шановна милість.
Однак при цьому слід зауважити, що хромосома поваги
до предків також іще на жаль не знайдена :-(

>> Замість відповіді
>> Ви якісь чутки зачинаєте роздмухувати.
>
> Мне очень жаль, что новости генетики проходят мимо Вас...

А це чому жаль?
Ваші жалі можна зрозуміти тільки коли припустити,
що (як на Вашу думку) генетика - ось що визначає
все людське. Але коли подумати ще трохи, то може
таки ні? Як на Вашу шановну думку.

>> Однак я Вас так розумію, що Ви не певні.
>> Я теж не певен. Є певність тільки у тому, що
>> батьки Ваших батьків не зуміли передати своїм
>> дітям, тобто Вашим батькам, того, що уміли самі
>> робити легко і просто, а саме визначати, до
>> якого народу належать.
>
> В смысле способности отбрасывать одну из половин
> своего наследия? Я правильно понимаю?

В розумінні здатності _не_ відкидати одну з
половин свого спадку. Одну з чотирьох названих
Вами "половин", поляк, русский, циганка, українка.
Наразі ж Ви запросто одкидаєте їх усі (чи якісь
іще інші) одним махом, коли я не помиляюся.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Привет Франчуку!
Date: 9 жовтня 2003 р. 17:24

"U-Stas" «stas@usa.net» news:bm3m0l$fiq$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> В розумінні здатності _не_ відкидати одну з
>> половин свого спадку. Одну з чотирьох названих
>> Вами "половин", поляк, русский, циганка, українка.
>> Наразі ж Ви запросто одкидаєте їх усі (чи якісь
>> іще інші) одним махом, коли я не помиляюся.
>
> А чего это я должен выбирать из четырех одну? Мне все нравятся. Так что если
> уж Вы не можете без наклеивания на собеседника национального ярлыка, можете
> называть меня поляко-русско-цигано-украинцем. Если язык не сломаете...

Прямо аж усі нравяцца? У тому числі "украинцем"?
Не кривіть душею так явно, шановний U-Stas, а то
нецікаво починає бути.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Привет Франчуку!
Date: 10 жовтня 2003 р. 11:03

"U-Stas" «stas@usa.net» news:bm5hgr$ej3$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>>>> В розумінні здатності _не_ відкидати одну з
>>>> половин свого спадку. Одну з чотирьох названих
>>>> Вами "половин", поляк, русский, циганка, українка.
>>>> Наразі ж Ви запросто одкидаєте їх усі (чи якісь
>>>> іще інші) одним махом, коли я не помиляюся.
>>>
>>> А чего это я должен выбирать из четырех одну? Мне все
>>> нравятся. Так что если уж Вы не можете без наклеивания
>>> на собеседника национального ярлыка, можете называть
>>> меня поляко-русско-цигано-украинцем. Если язык не сломаете...
>>
>> Прямо аж усі нравяцца? У тому числі "украинцем"?
>> Не кривіть душею так явно, шановний U-Stas, а то
>> нецікаво починає бути.
>
> На такое могу от всей души сказать - идите в жопу...

О, нарешті Ви добралися туди, куди з самого початку
було ясно що Ви прагнете - як і кожен з тих, хто
насправді відкидає себе од свого рідного народу.

Іще доречним буде додати, що Ви отут замаскувалися
під поляко-русско-цигано-украинца ну значно гірше,
аніж маскуються під жінок ті чоловіки, які шляхом
хірургічного втручання намагаються "замаскироваться
под бабу", (як Ви зволили висловитись), після чого
деякі з них аж беруть призи на конкурсах жіночої
краси а також народжують дітей. Щоб так достеменно
замаскуватися поляко-русско-цигано-украинцем, як
ото маскуються з допомогою хірургів деякі чоловіки
під жінок, у Вас ще буквально непочатий край роботи.
Але дерзайте, шановний U-Stas, хто зна, може і у Вас
щось вийде.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Привет Франчуку!
Date: 10 жовтня 2003 р. 15:04

"U-Stas" «stas@usa.net» news:bm61d2$ldb$1@news.lucky.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>>>> Прямо аж усі нравяцца? У тому числі "украинцем"?
>>>> Не кривіть душею так явно, шановний U-Stas, а то
>>>> нецікаво починає бути.
>>>
>>> На такое могу от всей души сказать - идите в жопу...
>>
>> О, нарешті Ви добралися туди, куди з самого початку
>> було ясно що Ви прагнете - як і кожен з тих, хто
>> насправді відкидає себе од свого рідного народу.
>> Іще доречним буде додати, що Ви отут замаскувалися
>> під поляко-русско-цигано-украинца ну значно гірше,
>> аніж маскуються під жінок ті чоловіки, які шляхом
>> хірургічного втручання намагаються "замаскироваться
>> под бабу", (як Ви зволили висловитись), після чого
>> деякі з них аж беруть призи на конкурсах жіночої
>> краси а також народжують дітей.
>
> Ты хоть знаешь, из ЧЕГО хирурги формируют "вагину" этих "жинок"? Из кишки. И
> если они после этого умудряются еще и рожать детей, то наверняка очень
> похожих на тебя...

Щось (коли відверто) не дуже віриться, що Ви й справді
так думаєте, ніби сурогатні жінки народжують людей,
які поводяться стримано в процесі спілкування із
різного роду хамлом.
Хоч одночасно видно, що Ви дуже обізнані із тим, із
чого формують "вагіну" цих "жінок", слід віддати
належне.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Ну, блин, клоуны.
Re: На остров¬ Тузла почалася демонстрац¬я укра¬нсько¬ в¬йськово¬ потуги
Date: 15 жовтня 2003 р. 10:31

"Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com» wrote
in message news:3f8c109e$3@bserver.dfni.dp.ua...
> "Ratamahatta" «ratamahatta@inbox.ru»
>> "bob" «boris@reklama.dp.ua» wrote...
>>>
>>>> O> Як передає «Контекст-медіа», прикордонслужба встановила на Тузлі
>>>> O> щити, повернені до моря, на яких написано: <Ви наближаєтеся до
>>>> O> державного кордону суверенної України. Зупиніться!>, <Наші народи не
>>>> O> повинні ворогувати. Острів
>>>> O> Тузла - українська територія!>, <Попереджаємо, ми будемо вимушені
>>>> O> застосувати законні заходи фізичного впливу!>, <Вимагаємо припинити
>>>> O> провокацію і залишити територію України!>
>>>
>>> А че вообще понты колотят? Будет сухопутная граница поперек острова, какие
>>> проблемы? Территория Украины территорией Украины и останется. Жлобы хреновы,
>>> сами Крым только 49 лет назад получили, теперь отстаивают дареный пряник
>>> вплоть до последней крошки.
>>
>> Ваш диалог так интересно наблюдать. Ты, ОКИ и Вякин все-таки граждане этой
>> страны, очень сильно симпатизирующие России правда, но все равно граждане
>> Украины. Мне ваша позиция непонятна. Если бы вы были гражданами РФ тогда не
>> вопросов, а так ... 8-\
>
> Вы неправильно ставите вопрос. Все образованные люди знают, что Кубань -
> исконная украинская земля, недоприсоединенная к Украине и населенная
> казаками, т.е. украинцами. Эти самые кубанцы-казаки-украинцы хотят соединить
> одну исконно украинскую территорию (Кубань) с другой (Крым). Истерику
> закатывают, с одной стороны, Куницын (под угрозой потеря поступлений за
> прохождение через фарватер москальских судов), с другой - русофобы из
> Собора, Руха и прочие шендеровичи. Если позиция Куницына прозрачна
> (материальный мотив), то вторая позиция - весьма противоречива (т.к.
> конфликт ну никак не русско-украинский, а внутриукраинский) и, ко всему
> прочему, подчеркнуто подстрекательская (к братоубийству, между прочим). При
> чем тут Россия и Ваши смайлики?

Дійсно, хоч дамба іще недобудована, а свою основну задачу,
ясно відділити в Україні тих, хто Україну ненавидить, від
нормальних громадян України, _вже_ значною мірою виконала.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Время пришло подумать
Date: 26 жовтня 2003 р. 11:43

On Sat, 25 Oct 2003 18:59:39 +0300 «sakevichy@softhome.net» wrote:
>
>> Ну это так лирическое отступление.Вспоминаю слова одного русского классика:"
>> Незнание родного языка, культуры, истории и традиций своего народа- САМОЕ
>> БОЛЬШОЕ ПРЕСТУПЛЕНИЕ В ЖИЗНИ ЧЕЛОВЕКА"!!! и так далие.....
>
>:-))))))))))))))) Молодец! А ты знаешь историю этой проститутки под
> названием украина?
> Вот тебе ссылочки, писали умные люди, почитай прежде чем обращать на себя
> внимание...
> http://rus-hist.on.ufanet.ru/index.html
> http://kulichki.rambler.ru/~gumilev/
> http://clarino2.narod.ru/gumilev.htm
> http://www.mrezha.ru/ua/
> http://www.rql.kiev.ua/kurgan/
> http://xyz.org.ua/
> http://www.arch.lg.ua/main.htm
> http://www.kulichki.com/inkwell/text/special/history/kluch/kluchlec.htm
> http://kolibry.astroguru.com/brbs1.htm
> http://www.krotov.org/library/old_rus.html
> http://www.history.univ.kiev.ua/ukrbooks/doc1900.html
> http://www.pereplet.ru/XPOHOC/libris/gudz2.html
> http://rus-sky.org/history/library/documents.htm
> http://www.lants.tellur.ru/history/danilevsky/index.htm
> http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/index.html
> http://www.geocities.com/terek_kaz/history.htm
> http://genealogy.h1.ru/history1.htm
> http://rus-sky.org/history/library/lomonosv.htm
> http://www.kulichki.com/inkwell/text/special/history/karamzin/karahist.htm
> http://joinme.net/history/
> http://www.crimea.com/~blackdoc/biblio/history/other/kozaki/kozaki.htm
> http://www.kulichki.com/inkwell/text/special/history/soloviev/solovlec.htm
> http://www.mrezha.ru/ua/zel15.htm
> http://www.bibl.ru/vi/doroga_na_tmut-1.htm

Досить таки у Вас некволий інтерес, шановний Сакевич Сергей,
до народу, в якому живете, до якого не належите і який так ненавидите.
Наскільки я розумію (коли не помиляюся), Ви сам особисто не
належите до жодного народу. А належите до мас осіб, яких ніяк інакше
не назвеш, окрім як "покидьки невідомих народів". Коли тільки у Вас
нема пропозиції називати маси осіб без національності, до яких Ви
(як на мою думку) належите, якось інакше.

Я це до того, що коли у Вас такий потужний букмарк по Україні,
то по покидьках, Вашому середовищу, до якого належите, мабуть
також щось трохи є? Хіба що Ви собою і своїми не цікавитесь, тільки
українцями та амєрікосамі, яких ненавидите. А мене от дуже цікавить,
як, коли, де і чому виникли маси покидьків невідомих народів, їх
історія. Будьте такі добрі, наведіть і по покидьках свій букмарк.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Вот кoгда маскали уничтoжили праукраинцeв
Date: 29 жовтня 2003 р. 15:35

Завдяки шановному Richardу і його спробі "узаконити"
з допомогою отакої аналогії, (див. Subject: Вот кoгда
маскали уничтoжили праукраинцeв) шляхом прирівнювання
себе і собі подібних представників убивць до прогресивних
кроманьйонців, а убитих з допомогою трьох голодоморів
20-го сторіччя мільйонів українців із непрогресивними
неандертальцями є нагода розглянути під запропонованим
шановним Richardом кутом зору убивство трьома голодоморами
20-го сторіччя в Україні (1921-23, 1932-34, 1946-47)
мільйонів українських дітей.

Тут представник убивць отаким от чином, такою от аналогією
хоче видати злочинну організацію убивць за мало що не двигуна
прогресу. А убивство мільйонів українських дітей за не
просто сприяння прогресу, а прямо таки за еволюційний процес
на земній кулі. За що усім їм мабуть треба, вони так собі
вважають, "в пояс пакланіцца" (с)Черномирдін

Це убивство здійснювалося убивцями одночасно з рекламою
ними на весь світ (до, під час і після кожного гігантського
убивства) своєї зворушливої турботи саме якраз про дітей,
саме про тих, кого перш за все планували убити, опісля
чого тричі убивали, а величезні сліди тих убивств успішно
замітають дотепер. Важко було б мабуть розцінювати слова
убивць стосовно їх турботи про дітей інакше, аніж просто
як один з багатьох елементів облудливого замітання слідів
убивства саме якраз дітей.

Що нам достеменно відомо, це що було убито мільйони дітей
та дорослих, і що більшість убитих були саме діти, і що
чим діти були менші, тим їх було убито більше.

Точне число убитих приховується досі убивцями в московських
спецхранах, а офіційні представники Москви, як от наприклад
посол Черномирдін, запевняють нас, як тільки мова заходить
про голодомори, що вони ну ні при чому тут. Відверто кажучи,
такі запевнення Черномирдіна мало нагадують собою щось
відмінне від реклами "турботи" Москви про українських дітей.
Одначе слід відзначити, що сподіватися на те, що прямий
спадкоємець, пряміших не буває, бездонно брехливих наскрізь
підлих убивць українського народу раптом почне говорити
правду, було б мабуть що досить таки наївно.

І цілком можливо, що й і зараз, як це вже не раз бувало
раніше, коли доводилося згадувати про голодомори, інші прямі
спадкоємці убивць, їх неофіційні представники тут у форумі,
знову напишуть, що "уже надаєло, уже нєактуально, ну
сколько можно об адном і том же" і т. д. в тому ж дусі.

І взагалі в арсеналі засобів прикриття нерозкритих убивць
при керівних державних важелях досить таки потужний спектр
розмаїтих засобів, починаючи від демонстрування турботливості
про дітей до нагнітання конфліктів, у тому числі при потребі
звісно і збройних - а кто іх там, украінцев, русскіх,
єврєєв, бєларусов - і т. д. счітаєт? Чим зліше їх усіх поміж
собою зцькувати, тим легше продовжувати бути непомітними
поза тим усім справжнім убивцям. Грамотно відвернути увагу,
ось секрет ілюзіону, в якому убивці приховують не голубів за
пазухою, а факт убивства ними мільйонів українських дітей.

В процесі багатьох та тривалих діалогів з представниками
різноманітних точок зору раніше була досягнута досить таки
добре обґрунтована ясність, що для осіб, які не належать
ні до яких народів, найбільше з усіх, що пропонувалися,
годиться назва "покидьки невідомих народів" - це коли
повністю, і просто "покидьки" - коли коротко. Дане слово
("покидьки") гідне для позначення даної категорії населення
не лише тільки з причини одкидання ними своєї належності до
рідного народу.
Справа у тому, що практично в усіх народах саме таке (чи
подібне за значенням) слово здавна використовується стосовно
осіб, позбавлених моралі, аморальних типів, осіб, дії яких
визначаються чим завгодно, але не законами людської моралі.
І саме якраз такими людьми, людьми поза межами моралі є усі
без винятку особи, котрі не належать до жодного народу.

Цей емпірично незаперечно установлений факт, факт зв'язку
між відкиданням належності до рідного народу та відсутністю
моралі (відсутності моралі не у розумінні відсутності знань
про мораль, а у розумінні відсутності впливу моральних
імперативів на дії таких осіб) явно потребує більш детального
розгляду як дійсно надзвичайно цікаве питання. Одначе наразі
буде достатнім констатувати, що відсутність моральних
імперативів однозначно перешкоджає справді причисляти себе до
котрогось із народів.
Мабуть що зайвим буде додати, що без такої особливості убивати
мільйони дітей було б неможливо.

Відсутність моралі, ось що є суттю покидьків невідомих народів.
Суть - у розумінні що далі рухатися нема куди. Тобто підстава
усіх підстав даного явища.

А відкидання ж належності до рідного народу - це лише неминучий
наслідок відсутності моральних імперативів у таких осіб.

Ще один суттєвий неминучий наслідок відсутності моралі - це їх
ненависть до усіх носіїв моралі, звісно що й до окремих осіб,
але особливо - це ненависть до форм людського спілкування,
фундаментальними правилами яких є моральні імперативи.

Зауважимо, що скоріше за все саме цією їх ненавистю до людей,
яка хоч-не-хоч мимоволі прослизає в міміці, в жестах, в голосі
- в усьому, можна тільки й пояснити, чому це при появі на екрані
телевізора котроїсь з осіб з ясно установленою відсутністю моралі
(
як от Д. Корчинського чи В. Медведчука, котрі привселюдно
_декларують_ неприйняття ними людської моралі:
["Моральні норми створені смертельно втомленими людьми. Вони
мусять бути переглянути" (Д. Корчинський, " "Це" і "Воно" ")]
["Те, що є вигідним, в тій чи іншій мірі, для всіх членів
суспільства, - є моральним" (В. Медведчук, "Політика і мораль")]
)
неодмінно виникає цілком чітке відчуття якоїсь коли не огиди,
то чогось іншого подібного такого.

Через цю їх ненависть задача ліквідації моралі усіма можливими
засобами, починаючи з концептуальної її критики (як от у зразках,
наведених вище) та пропаганди розпусти і розмаїтих збочень й
закінчуючи масовим фізичним убивством носіїв моралі - є основою
поведінки кожного покидька.

Однак повернімось до неандертальців та кроманьйонців.
Чи можна говорити про аж таку ступінь відмінності між
homo amorale та homo sapiens, що її можна було б реально
порівнювати з нібито наявністю окремих двох стабільних
несумісних антагоністичних цивілізацій, протилежних культур?

Але ж цілком очевидно, що покидьки невідомих народів не
утворюють собою жодної самостійної культури. Зрештою це
просто злочинне утворення, і яке б розгалужене та складно
структуроване воно не було, однак без об'єктів злочинної
діяльності, тобто народів, воно не змогло б існувати.
У той час як культури і неандертальців, і кроманьйонців,
як вказується у наведеній статті, тисячі років існували
абсолютно самостійно.

Зовсім інший вигляд має сусідство українського народу та його
убивць. Користуючись добрим ставленням з боку українців,
покидьки ненавидять український народ і паразитують на його
культурі, одночасно намагаючись усіма доступними їм засобами
зруйнувати її. І хоч це й має вигляд свого роду підпилювання
покидьками гілки, на якій самі ж і сидять, однак слід
враховувати наявність не одної єдиної плідної гілки людства.

Крім того homo amorale - це не остаточний діагноз, оскільки
зрештою є тільки наслідком _внутрішнього_ вибору кожної даної
особи на користь відкидання моралі, що (в загальному випадку)
ніколи не може бути настільки остаточним, щоб не припускати
повернення колись до основи людськості, до моралі.
Хоч на практиці звичайно що наприклад після убивства кількох
мільйонів дітей (чи навіть скажімо одного геніального поета й
носія найвищої моралі) повернення до нормальної людськості має
вигляд досить таки проблематичний.
Ясно що покидьки з подібним минулим користуються у своєму
середовищі якнайвищим пріоритетом, оскільки усім ясно, що
ризик повернення їх в коло нормальних людей після досягнення
високих щаблів в управлінських, державних структурах практично
відсутній.

Не зупиняючись на тому, що на стоянках неандертальців знаходили
кістки кроманьйонців і на стоянках кроманьйонців - кістки
неандертальців, а поблизу кісток убитих мільйонів українських
дітей не тільки нема _жодної_ кістки покидьків, які убивали їх,
а навпаки, _усі_ убивці _зараз_ числяться в найперших лавах
московських героїв, прикладів для наслідування, але одні тільки
розглянуті пару моментів дають достатню підставу зробити висновок,
що шановний Richard свою аналогію притягнув сюди за вуха. За що
йому слід і подякувати.

Олександр Франчук

"Richard" «rc@stayathome.yes», який не належить до жодного
з народів (у тому числі не належить і до єврейського народу)
в повідомленні news:X1Ohb.6651$Ys.654748@news20.bellglobal.com...
опублікував:
> Первое человечество погибло 30 тысяч лет назад
> 17:17 | 10.10.2003
> Источник: Известия.Ru
> 30 тысяч лет назад на нашей планете произошла глобальная катастрофа. Погибло
> целое человечество. Его погубил не огромный метеорит, не оледенение, не
> болезни и не дикие звери. Его истребили мы, люди.
> Отсчет явлений, которые мы сегодня именуем словом геноцид, начался именно 30
> тысяч лет назад. Тогда гомо сапиенс столкнулся с совершенно самостоятельным,
> особым и отличным от нас биологически типом людей и уничтожил его, чтобы
> освободить себе место на планете.
> Этих людей принято называть неандертальцами. В течение сотен тысяч лет они
> населяли Европу, здесь они сформировались, здесь была их родина, которую они
> покидали очень неохотно. В их облике имелись черты, которые мы и сегодня по
> привычке относим к примитивным: вдавленный назад подбородок и большие
> надбровные дуги, очень массивные челюсти. Но голова их была больше, чем у
> нас, ибо вмещала значительно более крупный мозг. Зачем он был им нужен,
> такой мощный мыслительный аппарат, мы не знаем и сегодня.
> Средний рост мужчин составлял 1,65 м, женщины были на 10 см ниже. Но при
> этом неандертальцы были крепышами. Мужчины весили около 90 кг, это был
> настоящий сгусток мышц.
> Все, что мы знаем, свидетельствует о том, что неандертальцы были людьми,
> человечеством в полном смысле этого слова, создавшим собственную культуру,
> радикально отличавшую их от мира других гоминидов и от мира животных. Они
> знали огонь, выделывали каменные орудия. 40 тысяч лет назад неандертальцы
> начали хоронить своих мертвых. Никакие предшественники или родичи человека
> не делали этого - только мы и неандертальцы. В это же время у них появились
> примитивные украшения: подвески из зубов животных. В истории Земли только
> люди и неандертальцы знали украшения.
> Им не чужды были альтруизм, уважение к старшим. Среди останков
> неандертальцев был найден скелет мужчины в возрасте 50 лет, по тогдашним
> меркам это был глубокий старик. У него не было ни одного зуба. Питаться он
> мог только в том случае, если кто-то пережевывал за него еду и кормил
> пользовавшегося уважением члена племени.
> Неизвестно, умели ли они говорить. Строение их неба таково, что вполне могло
> позволить неандертальцам владеть речью. Они были прирожденными охотниками и
> охотились группами, сообща. Диета их была довольно однообразна. Видимо, они
> собирали коренья и плоды. Но в основном питались мясом. На стоянках
> неандертальцев находят главным образом тщательно раздробленные и обглоданные
> кости разной дичи. А еще - точно так же "обработанные" кости кроманьонцев,
> то есть предков современных людей. А на стоянках кроманьонцев находили
> обглоданные кости неандертальцев. 10 тысяч лет сосуществовали на одной
> территории два вида людей. Еще примерно 30 тысяч лет назад последние
> представители этого племени ютились в районе Гибралтара, в Пиренеях и горах
> Далмации. Потом неандертальцы исчезли без следа. А мы остались.
> В течение многих десятилетий с 1856 года, когда в долине Неандерталь в
> Германии были впервые найдены останки этих существ, ученые довольно спокойно
> объясняли факт этого исчезновения. В полном соответствии с догмами
> дарвинизма неандертальцы были объявлены ближайшими родичами и
> предшественниками человека.
> Бомба взорвалась после того, как в 1997 году исследователи из Мюнхенского
> университета проанализировали ДНК останков самого первого неандертальца,
> найденных еще в 1856 году. Возраст находки составляет 50 тысяч лет. Изучение
> 328 выявленных нуклеотидных цепочек привели палеонтолога Сванте Паабо к
> сенсационному выводу: различия в генах между неандертальцами и современным
> человеком слишком велики, чтобы считать их родственниками. Новая сенсация
> пришла из университета в Цюрихе. Там испанка Марисия Понсе де Леон и
> швейцарец Кристоф Цолликофер сравнили черепа двухлетнего неандертальца и
> соответствующего по возрасту маленького кроманьонца, то есть современного
> человека. Вывод был однозначен: эти черепа формировались совершенно
> по-разному.
> На основании этих данных ряд исследователей в США и Европе пришли к выводу о
> том, что неандертальцы не были ни предками, ни родственниками современного
> человека. Это были два различных биологических вида, произошедших от разных
> ветвей древних гоминидов. Согласно видовым законам, они не могли смешиваться
> и давать общее потомство. Неандертальцы, следовательно, представляли собой
> особый вид разумных существ, порожденный ходом эволюции жизни на Земле. Они
> были особым человечеством.
> Для сторонников "политкорректной" традиции это был шок. Эволюция оказалась
> способной породить несколько разных человечеств, дарвиновская биологическая
> прямолинейность оказалась разбитой. Венец творения, гомо сапиенс, овладел
> планетой путем агрессии и войны, через уничтожение другого, тоже культурного
> народа.



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Наш ответ галичинизаторам.
Date: 5 листопада 2003 р. 20:58

Наш отвєт, це чий отвєт?
Інакше кажучи, від чийого імені, будьте добрі висловити,
Ви оце написали. Ви ж явно себе тут зачислили до якоїсь
спільноти (сабжектом "_наш_ ответ галичинизаторам").
Цілком ясно, що до єврейського народу Ви не належите,
а навпаки його ненавидите, коли я не помиляюся. Тобто
даний Ваш виступ не від імені єврейського народу.
Зрозуміло також, що Ви нерусскій, не кажучи вже про
решту народів. Скажімо "Пост эту песню китайский солдат",
це також мабуть не про Вашу милість?

Олександр Франчук

On Tue, 4 Nov 2003 19:30:20 -0500, "Richard" «rc@stayathome.yes» wrote:
>
> Кантата о Сталине
> Слова М. Инюшкина. Музыка А. Александрова
> От края до края, по горным вершинам,
> Где вольный орел совершает полет,
> О Сталине мудром, родном и любимом,
> Прекрасную песню слагает народ.
> Летит эта песня быстрее, чем птица,
> И мир угнетателей злобно дрожит.
> Ее не удержат посты и границы,
> Ее не удержат ничьи рубежи.
> Ее не страшат ни нагайки, ни пули,
> Звучит эта песня в огне баррикад,
> Поют эту песню и рикша и кули,
> Пост эту песню китайский солдат.
> От края до края, по горным вершинам,
> Где свой разговор ведет самолет,
> О Сталине мудром, родном и любимом
> Прекрасную песню поет весь народ.



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Наш ответ галичинизаторам.
Date: 6 листопада 2003 р. 14:04

Dmitry Trunikov «trunikov@softline.kiev.ua» news:3fa9ff16$1@softline.kiev.ua...
> Olexandr Franchuk wrote:
>>
>> Наш отвєт, це чий отвєт?
>> Інакше кажучи, від чийого імені, будьте добрі висловити,
>> Ви оце написали. Ви ж явно себе тут зачислили до якоїсь
>> спільноти (сабжектом "_наш_ ответ галичинизаторам").
>> Цілком ясно, що до єврейського народу Ви не належите,
>
> А почему вы решили, что объединяться можно исключительно по
> принадлежности к тому или иному народу? :)
>
>> а навпаки його ненавидите, коли я не помиляюся. Тобто
>> даний Ваш виступ не від імені єврейського народу.
>> Зрозуміло також, що Ви нерусскій, не кажучи вже про
>> решту народів. Скажімо "Пост эту песню китайский солдат",
>> це також мабуть не про Вашу милість?

Спеціально, щоби Ви не подумали, ніби я вважаю, що
об'єднуватися можна виключно за належністю до того чи
іншого народу, я написав "себе тут зачислили до якоїсь
_спільноти_", а не до конкретно народу - одної хоч і
родових, яких в природі не так уже й багато, але спільнот.

Я це запитую шановного Richarda зовсім не тому, що не
розумію, до якої спільноти він належить. Просто мені
цікаво, чи зможе він видумати якусь брехню у відповідь,
а чи не зможе і промовчить. Брехню - це тому, що у тій
спільноті, до якої він реально належить, брехня на жаль
є одною з основних (ще ненависть) норм поведінки, а
декларувати ж свою належність до даної спільноти в той
же час категорично заборонено, і через це такі особи тут
у форумі мають вигляд отаких собі осіб, які просто
відкидають свою належність до будь-яких народів.

Олександр Франчук



From: Olexandr Franchuk «olexandr@hotmail.com»
Newsgroups: ukr.politics
Subject: Русский Татарин
Date: Wed, 12 Nov 2003 14:47:25 +0200

"Yours Faithfully" news:3ef9a0cb$1@bserver.dfni.dp.ua...
>
> Точнее всего меня можно обозвать "русский татарин".
> И ничего стыдного в этом не вижу.

Згоден що нічого соромного. І взагалі, коли говориш те, що
справді думаєш, то в цьому нічого соромного нема. Навіть
більше, досягнути якихсь позитивних зрушень іншим чином
навряд чи можливо, і для нормальної людини соромно - це
говорити щось протилежне до того, що справді думаєш.
Це як на мою думку звісно.

І коли врахувати, що Ви тут один з ну дуже небагатьох,
хто зважився відверто висловитись на таку дражливу (в
певних колах) тему, то тим більше заслуговуєте на повагу.
А наявність проблеми поміж тим досить таки очевидна.

Тому (з повагою як до російського, так і татарського
народів) думаю що доречно було б дещо поглибити наше з
Вами розуміння поняття "русский татарин". Через це
ось для початку моє розуміння цього (можливо неточне - в
деталях а чи в цілому).

Отже "русский татарин" на теренах України - це людина,
свідома того, що своєю появою на світ (народженням)
завдячує татарському народу, живе (і користується добрим
до себе його ставленням) серед українського народу і
одночасно шукає нагоди послужити інтересам російському
народу (в інтерпретації московських інтерпретаторів) без
огляду на інтереси як татарського, так і українського
народів.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Русский Татарин
Date: 12 листопада 2003 р. 23:39

On Wed, 12 Nov 2003 14:55:24 +0200, "Denys" «1@1.com» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com» wrote...
>>>
>>> Точнее всего меня можно обозвать "русский татарин".
>>> И ничего стыдного в этом не вижу.
>>
>> Згоден що нічого соромного. І взагалі, коли говориш те, що
>> справді думаєш, то в цьому нічого соромного нема. Навіть
>> більше, досягнути якихсь позитивних зрушень іншим чином
>> навряд чи можливо, і для нормальної людини соромно - це
>> говорити щось протилежне до того, що справді думаєш.
>> Це як на мою думку звісно.
>> І коли врахувати, що Ви тут один з ну дуже небагатьох,
>> хто зважився відверто висловитись на таку дражливу (в
>> певних колах) тему, то тим більше заслуговуєте на повагу.
>> А наявність проблеми поміж тим досить таки очевидна.
>> Тому (з повагою як до російського, так і татарського
>> народів) думаю що доречно було б дещо поглибити наше з
>> Вами розуміння поняття "русский татарин". Через це
>> ось для початку моє розуміння цього (можливо неточне - в
>> деталях а чи в цілому).
>> Отже "русский татарин" на теренах України - це людина,
>> свідома того, що своєю появою на світ (народженням)
>> завдячує татарському народу, живе (і користується добрим
>> до себе його ставленням) серед українського народу і
>> одночасно шукає нагоди послужити інтересам російському
>> народу (в інтерпретації московських інтерпретаторів) без
>> огляду на інтереси як татарського, так і українського
>> народів.
>
> Это ты к чему? Или про себя?

Про свою думку стосовно розуміння поняття
"русский татарин". І до того, що коли шановний
Yours Faithfully написав, що не бачить нічого соромного,
коли на нього сказати "русский татарин", то я
згоден що нічого соромного. І т. д. по тексту, до якого
Ви ставите питання, поскіпавши його однак.
(Для повноти відповіді на Ваше запитання я текст відновив)

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Свободу Подкарпатской Руси порабощённой галичанским империализмом!
Date: 19 листопада 2003 р. 11:39

"Richard" «rc@stayathome.yes», який не належить до єврейського
(або російського чи будь-якогось іншого) народу,
написав в news:Kolub.8225$iT4.867543@news20.bellglobal.com...
>
> национализм стал «господствующей религией» как единственное реальное
> обоснование украинской государственности. Благодаря ему существует
> понятие «Украины» как некоего особого, совершенно отличного от России
> организма. Поскольку этот организм, по логике националистов, построен
> на противопоставлении всему русскому, его интересы противоположны
> интересам России. Никакими другими (религиозными, цивилизационными,
> экономическими, стратегическими) доводами нельзя объяснить миллионам
> простых людей необходимость поворачиваться к России спиной.

Сама тільки _можливість_ просто несправедливого державного
управління з боку чужої для даного народу спільноти, для
якої інтереси даного народу навіть не протилежні, а лише
байдужі, є більше аніж достатньою підставою такої державності
даного народу, в якій основною концепцією є націоналізм,
тобто любов до даного народу, до його землі. Це може називатись
навіть інакше. Наприклад в Китаї це нещодавно називалось
"китайська специфіка". Суть такого націоналізму (чи специфіки)
полягає у відсутності в державних, силових, в інформаційних
структурах осіб, які байдужі до українського народу, не кажучи
вже про таких людей, які ненавидять український народ.

А коли ж в державному управлінні приймають суттєву участь
представники політичної сили, для якої головною задачею є
паскудити усіма доступними засобами, не зупиняючись буквально
ні перед чим, у тому числі не зупиняючись перед трикратним
убивством мільйонів українських дітей, то _справді_ власна
держава даного українського народу не тільки достатньо
обгрунтована, а є просто життєвою потребою. Просто питанням
життя і смерті для даного українського народу. При тому, що
ця злочинна політична сила, повністю усвідомлюючи свою
відповідальність за серію голодоморів 20-го сторіччя в Україні, далі
продовжує прикладати величезні зусилля, щоби не випустити з-під
контролю інформацію про свої гігантські злочини в Україні - шляхом
то спотворення, то замовчування свідчень про голодомори - навіть
тої куцої інформації, яка є в підручниках історії для середньої
школи, не кажучи вже про повну інформацію, яка пильнується в
московських спецхранах.

Приклади такого притримування інформації про голодомори можна
легко побачити, просто вмикнувши телевізор.

Як от тиждень тому (11 листопада 2003) по УТ-1 в передачі
"Наголос" з Михайлом Погребинським, радником глави адміністрації
президента України, цей шановний політолог разом з двома
народними депутатами і професором обговорювали демографічну
ситуацію в Україні.

Здавалося б саме в розмові про демографічну ситуацію в Україні
було б доречно згадати три регулярні голодомори з періодом
9-12 років, кожним з яких було забрано життя мільйонів
українських дітей. Кожен з яких так вплинув на сучасну
демографічну ситуацію в Україні, як не вплинули усі решта
"демографічні кризи" разом узяті. Однак з трьох величезних
убивсв дітей в Україні було проміж іншим згадано тільки раз у
вступному сюжеті про голодомор-33, і то в контексті
колективізації. А убивства голодоморами дітей в 1921-23 та
1946-47 _жодного_ разу ніяк не були згадані. Ні в показаних
відеоматеріалах, ні в дискусії. Ні ведучим програми шановним
політологом Погребинським, ні двома народними депутатами
Верховної Ради, ні також професором.

Хіба отакі виступи були б хоч трішки можливі, якби "национализм
стал «господствующей религией»" в Україні? Не кажучи вже про
можливість убивства голодоморами нам невідомої (але відомої
самим убивцям) кількості українських дітей.

Що можливість поширення любові до рідного українського народу
серед представників українських державних структур лякає
шановного Richarda та інших таких як він, то це не дуже важко
зрозуміти.

Але не треба видумувати, що "национализм стал <господствующей
религией>" серед високопоставлених представників українських
державних структур. З огляду на дану телепередачу (і такі інші)
легко побачити, що насправді "релігія" таких осіб, які ненавидять Україну,
українців і все українське, продовжує бути панівною в українському
політикумі не набагато менше, аніж 56, 70 та 80 років тому.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Свободу Подкарпатской Руси порабощённой галичанским империализмом!
Date: 19 листопада 2003 р. 14:02

"Ratamahatta" «ratamahatta@inbox.ru» news:bpfguo$oll$1@news.lucky.net...
> "Roman Kisil" «rkisil@usb.utel.net.ua» wrote...
>>
>> Пане Олександре, цілком з Вами згоден, проте я гадаю що час діалогу вже
>> закінчився (не дивлячись на те, що багато політиків навіть правого
>> спрямування тільки про цей діалог і говорять). Все кінець всяким діалогам. Я
>> і багато таких як я в цім розчарувалися. Пора брати на озброєння метод
>> комуністів, перейменувавши його трішки: "Хто не з Україною той проти неї". І
>> все. Кілька шибениць в обласних центрах двох кольорів - чорного і червоного.
>> На чорному вішати бандитів, злодіїв, гвалтівників. На червоному "істінних".
>> Повірте. буквально місяць і буде порядок. І не буде бобів, ОКІ, Вкашників,
>> Юсів і Електроних Олегів. А буде син і буде мати і будуть люди на землі
> (с)
>
> Ти, Рома, далеко підеш. Ти певен що ті шибенеці будуть ставити "правильні"
> люди?

Досвід показує, що у разі як до цього дійде, шибениці ставитимуть
в основному саме ті, кого перелічив шановний Роман Кисіль. Більше
того, саме якраз цього, щоб до такого дійшло, оті перелічені усіма
силами своїми й добиваються. В цьому їм (свідомо чи несвідомо)
активно допомагає шановний Роман Кисіль.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Свободу Подкарпатской Руси порабощённой галичанским империализмом!
Date: 20 листопада 2003 р. 10:39

"Roman Kisil" «rkisil@usb.utel.net.ua» news:bpfteb$1hka$1@news.ukrsotsbank.com...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Досвід показує, що у разі як до цього дійде, шибениці ставитимуть
>> в основному саме ті, кого перелічив шановний Роман Кисіль. Більше
>> того, саме якраз цього, щоб до такого дійшло, оті перелічені усіма
>> силами своїми й добиваються. В цьому їм (свідомо чи несвідомо)
>> активно допомагає шановний Роман Кисіль.
>
> Пацифіст, Ви Олександре.
> Не берете до уваги історичний приклад. А шкода. Історія багато чому вчить.
> "Ворога треба знищувати - щоб потім не мстити за знищеного друга" (с)
> Вас перелічені особи (так само як і мене) знищили б незадумуючись.

Я беру до уваги факти минулого і не схильний до самообману.
Крім цього на подібну тематику мені вже доводилось вести розмову.
Ось пару цитат з того діалогу:
.------------->
Ви чомусь хотіли б, схоже на те, заваруху обгрунтувати,
чим більшу, тим краще. І щоб учасники не надто думали при
цьому, що роблять і для чого. Я ж вважаю такий шлях
найкоротшим шляхом до чергового знищення української
держави.

[...]

Допустіть на хвильку, що Ви помиляєтесь у свому
висновку про припинення існування злочинного
утворення, яке організувало в Україні голодомори
та інші злочинні діяння. Тобто припустімо що злочинна
зграя існує й надалі, збагачена величезним досвідом
проведення своїх грандіозних злочинів та їх прикриття,
і чекає, шукає, та допомагає появі сприятливої нагоди
для розгортання кривавих подій в Україні з метою
усунути прикре непорозуміння з назвою "Незалежна
Українська Держава".

Тоді реалізація пропагованих Вами методів перетворюються
буквально автоматично ось у якраз дану бажану
нагоду. Без практично жодного шансу для українського
народу.

Голодомори й Розстріляне Відродження - це далеко не
єдині злочинні діяння злочинного утворення, маліна
якого знаходиться у Москві. Величезний досвід
проведення різноманітномасштабних злочинних операцій
давно нагромаджений і готовий до використання в будь-яку
хвилину. Великі маси добре керованих посіпак (п'ята
колона) завжди напоготові прийняти участь в будь-яких
добре скоординованих акціях. Напоготові вже розроблені
численні сценарії на всі випадки. І т. д. і т. п.

Тобто Ваші пропозиції - буквально дорогоцінна знахідка
для цих людей. І не грає ролі, чи це Ви з добрих
міркувань помиляєтесь, чи зі злих не помиляєтесь.
Результат на жаль той самий...

http://www.google.com.ua/groups?hl=uk&lr=&ie=UTF-8&oe=UTF-8&selm=aa1iq2%24ad
f%241%40news.uar.net
<-----------.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Свободу Подкарпатской Руси порабощённой галичанским империализмом!
Date: 20 листопада 2003 р. 10:39

"Leonid" «mir@papir.s-pam.kiev.ua» news:3fbb4025$1@papir.kiev.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> "Richard" «rc@stayathome.yes», який не належить до єврейського
>> (або російського чи будь-якогось іншого) народу,
>
> А точніше - покидьок невідомого народу :-)

Якби навіть хотів заперечити, то не маю чим :-(

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Свободу Подкарпатской Руси порабощённой галичанским империализмом!
Date: 20 листопада 2003 р. 14:16

"Roman Kisil" «rkisil@usb.utel.net.ua» news:bphvpu$14vl$1@news.ukrsotsbank.com...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>>
>> Я беру до уваги факти минулого і не схильний до самообману.
>> Крім цього на подібну тематику мені вже доводилось вести розмову.
>> Ось пару цитат з того діалогу:
>> .------------->
>> Ви чомусь хотіли б, схоже на те, заваруху обгрунтувати,
>> чим більшу, тим краще. І щоб учасники не надто думали при
>> цьому, що роблять і для чого. Я ж вважаю такий шлях
>> найкоротшим шляхом до чергового знищення української
>> держави.
>> [...]
>> Допустіть на хвильку, що Ви помиляєтесь у свому
>> висновку про припинення існування злочинного
>> утворення, яке організувало в Україні голодомори
>> та інші злочинні діяння. Тобто припустімо що злочинна
>> зграя існує й надалі, збагачена величезним досвідом
>> проведення своїх грандіозних злочинів та їх прикриття,
>> і чекає, шукає, та допомагає появі сприятливої нагоди
>> для розгортання кривавих подій в Україні з метою
>> усунути прикре непорозуміння з назвою "Незалежна
>> Українська Держава".
>> Тоді реалізація пропагованих Вами методів перетворюються
>> буквально автоматично ось у якраз дану бажану
>> нагоду. Без практично жодного шансу для українського
>> народу.
>> Голодомори й Розстріляне Відродження - це далеко не
>> єдині злочинні діяння злочинного утворення, маліна
>> якого знаходиться у Москві. Величезний досвід
>> проведення різноманітномасштабних злочинних операцій
>> давно нагромаджений і готовий до використання в будь-яку
>> хвилину. Великі маси добре керованих посіпак (п'ята
>> колона) завжди напоготові прийняти участь в будь-яких
>> добре скоординованих акціях. Напоготові вже розроблені
>> численні сценарії на всі випадки. І т. д. і т. п.
>> Тобто Ваші пропозиції - буквально дорогоцінна знахідка
>> для цих людей. І не грає ролі, чи це Ви з добрих
>> міркувань помиляєтесь, чи зі злих не помиляєтесь.
>> Результат на жаль той самий...
http://www.google.com.ua/groups?hl=uk&lr=&ie=UTF-8&oe=UTF-8&selm=aa1iq2%24ad
f%241%40news.uar.net
>> <-----------.
>
> Отож.
> Що робити? (с).

Що вважаєте за потрібне звісно. Але після того, як
подумати.

Ось скажімо чи Ви помітили, що присутні в даному форумі
особи, які ненавидять Україну, українців і все українське
(а також представники цієї ж компанії поза межами даного
форуму) _бояться_ обговорення деяких речей.

Як от про регулярну _серію_ з трьох голодоморів 20-го
сторіччя в Україні.
Про _причини_ єврейського голокосту.
Про те, чому Москва приховує точне число мільйонів убитих
кожним із трьох організованих нею голодоморів.

І чи не нейбільш логічним було б робити перш за все, те,
чого найбільше бояться ті, хто наповнені своєю брудною
ненавистю по вінця.

Наприклад сьогодні по УТ-1 анонсована програма "Давайте
поговоримо" о 22:25 (коли я точно памятаю) з А. Базулик.
Заявлена тема - геноцид 1933 в Україні (це я по памяті
цитую).

Чом би не послухати, про що там говоритимуть для народу,
а про що мовчатимуть. Як Ви на це дивитесь. А завтра отут
обговорити мету даної передачі - розкрити убивство, а чи
приховати його.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Свободу Подкарпатской Руси порабощённой галичанским империализмом!
Date: 21 листопада 2003 р. 10:07

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:bpfj8t$2qvc$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>> Кілька шибениць в обласних центрах двох кольорів - чорного і червоного.
>> На чорному вішати бандитів, злодіїв, гвалтівників. На червоному "істінних".
>> Повірте. буквально місяць і буде порядок. І не буде бобів, ОКІ, Вкашників,
>> Юсів і Електроних Олегів. А буде син і буде мати і будуть люди на землі
>> (с)
>
> что, Рома, опять в сарай заходил? старую берданку уже стырили ночью, веревка
> на глаза попалась? да банка красной краски, которую твой дед еще с советской
> лакокраски вынес? ты бы свои инженерные идеи лучше в мирной жизни
> применял... посмотри, чем кончили твои упивские херои? чем кончил
> Бандера?... не с тех ты пример берешь, Рома, не с тех... даром, что
> российские телеканалы смотришь... небось фильмы про войну всё? :) смотри
> канал "Культура" - оперы, спектакли... а передачу "Свалка" по "Дискавери",
> как из хлама смастерить что-нибудь, лучше не смотри, а то тебе одни шыбеницы
> мерещатся... тем более на ночь :) а раз уж смотришь про войну, так посмотри
> передачи про историю Второй Мировой на "Дискавери" - может, руины Берлина
> тебя отрезвят немного да сотни тысяч немцев, взятых в плен Советской Армией
> под Сталинградом... а то собрался русских здесь вешать... откат может быть
> такой, Рома, что вместо столба с цифрами 1939 возле Львова будет стоять
> столб с цифрами 2004 или 2005, только уже возле того места, где Львов
> когда-то был

Чим це Вам, шановний bob, Львів не догодив цікаво.

Що ж стосується "а то собрался русских здесь вешать...", то посеред
тих, кого згадав тут шановний Роман Кисіль ("бобів, ОКІ, Вкашників,
Юсів і Електроних Олегів"), наскільки мені відомо, жодного русского
нема. Усі вони нерусскі. Так що Ви даремно таким макаром намагаєтесь
почепити на русскіх ненависть до України, українців та всього
українського. А на Романа Кисіля почепити бажання розправитися з
русскіми за цю ненависть перелічених нерусскіх до українців.

Хіба що в такий оригінальний спосіб Ви хочете особисто себе
оголосити русскім? Ну тоді в переліченій шановним Романом
компанії, коли не в цілому форумі, Ви будете єдиним русскім.

Ще (версія від ОКІ) один є варіант пояснення Вашої підтасовки,
що Ви так само, як і він вважаєте, що русскій народ в природі
насправді відсутній, а "русскімі" називається конгломерат осіб,
які висмикнуті Москвою із досяжних народів, й серед предків
кожного з тих людей, коли пошукати, жодного русского і нема.
На цю версію до речі свого часу тонко натякав також шановний
Владимир «kisvar@mail.ru», згадуючи про труднощі в русскіх із
національним самовизначенням.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 10 грудня 2003 р. 15:35

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:br6ild$b59$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>> Список жертв оуновского террора можно продолжать довольно долго - за десять
>> лет после изгнания гитлеровцев с Украины националисты убили свыше 30 тысяч
>> мирных граждан. Из них партийными работниками были только 2622 человека
>
> какой кошмар.... и че, это герои, да?
> нашли кем гордиться...
> ладно, когда Ромик их оправдывает - у него там родственники "воевали"...
> но я вот не пойму, как может нормальный человек, никак не связанный с
> "бойцами" УПА, открывать глаза и уши для восприятия рекламы этого брэнда -
> УПА... и кто вообще оплачивает такую рекламу? иначе как подонками этих
> рекламодателей назвать нельзя

За період часу трохи більший аніж півроку (кінець 1946, початок
1947, це 2-3 роки після "изгнания гитлеровцев с Украины ") на
території України - всюди, де не було УПА, Ваші
"нормальні чєлавєкі" без жодного ризику для власної шкури
убили принаймні півтора мільйона (1500 тисяч) українців, в
основному дітей. Усі убивці досі не тільки не покарані, не тільки
не названі, - учинене ними убивство не кваліфіковане як злочин
навіть в правовому полі України. Усі вони, ці убивці, як і в той час,
так і потім досі знаходяться в керівних, силових та інших
впливових структурах українського суспільства, і ясна річ що
вкрай негативно ставляться до УПА, яка суттєво завадила їм
тоді убивати українців.

І зараз вони також проти наприклад впровадження адресної
системи пільг, і то головним чином не так тому, що їхні заслужені
убивством українського народу призначені самими собі пільги
(як прямі, так і особливо приховані) дещо скоротилися б. Вони
проти адресних пільг тому, що в адресному вигляді їх розподіл
дещо змінився б на користь тих, кого вони ненавиділи тоді, в
час убивства, ненавидять зараз і нема сумніву, що будуть
ненавидіти завжди.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 10 грудня 2003 р. 17:30

"Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com»
news:3fd73271$1@bserver.dfni.dp.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "bob" «boris@reklama.dp.ua» wrote...
>>>
>>> ладно, когда Ромик их оправдывает - у него там родственники "воевали"...
>>> но я вот не пойму, как может нормальный человек, никак не связанный с
>>> "бойцами" УПА, открывать глаза и уши для восприятия рекламы этого брэнда -
>>> УПА... и кто вообще оплачивает такую рекламу? иначе как подонками этих
>>> рекламодателей назвать нельзя
>>
>> За період часу трохи більший аніж півроку (кінець 1946, початок
>> 1947, це 2-3 роки після "изгнания гитлеровцев с Украины ") на
>> території України - всюди, де не було УПА, Ваші
>> "нормальні чєлавєкі" без жодного ризику для власної шкури
>> убили принаймні півтора мільйона (1500 тисяч) українців, в
>> основному дітей. Усі убивці досі не тільки не покарані, не тільки
>> не названі, - учинене ними убивство не кваліфіковане як злочин
>> навіть в правовому полі України. Усі вони, ці убивці, як і в той час,
>> так і потім досі знаходяться в керівних, силових та інших
>> впливових структурах українського суспільства, і ясна річ що
>> вкрай негативно ставляться до УПА, яка суттєво завадила їм
>> тоді убивати українців.
>> І зараз вони також проти наприклад впровадження адресної
>> системи пільг, і то головним чином не так тому, що їхні заслужені
>> убивством українського народу призначені самими собі пільги
>> (як прямі, так і особливо приховані) дещо скоротилися б. Вони
>> проти адресних пільг тому, що в адресному вигляді їх розподіл
>> дещо змінився б на користь тих, кого вони ненавиділи тоді, в
>> час убивства, ненавидять зараз і нема сумніву, що будуть
>> ненавидіти завжди.
>
> Наверно все-таки не полтора, а пятнадцать миллионов.

Точне число убитих кожним із трьох голодоморів 1921-23, 1932-34,
1946-47 пильнується в московських спецхранах,
і нам з Вами не варто гадати, скільки Москвою убито шляхом
організації голодоморів. А число "півтора мільйона" я навів,
оскільки бачив його в шкільному підручнику історії. Хоч я й і
далекий від думки, що воно істинне. Єдине число від московських
представників, за яке можна бути певним, що воно було сказане
не для приховування убивства, була цифра 10млн, сказана
Сталіним Черчілю стосовно 1932-34. За 1946-47 подібних витоків
інформації з Москви я не знаю.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 11 грудня 2003 р. 10:57

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:br78id$2og9$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>> За період часу трохи більший аніж півроку (кінець 1946, початок
>> 1947, це 2-3 роки після "изгнания гитлеровцев с Украины ") на
>> території України - всюди, де не було УПА, Ваші
>> "нормальні чєлавєкі" без жодного ризику для власної шкури
>> убили принаймні півтора мільйона (1500 тисяч) українців, в
>> основному дітей. Усі убивці досі не тільки не покарані, не тільки
>> не названі, - учинене ними убивство не кваліфіковане як злочин
>> навіть в правовому полі України. Усі вони, ці убивці, як і в той час,
>> так і потім досі знаходяться в керівних, силових та інших
>> впливових структурах українського суспільства, і ясна річ що
>> вкрай негативно ставляться до УПА, яка суттєво завадила їм
>> тоді убивати українців.
>> І зараз вони також проти наприклад впровадження адресної
>> системи пільг, і то головним чином не так тому, що їхні заслужені
>> убивством українського народу призначені самими собі пільги
>> (як прямі, так і особливо приховані) дещо скоротилися б. Вони
>> проти адресних пільг тому, що в адресному вигляді їх розподіл
>> дещо змінився б на користь тих, кого вони ненавиділи тоді, в
>> час убивства, ненавидять зараз і нема сумніву, що будуть
>> ненавидіти завжди.
>
> 1) сами же пишете, что это не квалифицировано как преступление
> 2) если сталинский режим совершил преступления, то УПА от этого лучше не
> становится... весьма своеобразная логика у Вас... если Вам покажут убийцу,
> который застрелил трех человек, то Вы, вероятно, скажете - так это гарный
> хлопэць, потому что Чикатило 59 убил

Якщо людина не чекала, поки Чикатило чи інший убивця уб'є її саму та
її рідних близьких, і зупинила лік його жертв, застреливши його, то
я дійсно скажу, що то гарний хлопець. Навіть якщо Ви думаєте інакше.

Злочинний режим чинив гігантські убивства, а УПА досить таки успішно
перешкоджала йому в цьому. Тому УПА погана?
А ще хтось каже що сталінський режим далеко в минулому.
Коли б був в минулому, то така логіка, яка до здорового глузду не
має а ні найменшого відношення, була б просто принципово неможлива.
Однак ця логіка ось вона тут.

Сам пишу, а хто ж іще. Зараз голодомор 1946-47 ще не кваліфіковано
як злочин. Але ж іще не далі як навесні 2003 голодомор апокаліптичного
масштабу 1932-34 також ніяк і ніде не був кваліфікований, а зараз в
Україні він уже визнаний актом геноциду українського народу. І таке
визначення вже підтримало не так уже й мало країн у світі. Хоча ще й
року не минуло. Дійсно, логіка визначення поки що на півдорозі. Однак
дорога вже розпочата. Слідом за визначенням найбільшого акту (1932-34)
із серіїї актів геноциду українського народу 1921-23, 1932-34 та
1946-47 йде визначення цілої серії. А також точне визначення самого
злочинного суб'єкта. Щоб пересвідчитися в тому, що цей злочинний
суб'єкт зараз тут з нами, а не зник невідомо куди невідомо коли
невідомо чому, достатньо ознайомитись з реакцією деяких учасників
даного форуму на згадку про убивство мільйонів українських дітей, яку
неможливо кваліфікувати інакше, аніж реакцію представників нерозкритої
злочинної системи на згадку про злочини даної системи.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 11 грудня 2003 р. 12:14

"Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com» news:3fd73f10$1@bserver.dfni.dp.ua...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
>> "Yours Faithfully" «insidious_enemy@hotmail.com» wrote...
>>>
>>> Наверно все-таки не полтора, а пятнадцать миллионов.
>>
>> Точне число убитих кожним із трьох голодоморів 1921-23, 1932-34,
>> 1946-47 пильнується в московських спецхранах,
>> і нам з Вами не варто гадати, скільки Москвою убито шляхом
>> організації голодоморів. А число "півтора мільйона" я навів,
>> оскільки бачив його в шкільному підручнику історії. Хоч я й і
>> далекий від думки, що воно істинне. Єдине число від московських
>> представників, за яке можна бути певним, що воно було сказане
>> не для приховування убивства, була цифра 10млн, сказана
>> Сталіним Черчілю стосовно 1932-34. За 1946-47 подібних витоків
>> інформації з Москви я не знаю.
>
> Вы-то откуда это знаете? Сталин Черчилю сказал или Вам?

Якщо б Ви вважали, що цитувати можна виключно тільки почуте
на власні вуха, то дотримувалися б цього й самі. Якоюсь дещо
однобокуватою Ваша принциповість виходить.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 11 грудня 2003 р. 16:46

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:br9g28$m79$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>>>> Боббі, про таких чухраїнців як ти, Т.Г. Шевченко ще сто п'ядесят
>>>> років тому написав:
>>>
>>> Петя, мне до Тараса Шевченко и до его творчества нет никакого дела
>>> по одной простой причине - мне это неинтересно
>>
>> Причина проста, але трошки інша.
>> Ти не українець, ти запроданець.
>
> Петя, мне как-то пофигу эти разборки, кто украинец, а кто нет...

Нащо зайвий раз розписуватися у своїй мяко кажучи неправдивості.
Це ж неозброєним оком видно, що Вам далеко не все одно, хто
українець, а хто ні. В розумінні що як тільки Ви бачите, що справді
українець, то Ви його за це одразу ненавидите.

> я здесь писал уже об этом, могу еще раз повторить: мне нет дела до
> новообразования,
> которое 12 лет назад пропихнула кучка людей, а потом устроила
> референдум задним числом...

Як це референдум заднім числом? Не смішіть людей, шановний bob.

> мне нет дела до проблем, которые эти люди имеют, т.к. на
> украинизацию-национализацию, пожалуй, больше трети населения Украины
> кладет с прибором, и третьесортные ценности, которые они пытаются навязать,
> мало кому интересны... и я прекрасно понимаю, что патриотизм - это один из
> способов удержать дешевую рабочую силу на подконтрольной территории

Добре, припустимо що Вам вдалось обгадити патріотизм.
І що ж тоді Ви можете запропонувати українцям замість нього
цікаво?

> (территории Украины в данном случае), по этой причине эта кучка так и
> надрывается, и инвестирует в это значительные суммы - как-то здесь
> пробегала инфа, например, о том, какие суммы выделены на украинизацию Крыма...
> можно подумать, крымчанам для полного счастья только этого не хватает.. а
> то, что в Судаке, например, холодная вода подается по графику - питьевая (!)
> вода, так это никого не колышет, и потратить деньги на создание человеческих
> условий для людей никто не хочет... нахер им всрался твой Тарас
> Шевченко? можешь объяснить? или им на "Кобзаре" себе суп варить? и сколько еще
> поселков не газифицировано в том же Крыму, знаешь? так пускай выделяют
> "Кобзари" на килограммы, по 50 кг на человека в месяц, будут ими
> буржуйки топить

Коли я Вас правильно розумію, то Ви така людина, що жодні
духовні цінності як для Вас нічого не варті. Навіть гірше, усіма
духовними цінностями Ви гидитесь.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 12 грудня 2003 р. 12:30

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:bra5h3$opg$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>> Добре, припустимо що Вам вдалось обгадити патріотизм.
>> І що ж тоді Ви можете запропонувати українцям замість нього
>> цікаво?
>
> а больше ценностей в мире не существует?

Коли я не помиляюсь, то це питання на питання.

>> Коли я Вас правильно розумію, то Ви така людина, що жодні
>> духовні цінності як для Вас нічого не варті. Навіть гірше, усіма
>> духовними цінностями Ви гидитесь.
>
> неправильно розумиетэ
> мои духовные ценности - это не то, чем я собираюсь со всеми делиться
> а насчет того, что Шевченко - это "уси духовни цинности" Вы загнули,
> конечно... хотя, может, для кого из обделенных и убогих - это и есть "уси"

Духовні цінності, з якими Вам доводиться ховатися, щоб
ніхто не знав про них, це більше схоже на хворобливі
відхилення, інакше чого б це їх таїти. І потім що Ви
тоді тут робите у форумі, якщо про свої цінності не
хочете розповсюджуватися. Невже Ви тут тільки щоб гадити
на Вам чужі відверто проголошені духовні цінності інших
людей? А про свої непрезентабельні "цінності" Ви й самі
знаєте, що така бридота нікому б не сподобалася.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 15 грудня 2003 р. 9:05

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:brc7jr$1406$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>>>> Добре, припустимо що Вам вдалось обгадити патріотизм.
>>>> І що ж тоді Ви можете запропонувати українцям замість нього
>>>> цікаво?
>>>
>>> а больше ценностей в мире не существует?
>>
>> Коли я не помиляюсь, то це питання на питання.
>
> хорошо, я разжую: каждый человек для себя выбирает свои ценности - на что
> ему тратить свое время, ради чего жить, чем интересоваться и т.д.
> если у правительства болит голова, вокруг чего сплотить население Украины,
> то мне до этого никакого дела нет - это их головная боль... идея украинского
> национализма однозначно выбрана неудачно

З чого це Ви взяли, що уряд обрав ідею українського націоналізму,
щоб згуртувати український народ? Численні факти свідчать про
зовсім інший вибір уряду.

> я, как противник стадного чувства вообще, естественным образом и против
> какой-либо сплачивающей идеи, поэтому предлагать ничего не собираюсь - пусть
> голова болит у тех, кому это нужно... было и православие в Российской
> Империи, был марксизм-ленинизм, который навязывался в свое время - все эти
> навязывания суть бесполезная трата времени и сил.. вспомните, по скольку
> часов выбрасывалось на партсобрания, политинформации, историю КПСС... эти
> идеи никогда не были способны охватить все население, не способны сплотить
> вокруг себя население Украины и националистические идеи, будь то традиции,
> искусство или просто лозунг "украинцы лучше остальных"... все это не ново, о
> разделении "мы - они" писали еще сотни лет назад, это есть определяющий
> момент в национальном самосознании, украинец должен отделить себя от
> других... он легко отделяет себя от бразильца или китайца, поэтому так много
> усилий тратится на то, чтобы украинцы отделяли себя от русских - спустя не
> одно столетие жизни в одном государстве сделать это им непросто, и зачем?
> потому что 12 лет назад кучка людей провозгласила о том, что отныне мы по
> живем на разных берегах? идея подобного отделения "себя" от "них" - абсурд
> хотя бы по той причине, что у подавляющего большинства жителей Украины в
> России и других странах СНГ живут родственники, друзья и знакомые... т.е.
> эта идея искусственно навязывается... удивительно, что для Вас это не
> очевидно

Якщо Ви справді впевнені, що ідея відділення українців від росіян -
це абсурд, тоді Вам буде дуже легко пояснити потужну охорону кордону
між Росією та Україною в 1933 році. Свідчень про наявність якої, і що
вона тоді була справжня й реальна, більше аніж достатньо. А виставили
його, той кордон зовсім і не якісь там українські націоналісти, а якраз
навпаки, радетелі століть життя в єдиному государстві. Навіщо вони той
кордон так сильно охороняли? поясніть, будьте добрі.

Причому що абсолютно очевидно, чи Вам може ні? що якби той кордон
облаштували десь до 1933 українські націоналісти, то голодомор-1933 в
Україні нікому би й уві сні не було б приводу щоб приснився.

> если кому-то интересны ценности, предоставляемые т.н. украинской культурой,
> он без труда их найдет, почитает, послушает, посмотрит... нет нужды в том,
> чтобы их кому-то навязывать, прививать, насаждать, культивировать
> (синонимичный ряд можете продолжить сами по Вашему вкусу)

Прямо отак без труда знайде? почитає? послухає? подивиться?
Та досить увімкнути FM-радіо, кабельне телебачення (тай і
некабельне), чи підійти до газетного кіоску, чи до пункту
відеопрокату, чи в книжковий магазин (можна продовжувати),
і там на власні очі пересвідчитись в один момент, а що ж саме
українцям нав'язується, прививається, насаджується та культивується.
І що оте все воно там, те, що нав'язується, ну дуже ой далеке як від
від української мови та культури зокрема так і від культури взагалі.

>> Духовні цінності, з якими Вам доводиться ховатися, щоб
>> ніхто не знав про них, це більше схоже на хворобливі
>> відхилення, інакше чого б це їх таїти.
>
> Снова попытка за меня расписаться. Сделайте одолжение, не напрягайтесь.
> "Доводыться ховаться" - это Ваши личные больные фантазии. Я могу разделить
> свои ценности с определенным кругом людей, которым они интересны и степень
> знакомства с которыми позволяет это сделать. Например, есть круг людей, с
> которыми я могу поговорить об Ип Мане, о Ли Шань Ине. С другими - например,
> о Галиче. Это небольшая часть моих ценностей, которая, по всей видимости, не
> имеет ничего общего с теми "хвороблывыми отклонениями", о которых Вы здесь
> пишете. Этих трех людей я безгранично уважаю за разные достоинства. Но, в
> отличие от свидомых, я совершенно не горю желанием кому-то это навязать и
> т.п. (см. синонимичный ряд выше).

Нав'язувати цінності і ділитися ними - це досить таки не
одне і те ж саме. Може Ви (якщо не просто жмотитесь)
гадаєте, судячи по собі, що хтось почне Ваших Іп Мане,
Лі Шань Іня чи Галича обливати болотом, беручи приклад
із Вас? І тому не хочете ділитись.
За всіх розписуватись не берусь, однак щодо мене, то я
вважаю, що коли хтось починає отаке робити, навіть якщо
це навіть Ви, не кажучи вже про когось іншого, то це одразу
принижує (підтягує) таку особу до хрестоматійного рівня
Моськи, яка щиро вірувала, що коли вона на когось великого
нагавкає, то тим самим дуже збільшить свою значимість.

>> І потім що Ви
>> тоді тут робите у форумі, якщо про свої цінності не
>> хочете розповсюджуватися. Невже Ви тут тільки щоб гадити
>> на Вам чужі відверто проголошені духовні цінності інших
>> людей? А про свої непрезентабельні "цінності" Ви й самі
>> знаєте, що така бридота нікому б не сподобалася.
>
> Если мое присутствие в форуме Вас так раздражает, то почему бы
> Вам не создать себе соответствующее правило для группы новостей?
> Форум чреват тем, что далеко не все разделят Вашу точку зрения.

Говорячи "бридота" я мав на увазі ту Вашу на мій погляд
непрезентабельну духовну "цінність", яка спонукає Вас
постійно обпльовувати в форумі ukr.politics те, що справді
дороге українському народу. Ну не безмірна ж повага до
Іп Мане, Лі Шань Іня чи до Галича спонукає Вас до цієї
низькості.

Мене анітрохи не дратує Ваша присутність тут у форумі, і я
сприймаю Ваші дописи як вияв тих наших українських реалій,
які серед інших перш за все слід бачити саме такими, якими
вони є насправді.
І я також не претендую на те, щоби усі поділяли мою точку
зору. Але я сюди заходжу щоби висловити свою точку зору.
Вона обумовлюється перш за все наявністю у мене рідного
народу, а також фактів нещодавніх трьох величезних убивств
значної частини мого рідного народу за допомогою трьох
голодоморів, добре спланованих й організованих конкретними
представниками злочинної системи. А ще як з моєї точки зору
значно, із значним відривом важливішим від інших фактором
української сучасності (не тільки української сучасності) є факт
наявності зараз із нами, і то навіть в тому числі й тут у форумі
численних представників нерозкритої злочинної системи-убивці,
і вони щодня демонстративно виявляють - з будь-якого приводу,
і без приводу - точнісінько ту ж саму ненависть до мого рідного
народу (не тільки до мого рідного народу). Ту ж саму ненависть,
якою керувалися їх попередники (чи вони самі) під час убивств
та під час підготовки до тих убивств. Тут у форумі вони
виявляють свою ненависть на словах, а в державних, ділових,
напівдержавних, силових структурах та ЗМІ - діями.
Якщо Ви наприклад гадаєте, що ця система, яка убила відому
тільки убивцям кількість мільйонів українців, більшість з яких
були діти, і інформація про що пильно оберігається в московських
спецхранах, більше не загрожує українському народу, то може
висловите, чому?

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 15 грудня 2003 р. 16:30

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:brjv8c$n47$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>> Якщо Ви справді впевнені, що ідея відділення українців від росіян -
>> це абсурд, тоді Вам буде дуже легко пояснити потужну охорону кордону
>> між Росією та Україною в 1933 році. Свідчень про наявність якої, і що
>> вона тоді була справжня й реальна, більше аніж достатньо. А виставили
>> його, той кордон зовсім і не якісь там українські націоналісти, а якраз
>> навпаки, радетелі століть життя в єдиному государстві. Навіщо вони той
>> кордон так сильно охороняли? поясніть, будьте добрі.
>
> Я говорю о 1991-м, а не 1933-м. Это разные реалии.

Ви справді думаєте, що 1991 і 1933 - це різні реалії? І що ж
з Вашої точки зору їх аж так суттєво різнить?

Разом з тим тільки одне те, що Вам разом зі мною абсолютно
очевидно, що якби той кордон-1933 облаштували десь до 1933
українські націоналісти, то голодомор-1933 в Україні нікому би й
уві сні не було б приводу щоб приснився, одне це вже наші з Вами
точки зору робить значно ближчими.

> Если же вспоминать о жертвах сталинского режима, то цифра 75-77 млн.
> человек, которую называют западные историки (а возможно, эта цифра и больше)
> говорит о том, что пострадали все народы СССР. Я не вижу оснований для
> придания исключительности народу украинскому.

Я теж проти придавання винятковості народу українському.
В розумінні що з огляду на величезні убивства в недалекому
минулому не один тільки український народ має привід _зараз_
потурбуватися про свою безпеку. І єдиний реальний шлях до
безпеки народів пролягає перш за все через повноцінне
розслідування учинених нещодавно і то таких гігантських злочинів,
що за всю історію людства ніхто нічого навіть близько поставити
не може поруч із ними.
І коли б Ви перестали штучно стримувати логіку своєї ж власної
думки, то вслід за _здогадами_ про 75-77 млн. від західних істориків
Ви б одразу ж запитали, а де ж поділися московські історики?
І чому цифр від московських істориків щось не дуже видно. У
той час коли усі архіви СССР зберігаються саме в цьому
городі-герої? І що в тих архівах є не тільки _точні_ цифри, скільки
в якому з голодоморів було убито мільйонів українців, але й багато
усього іншого. І що факт приховування Москвою інформації про
учинені в минулому убивства не тільки достатньо чітко вказує на
злочинниго суб'єкта, _зараз_ віддповідального за злочини, учинені
раніше, але й досить таки промовисто вказує на подальші наміри
цього московського злочинного суб'єкта. І це навіть коли не звертати
уваги на відверто безглузді заяви московського посла Черномирдіна
про відсутність відповідальності Москви за серію голодоморів
20-го сторіччя в Україні.

Olexandr Franchuk



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 16 грудня 2003 р. 16:36

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:brkk9f$n73$2@volcano.apex.dp.ua...
>
>> Ви справді думаєте, що 1991 і 1933 - це різні реалії? І що ж
>> з Вашої точки зору їх аж так суттєво різнить?
>
> И то, что Вы написали насчет голодомора, которого могло не быть, и то, что
> роль украинцев в СССР во времена Хрущева и Брежнева была одной из первых
> ролей. Поменялось руководство, поменялось и отношение к Украине у
> кремлевской верхушки.

Ви тут легенько отак собі трохи недозрозуміли. Я не писав, що
голодомору могло й не бути. Я писав, що є _повна_ певність у
тому, що голодомору-33 не могло б бути, він би був цілком
неможливий, якби тоді в Україні при владі були патріоти
українського народу, а не "раби, подножки, грязь Москви".
І потім Ви даремно зв'язуєте ставлення Москви до України з
окремими фізичними особами. Ось наприклад Сталін керував 30
років, а голодомору в Україні то не було, то він був.
Так що шкода, але приведені Вами відмінності можна зрозуміти
скоріше як цілковиту відсутність змін в Москві-1991 (чи тим
більше 2003) порівняно з Москвою-1933, коли по суті.

>> Я теж проти придавання винятковості народу українському.
>> В розумінні що з огляду на величезні убивства в недалекому
>> минулому не один тільки український народ має привід _зараз_
>> потурбуватися про свою безпеку. І єдиний реальний шлях до
>> безпеки народів пролягає перш за все через повноцінне
>> розслідування учинених нещодавно і то таких гігантських злочинів,
>> що за всю історію людства ніхто нічого навіть близько поставити
>> не може поруч із ними.
>
> А как Вы считаете, что стало причиной таких тотальных массовых убийств?
> Может, эти причины никуда не исчезли и где-то дремлют в иных головах?

Розумію Вас. Нам усім хотілося б бачити реальність такою, яка
вона є. У той час коли є ясність, що насправді вона, реальність,
зовсім не така, яку нам намагаються показати, і то в основному
саме ті намагаються показати, хто несуть всю відповідальність за
хоч і неймовірні з точки зору нормальної людини злочини, але які
неспростовний факт. І вони не тільки несуть відповідальність,
вони також володіють повною та вичерпною інформацією стосовно і
причин, і перебігу, і прикриття, і приховування, і результатів,
а також стосовно багатьох інших речей, повязаних із своїми злочинами.

Оскільки остаточна людська правда - це те, що справді діється
там, в душі, то мабуть що (нам) не дуже є сенс надто шукати
справжні причини організації голодоморів 20-го сторіччя в Україні
серед таких речей, як от наприклад ідея очистити українську землю
від українців. Хоч серед похідних від справжньої причини така
ідея звичайно що може мати місце.
І сподіватися на те, що убивці (без жодного перебільшення справді
апокаліптичного масштабу) ні з того, ні з сього без жодних причин
раптом перестануть бути собою і стануть тими, кого вони ненавиділи
і тому убивали, тобто людьми, для яких рухливість морального закону
не більша, аніж рухливість (непорушність) зоряного неба над
головою, було б так наївно, що прямо таки злочинно наївно.

Я вважаю, що поки убивця не виявлений і не знешкоджений, доти
убивство реально загрожуватиме знов і знов. Саме таке невиявлення
і незнешкодження зараз має місце стосовно московського убивці
разом з його співубивцями, які окопалися не тільки у владних
коридорах України, а й в інших місцях.

>> І коли б Ви перестали штучно стримувати логіку своєї ж власної
>> думки, то вслід за _здогадами_ про 75-77 млн. від західних істориків
>> Ви б одразу ж запитали, а де ж поділися московські історики?
>> І чому цифр від московських істориків щось не дуже видно. У
>> той час коли усі архіви СССР зберігаються саме в цьому
>> городі-герої? І що в тих архівах є не тільки _точні_ цифри, скільки
>> в якому з голодоморів було убито мільйонів українців, але й багато
>> усього іншого. І що факт приховування Москвою інформації про
>> учинені в минулому убивства не тільки достатньо чітко вказує на
>> злочинниго суб'єкта, _зараз_ віддповідального за злочини, учинені
>> раніше, але й досить таки промовисто вказує на подальші наміри
>> цього московського злочинного суб'єкта. І це навіть коли не звертати
>> уваги на відверто безглузді заяви московського посла Черномирдіна
>> про відсутність відповідальності Москви за серію голодоморів
>> 20-го сторіччя в Україні.
>
> Видите ли, это дракон о десятках голов. По сути, в организации голодоморов
> виноваты даже не русские - большинство членов двух первых совнаркомов были
> евреями или полуевреями, были также грузины и латыши. Когда-то
> небезызвестный Петр Сковородкин выкладывал поименный состав с указанием
> национальности и с источником информации. Говоря "Москва", что или кого Вы
> имеете в виду? Я уверен, что нынешние руководители Украины также имеют
> доступ к этим архивам. Тем не менее, по каким-то причинам предпочитают не
> предавать огласке ни цифры, ни засекреченные приказы.

Можна звичайно гадати, чи нинішні керівники України мають доступ до
московських архівів, чи ні, особливо що стосується тих з київських
високопосадовців, призначення яких на високі київські посади
відбулося в московських кабінетах. Але от що стосується найвищого
кремлівського керівництва, то гадання зайве, вони не можуть не мати
повного доступу до своїх власних спецхранів.

Говорячи "Москва" я маю на увазі злочинну спільноту, яка контролює
усі порухи російської держави. Яка, ота спільнота, не має нічого
спільного ні з російським, ні з єврейським народами. Не кажучи про
український, грузинський чи якийсь інший народ. Інтереси якої (цієї
злочинної спільноти) прямо протилежні інтересам як кожного з народів
зокрема, так і тому спільному, що єднає інтереси усіх народів взагалі.
І яка контролює не тільки російську державу, а разом з нею й
російський народ, а також і різні міжнародні та національні
організації, як от наприклад можна вважати цілком ідентифікованим
контроль цієї злочинної спільноти над Пулітцерівським комітетом,
який зараз продовжує пропонувати нам вважати а чи не найкращим
журналістом 30-х років журналіста, який довгі роки свідомо обманював
цілий американський народ.

Строкатість етнічної підкладки совнаркомов та інших керівних
московських установ, як давніших, так і сьогодні - це добре відомий
факт. Як і те, що коли усі ті люди й мають якесь відношення до народів,
яким завдячують своєю появою на світ, то аж ніяк не на благо того
народу. Не на благо також і єврейського народу, це досить таки неважко
показати. Використання злочинною системою представників народів проти
тих же народів - що може бути більш ефективним в злочинних діях,
коли об'єктами злочинної діяльності є конкретні народи.

Як от наприклад зараз в керівних московських структурах повно
минулих українців. Може усіх їх там московська злочинна система
поставила, щоби зробити якесь добро українському народу? Це припущення
має вигляд сюжету для нового анекдоту, настільки разюче контрастує
із діяльністю тих людей, знання яких про український народ такі
потрібні зараз Москві.

Даних міркувань звісно можна і не поділяти. Але тоді потрібні якщо не
аргументовані заперечення, то тоді якісь інші хоч скількись схожі на
дійсність версії, які б пояснювали факти. "Зрозуміти, що діється
насправді, ось моя мета" [(С)О.Скрипка на каналі чесних новин] -
це я процитував, оскільки з постановкою питання цілком солідарний.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 17 грудня 2003 р. 15:18

"bob" «boris@reklama.dp.ua» news:brp9jm$190m$1@volcano.apex.dp.ua...
>
>> Можна звичайно гадати, чи нинішні керівники України мають доступ до
>> московських архівів, чи ні, особливо що стосується тих з київських
>> високопосадовців, призначення яких на високі київські посади
>> відбулося в московських кабінетах. Але от що стосується найвищого
>> кремлівського керівництва, то гадання зайве, вони не можуть не мати
>> повного доступу до своїх власних спецхранів.
>
> Конечно, имеют они доступ к этой информации. Скорее всего, наши тоже имеют.
> Но вот вопрос: как быть дальше с этой информацией? Те люди, которые стоят
> сегодня у власти в Москве, не имеют отношения ни к одному из голодоморов на
> Украине. И что делать Украине? Порвать из-за этого все отношения с Россией?
> На мой взгляд, это было бы глупо и необоснованно. Обнародовать цифры - это
> совсем другое дело. Мои знакомые евреи работают над созданием музея
> холокоста - любой может прийти и узнать всю информацию, которая у них
> имеется. Вполне можно было бы взять пример. Да, забыл добавить: не только
> цифры, но и фамилии. И переименовать наконец название города, в котором я
> сейчас живу. Сколько можно носить имя Петровского? Екатеринослав - вполне
> нормально и исторически гораздо более обоснованно.
>
> Причину безумий, творившихся при сталинском режиме (первый голодомор в
> какой-то степени был вызван изнурительной войной, а вот вторые два -
> полностью на совести "вождей"), я вижу прежде всего в том, что руководство
> состояло по большей части из сумасшедших людей. Какой бы ни была идеология,
> какой бы правильной ни казалась - истреблять целый класс, по сути весь цвет
> Российской Империи, - это безумие. Масштабы последствий оценить, наверное,
> не сможет никто. Если Вы не читали "Погружение во тьму" Олега Волкова, -
> очень рекомендую. Сколько десятков тысяч и каких (!) людей было убито и кем
> (!) убито - быдлом. Сам Волков 28 лет отсидел за то, что отказался "стучать"
> на греческого посла, при котором работал переводчиком. Потомок династии
> российских адмиралов, в которой были и братья Лаптевы. Один характерный
> случай, прекрасно иллюстрирующий 30-е годы: Архангельск, чудовищная зима.
> Грузинский князь, бывший сокамерник Волкова, выпущен на свободу. Самого
> Волкова тоже выпустили (как оказалось, всего на несколько месяцев). Оба
> "приписаны" в Архангельске - срок заменен на ссылку. Грузинский князь
> работает кучером, возит на санях комиссаров. Волков владеет свободно
> четырьмя языками, князь - семью. В городе красноармейцы, типичное быдло с
> тремя классами ЦПШ. Князь с вожжами в руках потрясающим голосом затягивает
> арию на итальянском о сатрапах. Совершенно не опасаясь, что кто-то из этого
> быдла поймет, о чем он поет. И зная, что выпускник Тенишевского училища
> Волков (кстати, учился в одном классе с Набоковым) все понимает прекрасно. В
> общем, хорошая книга.

Дуля в кишені характерна на жаль не тільки грузинським князям :-)

А "бидло", тобто люди з недорозвинутою свідомістю, це зовсім не ті,
на кому лежить відповідальність за убивства, учинені їх руками. Та ще
й і масові убивства. Згодіться, що це треба мати недорозвинуту
свідомість, щоб не розуміти, що за тим "бидлом", за діями того "бидла"
стоять цілком конкретні люди без ознак людської моралі, які не тільки
зробили можливими ті дії, але й до того ж так добре попрацювали над їх
обставинами, що ті дії почали бути неминучими. І що особистий склад того
"бидла" не означає _нічого_, як не одне "бидло", то інше, але тими чи
іншими руками задача була б виконана в усіх випадках.
І що зараз ті ж самі люди (такі ж самі люди), як і ті, що просвічують з-за
згаданого Вами "бидла", активно працюють над збільшенням маси отого
потрібного "бидла", намагаючись наприклад замарати слово "свідомий".

Що стосується безумства керівників російської імперії - кількадесятирічної
давності, які учинили згадані нами з Вами злочини, чи теперішніх, які пильно
оберігають ті злочини від людського ока, готуючи такі самі, а чи ще більші
злочини (чи може Ви не згодні?), то я міг би з Вами погодитись тільки в
тому випадку, якщо назвати безумством відсутність людської моралі.
Яка одинаково годиться як для пояснення "истреблять целый класс,
по сути весь цвет Российской Империи", так і для пояснення знищення
української інтелігенції, а це мільйони освічених людей, а також і для
пояснення убивства трьома голодоморами віруючого селянства України,
тобто носіїв високої людської моралі.

Тепер про Ваше уявлення, що нібито "первый голодомор в какой-то степени
был вызван изнурительной войной". Я не закликаю Вас читати матеріали
партійного з'їзду на початку 1921 року. А це вже було після "изнурительной
войы", там легко можна побачити виступи, в яких з обуренням згадується,
що в той час, як пролєтаріат нєдоєдаєт, селяни в Україні годують свиней
пшеницею. Я тільки ще раз тут покажу невеличкий, але відкрито опублікований
документ, щоб у Вас не було ілюзій стосовно причини першого голодомору
1921-23 в Україні, коли Сталін іще був далеко не вождь:

.------------>

ЗАПИСКА В. М. МИХАЙЛОВУ С ПРОЕКТОМ
ПОСТАНОВЛЕНИЯ ПОЛИТБЮРО ЦК РКП(б)
О ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ РАБОТЕ
НА УКРАИНЕ

9/ХI.
т. Михайлов!
Прошу послать вкруговую членам Полибюро и вер-
нуть мне.
Предлагаю постановление Политбюро.
Политбюро указывает ЦК КПУ, что полный сбор
продовольствия на Украине, т. е. 100%, имеет для
РСФСР абсолютно коренное значение. Также и доставка
нам 57 миллионов пудов. Поручает: выработать немед-
ленно ряд наиболее энергичных мер для достижения
этой цели и о всех решениях сообщить.
О ходе сбора и вывоза в РСФСР продовольствия со-
общать краткие итоговые данные по телефону 2 раза
в месяц.
Ленин
Написано 9 ноября 1921 г.

(Ленин, ПСС, издание пятое, т. 44, с. 241)

<---------------.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 22 грудня 2003 р. 14:57

"Myron Maiar" «mmaiar@yahoo.com» news:3hbFb.3931$xh2.205@nwrdny02.gnilink.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com» wrote...
>>
> [...]
>> Говорячи "Москва" я маю на увазі злочинну спільноту, яка контролює
>> усі порухи російської держави. Яка, ота спільнота, не має нічого
>> спільного ні з російським, ні з єврейським народами. Не кажучи про
>> український, грузинський чи якийсь інший народ. Інтереси якої (цієї
>> злочинної спільноти) прямо протилежні інтересам як кожного з народів
>> зокрема, так і тому спільному, що єднає інтереси усіх народів взагалі.
>
> Це якщо виходити з того, як Ви визначаєте ці інтереси. "Спільнота" може,
> взагалі кажучи, визначати їх по-іншому і виявляти спільність цих інтересів.
>
>> І яка контролює не тільки російську державу, а разом з нею й
>> російський народ, а також і різні міжнародні та національні
>> організації, як от наприклад можна вважати цілком ідентифікованим
>> контроль цієї злочинної спільноти над Пулітцерівським комітетом,
>> який зараз продовжує пропонувати нам вважати а чи не найкращим
>> журналістом 30-х років журналіста, який довгі роки свідомо обманював
>> цілий американський народ.
>
> Очевидно, один журналіст не міг сам обманювати весь американський народ.
> Якщо бути послідовним, то треба також визнати контроль принаймні над
> New-York Times.
> Мирон

Дякую, Мироне,

звичайно що дана злочинна спільнота, яку є сенс називати "Москва"
через те, що центр спільноти з давніх часів знаходиться в Москві,
по-іншому визначає інтереси різних народів. І суперечка про
правильність того чи іншого визначення інтересів народів мала б
вигляд "слово проти слова", коли б факти, які є перед нами в усій
своїй зловісній грандіозності, не свідчили про те, що московське
визначення інтересів _кожного_ народу в дії своїй завжди тягне за
собою величезне винищення даного народу. Саме це дає підству не
боячись звинувачення в тенденційності говорити про протилежність
інтересів московської злочинної спільноти інтересам усіх народів.

Якщо до інтересів народів причисляти їх же винищення, то це буде
мабуть що суттєво суперечити здоровому глузду, коли Ви не проти.

Той журналіст, Дюранті, якого Пулітцерівський комітет зараз ставить
за приклад для інших журналістів тільки тому, що він сприяв своїми
брехливими публікаціями убивству українського народу, не зміг би
сам, без підтримки злочинної спільноти обманювати весь американський
народ. Брехливість же його публікацій очевидна в тому числі й
самому Пулітцерівському комітету.

Але Пулітцерівський комітет наполягає і зараз на тому, що його
премія належить найкращому журналісту Дюранті. Дюранті ж
відрізняється від решти нечесних журналістів, які не отримали
Пулітцерівської премії, тільки одним тим, що своїми нечесними
публікаціями сприяв величезним убивствам Москвою українського
народу. Тобто ми зараз маємо _дію_ Пулітцерівського комітету,
серед можливих причин якої нема нічого, окрім належності даного
комітету до злочинної спільноти, яка несе відповідальність за
організацію голодоморів в Україні.

Що стосується New-York Times, то подібних за однозначністю дій з
боку цього видання я наразі не знаю. Але я досить таки далекий
від того, щоб претендувати на якийсь хоч трохи помітний рівень
знань стосовно цього видання.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 23 грудня 2003 р. 16:45

"Myron Maiar" «mmaiar@yahoo.com» news:kyQFb.386$PJ6.195@nwrdny03.gnilink.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com» wrote...
>>
>> звичайно що дана злочинна спільнота, яку є сенс називати "Москва"
>> через те, що центр спільноти з давніх часів знаходиться в Москві,
>> по-іншому визначає інтереси різних народів. І суперечка про
>> правильність того чи іншого визначення інтересів народів мала б
>> вигляд "слово проти слова", коли б факти, які є перед нами в усій
>> своїй зловісній грандіозності, не свідчили про те, що московське
>> визначення інтересів _кожного_ народу в дії своїй завжди тягне за
>> собою величезне винищення даного народу. Саме це дає підству не
>> боячись звинувачення в тенденційності говорити про протилежність
>> інтересів московської злочинної спільноти інтересам усіх народів.
>
> Ваш висновок, на мою думку, не обґрунтований. Геноцид було вчинено проти
> українського народу, а не проти всіх.

Геноцид - це найбільший злочин, однак злочини можуть бути й інші.
І як на мій погляд це надто важливо не упускати з виду, що
спільнота, яка учинила геноцид, а ні на мить з того часу не
припиняла активної діяльності. І що для успіху нових злочинів їй перш
за все потрібно перекладати і перекладати з себе відповідальність
за свої злочини будь-яким чином на котрийсь із народів.
Ви думаєте, що висновок про протилежність інтересів московської
злочинної спільноти інтересам усіх народів не обґрунтований? Тоді
варто задуматися, а чому причини єврейського голокосту зовсім не
аналізуються.

>> Якщо до інтересів народів причисляти їх же винищення, то це буде
>> мабуть що суттєво суперечити здоровому глузду, коли Ви не проти.
>
> Я не проти. Але якщо до інтересів одних народів причисляти винищення інших,
> то це, мабуть, буде суперечити здоровому глузду не так суттєво. У всякому
> разі я не бачу підстав вважати, що організатори того страшного голодомору
> виявляли однакове ставлення до всіх народів.

У Вас нема підстав також вважати, що організатори серії
голодоморів в Україні 20-го сторіччя - це тупі примітивні
неорганізовані убивці.

Причислення до інтересів одного народу винищення іншого народу -
це саме якраз оте "інше" визначення інтересів різних народів,
яким займається Москва. Таке протиставлення в дійсності своїй
неминуче тягне за собою в той чи в інший спосіб але винищення як
одного, так і іншого протиставлених Москвою народів.

Протаставлення народів здійснюється цілим букетом розмаїтих засобів.
Шляхом наприклад організації в один момент часу винищення одних,
не зачіпаючи інших, а в інший момент часу винищення тих інших,
не зачіпаючи перших. Ось Вам і привід для звинувачень через
деякий час як в один бік, так і в протилежний. Такими та іншими
подібними методами з давніх часів Москва зцьковує між собою
сусідні народи. Це стосовно неоднакового ставлення з боку Москви
до різних народів.

Я впевнений у тому, що до _справжніх_ життєвих інтересів
російського (чи єврейського) народу не входить знищення
українського народу. Хоч одночасно дуже добре видно, що
з боку злочинного утворення, на якому лежить відповідальність
за голодомори, є зараз і були прикладені в минулому значні
зусилля, щоб ми з Вами думали, ніби євреї та росіяни дуже
хочуть знищити український народ. Тільки коли ми думаємо так,
як нам "підказують", тільки тоді це злочинне утворення буде
мати змогу і надалі з-за лаштунків продовжувати свою гігантську
злочинну діяльність.

Аналогічно Москва діє і в протилежний бік. Скажімо факти
допомоги євреям в годину біди з боку українців, а таких фактів
є величезна кількість, просто замовчуються. Зате коли десь
тільки натяк на українське походження якогось наприклад
охоронця німецького концтабору знаходять московські шукачі
без національності, то про це негайно дізнаються люди в усьому
світі багато разів.

>> Той журналіст, Дюранті, якого Пулітцерівський комітет зараз ставить
>> за приклад для інших журналістів тільки тому, що він сприяв своїми
>> брехливими публікаціями убивству українського народу, не зміг би
>> сам, без підтримки злочинної спільноти обманювати весь американський
>> народ. Брехливість же його публікацій очевидна в тому числі й
>> самому Пулітцерівському комітету.
>
> Так само вона була очевидна замовникам його публікацій.

Безперечно це саме так. Самотужки до такої брехні Дюранті
мабуть навіть і додуматися б не спромігся. А коли б і
додумався, то миттю був би поставлений на місце чесними
журналістами. Які були, і це відомо. Але завдяки зусиллям
навколопулітцерівської журналістики вони опинилися в меншості.

>> Але Пулітцерівський комітет наполягає і зараз на тому, що його
>> премія належить найкращому журналісту Дюранті. Дюранті ж
>> відрізняється від решти нечесних журналістів, які не отримали
>> Пулітцерівської премії, тільки одним тим, що своїми нечесними
>> публікаціями сприяв величезним убивствам Москвою українського
>> народу. Тобто ми зараз маємо _дію_ Пулітцерівського комітету,
>> серед можливих причин якої нема нічого, окрім належності даного
>> комітету до злочинної спільноти, яка несе відповідальність за
>> організацію голодоморів в Україні.
>> Що стосується New-York Times, то подібних за однозначністю дій з
>> боку цього видання я наразі не знаю. Але я досить таки далекий
>> від того, щоб претендувати на якийсь хоч трохи помітний рівень
>> знань стосовно цього видання.
>
> Досить, що це видання публікувало ту брехню. А інші зберігали мовчання. Ну
> не можна ж серйозно вважати, що Дюранті обдурив всіх американців, включно з
> своїми роботодавцями.

Добре відомо, що крім брехні Дюранті були й правдиві публікації в
інших виданнях, але авторитет _співучасника_ (у чому зараз не
доводиться сумніватися) убивства українського народу, а саме
Пулітцерівського комітету, поставив на ті правдиві публікації
штамп "брехня". А здоровий глузд нормальних людей підтвердив, що
такого гігантського убивства безневинних людей бути не може.
Що казати про американців, коли мало що не в сусідніх з тими, що
підпали під голодомор районах люди, судячи по собі й досі не хочуть
вірити, що зовсім недалечко звідси отут поруч щойно убивали
голодомором мільйони прекрасних людей.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 25 грудня 2003 р. 14:14

"Myron Maiar" «mmaiar@yahoo.com» news:T8pGb.193$lt.67@nwrdny02.gnilink.net...
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com» wrote...
>>
>> Геноцид - це найбільший злочин, однак злочини можуть бути й інші.
>> І як на мій погляд це надто важливо не упускати з виду, що
>> спільнота, яка учинила геноцид, а ні на мить з того часу не
>> припиняла активної діяльності. І що для успіху нових злочинів їй перш
>> за все потрібно перекладати і перекладати з себе відповідальність
>> за свої злочини будь-яким чином на котрийсь із народів.
>> Ви думаєте, що висновок про протилежність інтересів московської
>> злочинної спільноти інтересам усіх народів не обґрунтований? Тоді
>
> Ви тільки згадали інші злочини. Але не показали, що організатори голодомору
> діяли всупереч інересам усіх народів. До того ж одна справа, якщо виходити з
> того, як Ви визначаєте ці інтереси, а інша, що ті організатори, безумовно,
> не користувались Вашими визначеннями.

Я пишу про протилежність інтересів московської злочинної спільноти
інтересам усіх народів через те, що не бачу жодного народу,
на користь якому б ішли злочинні дії Москви.
Мабуть що Ви такий народ бачите. Тоді назвіть хоч один народ, на
користь якому пішла злочинна діяльність Москви візьмемо тільки
в 20-му сторіччі.

>> варто задуматися, а чому причини єврейського голокосту зовсім не
>> аналізуються.
>
> Не бачу, як брак чи наявність такого аналізу міг би підтвердити Вашу теорію.
> Я б навіть сказав, скоріше навпаки.

Не плутайте просту логіку з теорією. Наявність аналізу причин
єврейського голокосту означало б наявність розуміння, чому
стався голокост. Відсутність такого аналізу цілком очевидно
означає небажання тих, хто виявляючи на словах велику турботу
про те, щоб голокост не повторився виявити цю турботу на ділі.
Чи може Ви заперечуєте, що коли б хто почав турбуватися про
повтор голокосту, то перш за все мусів би потурбуватися про
відсутність розуміння його причин.

>> У Вас нема підстав також вважати, що організатори серії
>> голодоморів в Україні 20-го сторіччя - це тупі примітивні
>> неорганізовані убивці.
>> Причислення до інтересів одного народу винищення іншого народу -
>> це саме якраз оте "інше" визначення інтересів різних народів,
>> яким займається Москва. Таке протиставлення в дійсності своїй
>> неминуче тягне за собою в той чи в інший спосіб але винищення як
>> одного, так і іншого протиставлених Москвою народів.
>> Протаставлення народів здійснюється цілим букетом розмаїтих засобів.
>> Шляхом наприклад організації в один момент часу винищення одних,
>> не зачіпаючи інших, а в інший момент часу винищення тих інших,
>> не зачіпаючи перших. Ось Вам і привід для звинувачень через
>> деякий час як в один бік, так і в протилежний. Такими та іншими
>> подібними методами з давніх часів Москва зцьковує між собою
>> сусідні народи. Це стосовно неоднакового ставлення з боку Москви
>> до різних народів.
>> Я впевнений у тому, що до _справжніх_ життєвих інтересів
>> російського (чи єврейського) народу не входить знищення
>> українського народу. Хоч одночасно дуже добре видно, що
>> з боку злочинного утворення, на якому лежить відповідальність
>> за голодомори, є зараз і були прикладені в минулому значні
>> зусилля, щоб ми з Вами думали, ніби євреї та росіяни дуже
>> хочуть знищити український народ. Тільки коли ми думаємо так,
>> як нам "підказують", тільки тоді це злочинне утворення буде
>> мати змогу і надалі з-за лаштунків продовжувати свою гігантську
>> злочинну діяльність.
>
> Якщо це було так, то треба сказати, що успіхів у цьому "утворення" не мало.
> Провалили, так би мовити, місію. Але тут, вибачте, не в'яжеться. Саме щодо
> інформації про голодомор було вжито тактику заперечення і замовчування.

Невже Ви справді думаєте, що заперечення із замовчуванням
виключають перекладання відповідальності на інших?

>> Добре відомо, що крім брехні Дюранті були й правдиві публікації в
>> інших виданнях, але авторитет _співучасника_ (у чому зараз не
>> доводиться сумніватися) убивства українського народу, а саме
>> Пулітцерівського комітету, поставив на ті правдиві публікації
>> штамп "брехня". А здоровий глузд нормальних людей підтвердив, що
>> такого гігантського убивства безневинних людей бути не може.
>> Що казати про американців, коли мало що не в сусідніх з тими, що
>> підпали під голодомор районах люди, судячи по собі й досі не хочуть
>> вірити, що зовсім недалечко звідси отут поруч щойно убивали
>> голодомором мільйони прекрасних людей.
>
> Вам відомо про правдиві публікації того часу у більш-менш впливових
> виданнях, що їх так легко припинив Пулітцерівський комітет своїм штампом?

Ось наприклад:
.-------->
Українці оголосили війну померлому апологету Сталіна. З New York Times
Катерина Тищенко, УП , 12.06.2003, 18:51
[...]
Інший журналіст, Малколм Маггеридж, московський кореспондент "Manchester
Guardian", під великим ризиком таємно вирушив на Україну. Він був вражений
сценами масового голоду й купами мертвих тіл, які побачив, і описав їх у
своїх репортажах. Дюранті накинувся на Маггериджа і намагався довести, що
той бреше. Натомість Маггеридж назвав Дюранті "найбільшим брехуном серед
усіх журналістів, яких зустрічав", - повідомляє британська газета "The
Observer".
[...]
<--------.

Олександр Франчук



From: "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com»
Subject: Re: Со дна я вытащил живого партизана
Date: 28 грудня 2003 р. 23:03

On Sat, 27 Dec 2003 04:08:48 GMT, "Myron Maiar" «mmaiar@yahoo.com» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «olexandr@hotmail.com» wrote...
>>
>> Не плутайте просту логіку з теорією. Наявність аналізу причин
>> єврейського голокосту означало б наявність розуміння, чому
>> стався голокост. Відсутність такого аналізу цілком очевидно
>> означає небажання тих, хто виявляючи на словах велику турботу
>> про те, щоб голокост не повторився виявити цю турботу на ділі.
>> Чи може Ви заперечуєте, що коли б хто почав турбуватися про
>> повтор голокосту, то перш за все мусів би потурбуватися про
>> відсутність розуміння його причин.
>
> Тут я не бачу, з чого випливає такий висновок. І не знаю з чого Ви взяли, що
> організатори голодомору мали б турбуватися про повтор голокосту.

Звичайно що скоріш за все голокост не був таким ретельно наперед
спланованим злочином, як три голодомори в Україні. А тільки побічним
наслідком. Але таким побічним наслідком, який однак організатори
голодоморів і зараз вважають за допустимі витрати в процесі досягнення
основної мети. Причому _заплановані_ витрати. Які допускалися тоді, і
знаходяться також серед наперед запланованих цими злочинними
структурами і тепер. Як можна приготувати омлет не розбиваючи
яєць, або лєс рубят - щєпкі лєтят.
Якби це було не так, то з метою виключення в майбутньому повтору
голокосту були б проаналізовані справжні його причини. Але наразі
поруч з а чи не поіменним розслідуванням перебігу та наслідків
голокосту ніде нема нічого про його причини.
Я зустрічав тільки заклики не намагатися зрозуміти, чому стався
голокост і що його причини вищі людського розуміння. Чи може я чогось
не помітив? Щоб якусь суттєву частку єврейських сайтів проглянути,
треба забагато як для мене часу. Але про відсутність аналізу причин
голокосту я вже далеко не вперше тут у форумі згадую, і ще жодного разу
ніхто чогось конкретного з цього приводу не заперечив.

Знищення значної частки єврейського народу має вигляд допустимого
з точки зору злочинної структури (як на мою думку) з тої причини, що цей
народ не входить в саму злочинну структуру, як не входить і жоден інший
народ.

Особливості ставлення злочинного утворення до єврейського народу багато
в чому схоже що можна пояснити його більш високою маніпулабельністю
порівняно з іншими народами. Коли б причини голокосту були ясні, то
можна було б працювати над їх (з сьогодні) усуненням, що зменшило б
стабільно високий рівень тривожних очікувань, яка напевно сприяє цій
маніпулабельності.

Однак в небажанні аналізувати справжні причини голокосту визначальним
є мабуть таки перш за все те, що при наявності такого аналізу в його процес
так чи інакше були б втягнуті неналежні до утворення люди, від яких важко
було б чекати намагань приховати те, що було насправді. А саме приховувати
як причини українських голодоморів і єврейського голокосту, так і зв'язок
між цими подіями. Ось це приховування вкрай потрібне злочинцям для того,
щоб і далі, залишаючись в тіні, готувати нові гігантські злочини.

Звісно я можу в чомусь помилятися. Але є певність, що не стосовно того, що
найбільші злочини 20-го сторіччя завдяки діяльності саме якраз убивць
лишаються й далі нерозкритими.

>> Ось наприклад:
>> .-------->
>> Українці оголосили війну померлому апологету Сталіна. З New York Times
>> Катерина Тищенко, УП , 12.06.2003, 18:51
>> [...]
>> Інший журналіст, Малколм Маггеридж, московський кореспондент "Manchester
>> Guardian", під великим ризиком таємно вирушив на Україну. Він був вражений
>> сценами масового голоду й купами мертвих тіл, які побачив, і описав їх у
>> своїх репортажах. Дюранті накинувся на Маггериджа і намагався довести, що
>> той бреше. Натомість Маггеридж назвав Дюранті "найбільшим брехуном серед
>> усіх журналістів, яких зустрічав", - повідомляє британська газета "The
>> Observer".
>> [...]
>> <--------.
>
> Ви навели приклад посилання на сучасну публікацію у "The Observer", мабуть,
> за матеріалами книги Роберта Конквеста "Жнива скорботи", виданої 1986 року.
> Ось як про це писав Роберт Конквест (цитата за текстом книги, що вийшла в
> 1993 р. у видавництві "Либідь"):
> ..-------->
> Про репутацію, яку Дюранті прибрав уже восени 1933 р., свідчить,
> зокрема, повідомлення англійського посольства: це людина, якій
> "Радянський Союз намагається всіляко догодити,- можливо, більше, ніж
> будь-якому кореспондентові". Малколм Маггерідж, Джозеф Олсоп та інші
> досвідчені журналісти просто вважали, що Дюранті був брехун і, як
> висловився пізніше Маггерідж, - "найбільший брехун серед журналістів,
> яких я зустрічав за п'ятдесят років своєї діяльності".
> Втім, у деяких приватних бесідах Дюранті поводився інакше. Так, Юджинові
> Лайонзу він сказав, що оцінює кількість жертв приблизно у 7 млн. Подібну
> інформацію містить і депеша англійського посольства у Москві від 30
> вересня 1933 р.: "За повідомленням Дюранті, населення Північного Кавказу
> та Нижньої Волги зменшилося у цьому році на 3 млн, а населення України -
> на 4-5 млн. Україну повністю знекровлено... Дюранті вважає цілком
> можливим, що в Радянському Союзі померло не менше 10 млн - посередньо чи
> безпосередньо від браку харчів".
> Тим часом американська публіка отримувала від Дюранті зовсім інші
> повідомлення. І впливи тих фальсифікацій були величезні й тривалі.
> Навіть через 50 років після розглядуваних подій "Нью-Йорк таймз",
> згадуючи прізвища лауреатів Пулітцерівської премії, не оминула й
> Дюранті, який удостоївся її у 1932 р. за "безсторонні змістовні
> репортажі з Росії". "Нью-Йорк таймз" ще якось можна зрозуміти: адже вона
> колись нагородила власною премією власного співробітника і не бажає
> підривати свій престиж хоч і запізнілою самокритикою. Але подібне пише і
> "Нейшн", характеризуючи репортажі Дюранті як "найінформаційніші,
> найбезсторонніші та найчитабельніші повідомлення з великої країни в її
> невпинному русі вперед, що з'являлися у будь-якій газеті в світі". З
> сучасних позицій це може виглядати тільки іронією, але щось надто
> глибоко прихованою.
> Як би там не було, але у 1933 р. на бенкеті в готелі "Уолдорф-Асторія" з
> нагоди визнання СРСР Сполученими Штатами було зачитано список імен,
> кожному з яких гості чемно аплодували, аж доки не згадали Дюранті, -
> тоді, як писав Олександер Вулкотт у "Нью-Йоркер", "виникло справжнє
> світопреставлення... було враження, що Америка в якомусь несамовитому
> приступі визнавала одночасно і Росію, і Дюранті". Це дійсно був якийсь
> несамовитий приступ.
> <--------.
> А далі Роберт Конквест пише (зауважте):
> ..-------->
> Велика фальсифікація не була тимчасовим або поверховим явищем. Завдяки
> Веббам та подібним до них вона проникла навіть у царину науки, якщо її
> можна назвати наукою, її наслідки ще довго виявлялися і в інших сферах
> західного життя. Так, у 1940-х роках Голлівуд випустив фільм "Північна
> зоря", в якому радянський колгосп зображувався у таких безхмарних тонах,
> що навіть перевершували радянські стрічки, котрі "редагувалися" особисто
> Сталіним.
> Одну з причин приховування правди від Заходу деякі пояснюють тим, що
> Радянський Союз прагнув зберегти підтримку його політики робітниками
> капіталістичних країн. Одначе на практиці робітництво переважно лишилося
> осторонь, а на передній план вийшли ті, хто, власне, визначав громадську
> думку.
> <--------.
> Повністю приховати правду було неможливо, і вона потрапляла у пресу на
> Заході і навіть у Радянському Союзі. У тій же книзі Роберт Конквест пише:
> "Далі, ми маємо тогочасні офіційні свідчення, з-поміж яких трапляються на
> диво відверті матеріали радянської преси (насамперед периферійної)..."
> Порядні західні кореспонденти по змозі передавали правдиву інформацію. І
> можна, мабуть, відшукати приклади публікацій більш показові, ніж сучасна
> публікація у "The Observer". Але ж такі поодинокі приклади не робили
> різниці, і вони не спростовують, що інформація заперечувалася і
> замовчувалася. І, очевидно, це не можна пояснити просто контролем
> "спільноти" над Пулітцерівським комітетом в компанії з Дюранті і здоровим
> глуздом.

Наведене Вами ще раз підтверджує очевидну річ, що величезне
злочинне утворення, на якому лежить уся відповідальність за
організацію голодоморів 20-го сторіччя в Україні, аж ніяк не
припиняло а ні свого існування, а ні своєї злочинної діяльності
гігантського масштабу.

Я ніде не стверджував, що злочинна спільнота, на якій лежить уся
відповідальність за організацію голодоморів в Україні, обмежується
контролем над Пулітцерівським комітетом. Просто факти останнього
часу незаперечно свідчать, що Пулітцерівський комітет належить до
даної злочинної спільноти, і дії цього комітету неможливо пояснити
нічим, окрім такої його належності. І що злива брехливої інформації
в ЗМІ хоч може й і не пояснюється цілком діяльністю самого тільки
Пулітцерівського комітету, однак саме його участь в процесі фабрикації
значних потоків брехні, які направлялися раніше, і мабуть направляються
й тепер - в свідомість американського народу перш за все - зовсім
очевидна.

А те, що люди, котрі належать до цього утворення, які хоч і позбавлені
самі людської моралі, але знають про неї, що вона існує, і знають, що
саме нею керуються у своїх вчинках нормальні люди, користувалися
раніше і користуються й тепер цим знанням з метою ввести в оману
нормальних людей і заподіяти після цього їм стільки шкоди, скільки
буде змоги, то це тільки ще один аспект діяльності даного злочиного
оргутворення. У нас нема можливості бачити усю повноту злочинної
діяльності оргутворення, до якого ясно що належать вище керівництво
Москви й Пулітцерівський комітет, а також без сумніву що значне число
інших організацій. Деякі з них, з тих, що наближені до американських
урядових кіл, найпростіше було б виявити скажімо шляхом вивчення
процесу гальмування слідства конгресу США стосовно голодомору-33,
яке відбувалося десь в районі 1980.
Напевно що тільки після вивчення усіх доданків можна буде пояснити
цілком всю суму.

Олександр Франчук


Головна сторінка

© 1999-2009 Олександр Франчук